Круглий стіл «Національна безпека України в умовах стратегічної невизначеності НАТО»

У середу, 28 серпня, Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційної підтримки ДП «ГДІП» провів круглий стіл на тему: «Національна безпека України в умовах стратегічної невизначеності НАТО».

Модерував захід директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Григорій Перепелиця. У вступному слові пан Перепелиця окреслив історію відносин України з НАТО від Вашингтонського саміту 1999 року і до сьогодні, перелічив найбільші перешкоди на шляху вступу нашої країни в Північноатлантичний альянс, назвав головні його стратегії як оборонного союзу, зокрема ті, що стосуються реагування на країну-агресора росію, а також визначив головний виклик для України в умовах невизначеності з боку Альянсу щодо її членства. «Тема сьогоднішнього круглого столу видається доволі провокативною, але вона обумовлена проблемами, з якими зіткнулася Україна. Тривалі очікування перспективи членства в НАТО так і не справдилися, а це спонукає нашу державу шукати нові шляхи забезпечення своєї національної безпеки. Якщо ми розглянемо історію відносин України з НАТО, то переконаємося, що наша держава подолала великий та тернистий шлях очікування своєї перспективи на порозі Альянсу. Двері для членства в НАТО, як було прийнято говорити, відкриті. Однак Україна так і залишилася в тій же “позиції очікування”. Тож постає питання: у який спосіб ми можемо захистити нашу національну безпеку в умовах стратегічної невизначеності НАТО? Стратегія стримування не працює. Саме тому Україна змушена нині не тільки захищати себе, а й водночас, стримуючи російську навалу, обороняти країни-члени НАТО, зокрема східний фланг Альянсу. Проте ми не бачимо жодних гарантій, а лише червоні лінії, які путін ставить перед Заходом, а останній, зі свого боку, формує ці червоні лінії нам у питаннях ведення війни, як-от обмеження у використанні далекобійної зброї. Путін постійно застерігає Захід: якщо Україна не відмовиться від наміру вступу до НАТО, провокації з боку росії будуть і надалі. Чи є адекватна відповідь Північноатлантичного альянсу в умовах, коли існує реальна загроза йому самому? Сьогодні це основне питання нашого круглого столу, за яким ми зібрали експертів, котрі є компетентними, зокрема в питаннях, що їх винесено на обговорення. Виступи сьогоднішніх спікерів – це фаховий погляд щодо того, на які інструменти ми можемо посилатися в умовах невизначеності та широкомасштабної російської навали, яка виглядає вже не як російсько-українська війна, а як Третя світова, адже глобальних гравців уже втягнено у протиборство за домінування у світі», – зазначив спікер.

Зліва направо спікери заходу: Євген Магда, Олександр Хара, Григорій Перепелиця, Валентин Бадрак, Ярослава Швечикова, Микола Сунгуровський

За круглим столом зібралися: експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара; директор Інституту світової політики, кандидат політичних наук Євген Магда; директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак; асистентка кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, кандидатка політичних наук Ярослава Швечикова; директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Хелена Хакаоя, перший секретар з політичних та економічних питань Посольства Фінляндії

Донатас Буткус, заступник Надзвичайної і Повноважної Амбасадорки Литви

Елена Летісія Мікусінскі, Надзвичайна і Повноважна Амбасадорка Аргентини

Мартінас Баркаускас, другий секретар Посольства Литви

Файсал М. Перданапутра, радник з політичних питань, голова канцелярії Посольства Індонезії

Даро Накшбанде, другий секретар з політичних питань Посольства Нідерландів

Під час події обговорили низку важливих питань, зокрема: які проблеми безпеки висвітлив Вашингтонський саміт НАТО 2024 року; посилення «стримування та оборони» як головний принцип НАТО за умови, що стримування більше не працює, а оборону розглядають як уникнення зіткнення з росією; уникнути зіткнення з росією не означає «оборонятися» чи «перемагати», а сприймається як прихована капітуляція — шляхи подолання дилеми; яку роль відводять Україні в реалізації «стримування та оборони» НАТО за рішеннями Вашингтонського саміту 2024 року: «буферної зони», «стратегічної периферії» чи «форпосту» східного флангу Альянсу; що означає зміна наративів щодо перспективи членства України в НАТО: від «двері для України відкриті», «Україна буде членом НАТО» до «Україна на незворотньому шляху до членства в НАТО», «рішення саміту є мостом до членства в НАТО»; що означає концепт «мосту»: членство в НАТО замість ПДЧ та РНП чи в’їзд, який для України заборонений; зобов’язання довгострокової допомоги замість колективної оборони України та на яких принципах їх виконуватимуть; шляхи гарантування національної безпеки й оборони України за умови втрати НАТО його міжнародної і геополітичної суб’єктності.

Каспер Мьолбек Якобсен, радник з політичних питань Посольства Данії

Сасакі Дайшін, третій секретар Посольства Японії