25 січня 2022 року у Медіацентрі «ГДІП» Інститут зовнішньополітичних досліджень за сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв провели «круглий стіл» на тему: «Множинне громадянство в контексті національної безпеки України».

Спікерами виступили Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень; Юрій Костенко, член Ради національної безпеки і оборони України (1996 – 1998), народний депутат України I, II, III, IV, VI скликань, голова Української народної партії; Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики і права; Ольга Поєдинок, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Оксана Маркєєва, завідувач відділу державної та громадської безпеки Національного інституту стратегічних досліджень. 

Захід розпочався зі вступного слова Григорія Миколайовича Перепелиці. Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень зауважив, що питання множинного громадянства, поряд з імовірним широкомасштабним наступом Російської Федерації на Україну, становить одну з найбільших загроз її національній безпеці. Було визначено основні передумови ухвалення нового закону. Перш за все, дана ініціатива обумовлюється лібералізацією українського законодавства відповідно до європейських стандартів. На підтримку даної ініціативи висуваються аргументи, які здебільшого акцентуються на правах людини. Однак, як зауважив експерт, майже ніхто не акцентує уваги на обов'язках громадянина.

Григорій Перепелиця підкреслив, що множинне громадянство є м’якою загрозою національній безпеці України, яка поряд з діяльністю Російської православної церкви Московського патріархату та мовним питанням є складовою гібридної війни Росії проти України. Експерт виокремив наступні небезпеки, що виникають у зв'язку з можливим ухваленням закону про множинне громадянство:

1. Правами іноземних громадян може скористатись криміналітет, або політикум, діяльність якого спрямована проти національних інтересів України;
2. Виникнення проблем з оподаткуванням та забезпеченням дипломатичного захисту;
3. Поширення втручання іноземних держав у внутрішні справи країни;
4. Реалізація виборчих прав особами з іноземним громадянством може бути використано сусідніми країнами для висунення територіальних претензій та залучення окремих територій країни у сферу свого політичного впливу;
5. Множинне громадянство можуть використати «економічні біженці» (особи, які шукають статусу біженців в іншій країні винятково з економічних причин, а не з причин релігійної, політичної чи іншої дискримінації);
6. Ухвалення закону наділяє особу виборчим правом. Створюється прецедент, коли місцева влада, і не тільки місцева, може бути використана іншою державою, яка вороже ставиться до України;
7. Без внесення змін до конституції, запровадження множинного громадянства є грубим порушенням конституції України;
8. Відкриває широкі можливості для вербування громадян іноземними спец. службами, проведення ними підривної діяльності, ухилення від військового обов'язку, або навпаки, використання військових в інтересах іншої держави. Це породжує дезертирство, перехід на сторону противника, підривну діяльність, а якщо йдеться про державного службовця, це призводить до підриву обороноздатності країни;
9. Призведе до зародження та поширення сепаратизму, іредентизму та внутрішнього конфлікту;
10. Врешті-решт це призводить до розмивання української державності і накидання державності іноземних країн на територію України та її населення.

Юрій Костенко, член Ради національної безпеки і оборони України (1996 – 1998), народний депутат України п'яти скликань, голова Української народної партії, зауважив, що після проголошення незалежності було зрозуміло, що запровадження множинного громадянства дозволить Росії відтворювати в Україні «руський світ». Пан Костенко категорично заперечив доцільність ухвалення законопроєкту про множинне громадянство та наголосив на більш нагальних питаннях, що впливають на стан національної безпеки держави.

Юрій Іванович нагадав, що Російська Федерація вже багато років веде проти України гібридну війну. Зокрема використовуючи енергетичний тиск, влаштовуючи торговельні війни, а також висуваючи  територіальні претензії до України ще з часів президенства Леоніда Кучми, коли РФ спробувала захопити острів Тузла. «Але, найстрашнішою гібридною війною Росії проти України була інформаційна війна, яка постійно впливала як на безпеку держави, так і на якість української державної політики... Адже внаслідок інформаційного впливу РФ в Україні до влади приходили проросійські політики та політичні сили». Спираючись на власний досвід, та поглибившись в історичні аспекти російсько-українських відносин, Юрій Костенко дійшов висновку, що ухвалюючи законопроєкт № 6368 про множинне громадянство, чинне керівництво нехтує українською державністю та наголосив на пріоритеті економічного розвитку країни, який має згенерувати додаткові ресурси які потрібно використати для забезпечення національної безпеки України.

Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики і права підтримав думки своїх колег щодо небезпеки ініціативи запровадження множинного громадянства, і охарактеризував її як складову гібридної війни. Олег Валерійович навів приклад свого вихованця, українця, який наразі є командиром однієї з десантних бригад Російської Федерації і поставив риторичне запитання: «Що буде якщо така людина матиме подвійне громадянство?». Складність питання множинного громадянства Олег Березюк розглянув у контексті існуючої міжнародної системи та наголосив на колізіях, що постійно виникають у юридичній практиці, у сфері публічного та приватного права. "Множинне громадянство вносить хаос, дестабілізує суспільно-політичні відносини і ставить під сумнів існування інституту держави як такого... Потрібно дуже уважно ставитись до прийняття тих чи інших законів, тому що законом можна врегулювати суспільні відносини, а можна внести дисбаланс» - підкреслив експерт. На додаток, Олег Березюк заявив, що у законопроєкті, що пропонується, немає юридичної логіки, щоб врегулювати ті відносини, які він пропонує врегулювати. «Якщо цей закон буде внесено, це буде зроблено виключно з однією метою - дестабілізувати ситуацію всередині країни» - констатував експерт.

