26 листопада 2021 року під час прес-конференції з журналістами Президент України Володимир Зеленський заявив, що володіє інформацією про державний переворот, який готується у Києві на 1-2 грудня. Він сказав, що не може оприлюднити хто за цим стоїть, однак додав, що за його даними, у спробу перевороту за участю «представників Росії» можуть втягнути олігарха Ріната Ахметова. У 2014 році, коли Російська Федерація здійснювала свій наступ, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, стали на сторону України, розуміючи, що можуть втратити свої активи та прибутки. Тоді даний фактор став одним з чинників чому «руський мир» не розповсюдився на всю Донецьку, а також Дніпропетровську області. Розуміючи, що дані особи можуть стати цінними союзниками для дестабілізації центральної влади, цілком ймовірно, що Російська Федерація може спробувати домовитись про їхню лояльність.
Якщо на початку каденції Володимира Зеленського т.з. власники великого бізнесу займали нейтральну позицію, то з ухваленням закону про олігархів та можливим ухваленням закону про медіа, Зеленський зазнав жорсткої критики з боку медіа Ріната Ахметова, Петра Порошенка та Віктора Пінчука. Ахметов в останній рік вклав суттєві кошти у свою медіа-групу. Разом з закриттям проросійських каналів на початку 2021 року це суттєво вплинуло на рейтинги його телеканалів, значно розширивши коло глядачів. В останні місяці у редакційній політиці цих телеканалів відбулась кардинальна трансформація від нейтральної позиції до відверто антиурядової і тепер вони використовуються як майданчики цілодобової критики чинної влади.
Для такої боротьби з українською владою і захисту олігархічно-клептократичного режиму в Україні, Ахметов застосував проти В.Зеленського в якості інформаційної зброї свій головний інформаційний ресурс телеканалу «Україна - 24» та працюючих на нього відомих політтехнологів, шоуменів і журналістів. Основною фабулою для дискредитації президента та подальшого його відсторонення від влади стала фабула «вагнергейту». За інформацією ЗМІ, українські спецслужби мали намір схопити 33 найманців, що воювали проти України на Донбасі. За первісним планом з Мінська бойовики мали полетіти літаком до Стамбула, а літак мав здійснити вимушену посадку в Україні, де бійці і були б затримані українськими силовиками. Але так не сталося. Білорусь спочатку нібито затримала «вагнерівців», а потім повернула їх в Росію.[1]
Українську владу звинуватили у перенесенні операції і висунули версію, що операцію було перенесено навмисно, з метою її зриву. Це, зокрема, декілька разів обговорювали в ефірі телешоу Савіка Шустера «Свобода слова». Центральною фігурою на даних дискусіях став колишній начальник Головного управління розвідки міністерства оборони України Василь Бурба. Василь Бурба в телеефірі у деталях виклав свою версію ходу подій. Такі дії українського розвідника отримали схвалення з боку опозиції, яка намагається використати невдалу операцію для завдання удару по чинному уряду. Опоненти Володимира Зеленського мають намір влаштувати президенту свій «Ірангейт», а враховуючи серйозність звинувачень, йдеться про державну зраду. Таким чином, звинувативши Володимира Зеленського у державній зраді, опозиція сподівається довести справу до імпічменту. Водночас дії Василя Бурби було піддано критиці позапартійними професіоналами, які працюють, або працювали раніше в розвідувальних органах.
Наразі в ефірах шоу Савіка Шустера, а також інших передачах телеканалу «Україна – 24» просувається окрема група експертів та відставних політиків, які на цьому брудному інформаційному тлі хочуть знову повернутися у владу. Майже всіх цих політиків закликав до об’єднання колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У спецвипуску одного з шоу, він звернувся до Юлії Тимошенко, Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Віталія Кличка та Дмитра Разумкова. Частина з цих осіб зустрілась 22 листопада у Вільнюсі, на дні народженні Савіка Шустера. Як з’ясували журналісти «Української правди», на заході були присутні Арсен Аваков, Володимир Гройсман, журналіст Дмитро Гордон, Євген Комаровський, брат Віталія Кличка – Володимир, а також ще низка осіб. Протягом дня до них приєднався і сам Рінат Ахметов. Отже, наразі Рінат Ахметов сформував для себе нову групу політиків та інфлюенсерів, які діють єдиним фронтом проти Володимира Зеленського, маючи намір повернутись до влади, можливо, шляхом дестабілізації країни зсередини.
Дестабілізацією внутрішньополітичного становища України зможуть скористатись інші опозиційні партії, які наразі стали ситуативними союзниками. Окрім роботи всередині країни, опозиція намагається заручитись підтримкою міжнародних партнерів: урядовців, експертів тощо, сформувати негативний та токсичний імідж чинної української влади. 8 грудня на сайті аналітичного центру Atlantic Council була опублікована стаття голови партії «Голос» Кіри Рудик під назвою «Здобутки незалежної України у сфері свободи слова знаходяться під загрозою». У своїй статті Кіра Рудик маніпулятивно заявляє, що першого грудня замість державного перевороту про який розповів Володимир Зеленський, на Майдані зібралися громадяни, які «не згодні з атаками влади на журналістів». Пані Рудик, однак, не пише про те, що акція протесту була організована спільнотами, які афілійовані з опозиційними партіями. Серед закликів, які лунали зі сцени, встановленій на площі, зокрема, прозвучала вимога відставки президента. Також депутатка порівнює Володимира Зеленського з авторитарними правителями пострадянських країн, що утискали свободу слова та переслідували опозицію, наводячи приклад нібито тиску на канали Рината Ахметова та Петра Порошенка. Передбачувано, наприкінці статті критикується закон Володимира Зеленського про медіа.
Правда полягає в тому, що в українському інформаційному просторі протягом усього терміну незалежності держави домінують олігархічні та проросійські канали. Вони не регульовані законодавчо і використовуються для формування електоральних настроїв. Детально ми вже писали про це у своїй статті «Нова ескалація інформаційної війни проти В.Зеленського під приводом "захисту свободи слова"». Тепер, коли Володимир Зеленський почав відвойовувати інформаційне поле у державі, політичні групи афілійовані олігархами втрачають владу і статки, тому вони активно борються проти президента України. Ситуативна коаліція олігархів та опозиційних сил намагаючись повернути у владу шляхом дестабілізації ситуації в країні, фактично сприяють цілям російської гібридної війни проти України. Так інтереси опозиції збігаються з інтересами Кремля по знищенню української влади і України в цілому. В цій ситуації Російська Федерація може скористатись послабленням центральної влади України та піти на збільшення масштабів агресії.