Ольга Поєдинок, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка початок своєї доповіді сфокусувала на відсутності чітко визначених формулювань у законі «Про громадянство України». У продовження, Ольга Романівна підкреслила, що законопроєкт, який фактично пропонує нову редакцію закону «Про громадянство України», покликаний скоротити кількість запобіжників множинного громадянства у чинному законодавстві. Водночас, на думку експертки, Президент України намагається збалансувати законопроєкт № 6368 з іншими законодавчими актами. Усього їх п'ять, наприклад, законопроєктом № 6369 пропонується заборона біпатридам обіймати широкий перелік посад та займатись певними видами діяльності, а № 6372 передбачається відповідальність за недекларування іноземного громадянства. 

Пані Ольга детально розглянула юридичні аспекти та можливі наслідки ухвалення законопроєктів-запобіжників, що можуть суперечити міжнародним юридичним зобов'язанням України. Як приклад було наведено французький законопроєкт «Про захист нації», розглядаючи який Венеційська комісія зробила висновок, що держава може ухвалювати рішення щодо громадянства, це частина її суверенних прав і повноважень, однак держава є обмеженою своїми зобов'язаннями за міжнародним правом. За словами Ольги Поєдинок, Європейська конвенція про громадянство, стороною якої є Україна, містить статтю 17, яка фактично прирівнює у правах біпатридів з іншими громадянами, що мають єдине громадянство. Також була висвітлена проблема громадян, які отримали російський паспорт на тимчасово окупованих територіях. 

Модератор круглого столу Григорій Перепелиця продовжив обговорення міжнародно-правових аспектів. На думку директора Інституту зовнішньополітичних досліджень, Україна знаходиться у кардинально різних з країнами Європейського Союзу умовах і тому не може повністю покладатись на висновки Венеційської комісії та Європейського Суду з прав людини. Він нагадав рішення ЄСПЛ щодо колишньої міської голови Слов'янська Нелі Штепи, яку затримали 11 липня 2014 року за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. За рішенням суду колаборантка отримала 3600 євро компенсації за її порушення права на свободу. Григорій Перепелиця заявив, що виключити такі колізії можливо шляхом запровадження воєнного стану на території України, адже держава вже вісім років знаходиться у стані війни, однак, продовжує жити за законами мирного часу. «З такими колізіями ми стикнулись не тільки у питанні громадянства, але й з нашим медіапростором, коли прихильники «руського мира» можуть абсолютно вільно транслювати ворожу пропаганду на наших українських телеканалах і при цьому редакції говорять, що це альтернативні думки». У такому разі, якщо не вводиться воєнний стан, потрібно мати захисні функції, запобіжники - підсумував експерт.

Оксана Маркєєва, завідувач відділу державної та громадської безпеки Національного інституту стратегічних досліджень у своїй доповіді розвинула тему безпекової складової питання про множинне громадянство. Експертка зауважила, що на противагу від ситуації в Європі, Україна перебуває в загрозливому безпековому середовищі: «Російське громадянство, поряд з українським, мають, за деякими оцінками, від 350 тисяч до 2,5 млн українців. Більшість з них проживає у Криму та на Донбасі. Громадянство РФ виступає дестабілізуючим фактором і перманентною загрозою, оскільки РФ застосовує вже апробовану тактику “захисту власних громадян” як привід для військової агресії. Також становить загрозу зростання видачі угорських та румунських паспортів у Закарпатській та Чернівецькій областях. 

В умовах гібридної війни, за словами Оксани Дмитрівни Маркєєвої, не можна безумовно легалізувати множинне громадянство, адже це спричинить негативні наслідки, такі як: розмивання єдності нації в умовах агресії; послаблення впливу держави на громадянина; провокування міжнародних конфліктів та загострення існуючих етнічних, мовних, культурно-релігійних протиріч. Тому Україна, при визначенні державної політики у цій сфері, має виходити виключно із своїх національних інтересів і забезпечити якісний стан національної безпеки шляхом формування національної єдності в умовах агресії. Експертка констатувала: «Це досягається через зміцнення правового зв’язку держави і особи, правової визначеності, усунення неузгодженостей/суперечностей між правами і обов’язками громадянина України та правами і обов’язками громадянина й іноземної держави. Така мета вимагає здійснення державної політики запобігання випадкам множинного громадянства і декларування цього принципу у законодавстві». Також експертка Національного інституту стратегічних досліджень наголосила на нагальності формулювання чіткого визначення у Конституції та законах України правової позиції держави щодо права громадян на множинне громадянство і запропонувала допускати у виключних випадках, на підставі двосторонніх договорів, множинне громадянство для окремих іноземних громадян, які мають заслуги перед Україною, а також патріотично налаштованих представників української діаспори.

До круглого столу долучилися представники посольств: Лівії, Фінляндської Республіки, Єгипту, Республіки Судан, В'єтнаму, Франції, Узбекистану, представники міжнародних організацій, вітчизняні дипломати, експерти, студенти, адвокати, журналісти та науковці. Завершилася зустріч коментарями аудиторії.