Фото: Перемовини у Стамбулі щодо розблокування експорту українського зерна
Джерело: Slovo I Dilo
 

22 липня у Стамбулі українська делегація на чолі з Міністром інфраструктури Олександром Кубраковим уклала угоду з ООН та Туреччиною під назвою “Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів”. Окрему угоду з ООН та Туреччиною уклала РФ. Україна, краще ніж будь-яка інша держава знає чого варті домовленості з Росією, тому оскільки угоди підписувались не між Росією та Україною, у випадку їхнього порушення РФ не змогла б звинуватити Україну, а за свої подальші дії країна-агресор відповідальна виключно перед Туреччиною та ООН. 

Дана ініціативи передбачає створення умов для безпечного вивозу для експорту зерна та пов'язаних з ним харчових продуктів і добрив, включаючи аміак, з українських портів Одеса, Чорноморськ і Південний. У Стамбулі під егідою ООН було створено Спільний координаційний центр (СЦК), який включає представників трьох держав та ООН. В межах СЦК були організовані інспекційні групи, які перевіряють судна, що прямують до/з українських портів на наявність несанкціонованих вантажів і персоналу на борту суден, а також затверджують графік для цих суден.

Вдале виконання окресленої ініціативи може принести позитивні здобутки не тільки для України, але й для країн-споживачів української сільськогосподарської продукції. Переважно це арабські та африканські країни, продовольча безпека яких впливатиме на внутрішньополітичне становище цих держав, від чого, своєю чергою, залежить і регіональна стабільність. Загалом до війни Україна постачала 10% світового експорту пшениці, понад 15–20% ячменю, понад 50% соняшникової олії.[1]

Україна при підписанні даної ініціативи перш за все переслідує мету убезпечення торговельного шляху з Одеси для експорту сільськогосподарської продукції, активізації експорту вітчизняних кампаній та залучення іноземної валюти. Також угода дозволяє розвантажити елеватори та термінали для нового врожаю, знизити навантаження зерновозів на західні залізничні прикордонні переходи, що має полегшити експорт іншої продукції.[2]

Свої національні інтереси за рахунок укладеної угоди вирішує і Туреччина. Ердоган демонструє важливу роль у розв’язанні глобальної проблеми між країнами Чорноморського регіону, а також досягає економічних преференцій. За умовами угоди з розблокування українських морських портів, Туреччина домовилася про закупівлю українського та російського зерна  нижчими за світові цінами, приблизно на 25%.[3]

Не зважаючи на оптимізм Туреччини та ООН після підписання цієї угоди, вже наступного дня Володимир Путін продемонстрував своє ставлення до Реджепа Ердогана та Антоніо Гуттереша. Російська Федерація протягом 24 годин порушила принципи, які були зафіксовані в Угоді та вдарила по одеському порту чотирма ракетами типу “Калібр”, дві з яких було збито українськими системами ППО. Унаслідок ракетного удару по Одеському морському торговому порту виникла пожежа у насосній станції. Влучання в сховище зерна не було.

Одразу постало питання: якою буде реакція Туреччини та ООН на таке зухвале порушення Росією цієї Угоди. Наступного дня турецьке Міністерство оборони цитувало російських колег, які у розмові заперечили свою причетність та висловили стурбованість тим, що такий інцидент стався відразу після підписання угоди. Речниця МЗС Росії незабаром все ж таки визнала причетність ЗС РФ до удару. До того ж, Марія Захарова заявила, що угода формально не була порушена, адже російське керівництво нібито безпосередньо не завдало удару по інфраструктурі, що пов’язане з зерном. Це нісенітниця, адже удар було завдано у декількох десятках метрів від сховищ із зерном, де працюють співробітники порту, який відповідно до Угоди не мав би зазнавати ракетних ударів. Звісно, цей удар був демонстрацією того, що дана угода можлива за доброї волі росіян і за бажання Кремля експорт українського продовольства зупиниться, незалежно від бажання Туреччини чи Організації Об’єднаних Націй. ООН, своєю чергою, заявило, що Генеральний секретар ООН Антоніу Ґуттереш «беззастережно засуджує» ракетний удар Росії по торговельному порту в Одесі 23 липня. Заява організації зосереджувалась на важливості експорту зерна для країн третього світу. Про терор проти України у повідомленні не згадувалось.

Якщо РФ порушила угоду вже на наступний день, тоді навіщо російська сторона пішла на дану угоду? По-перше, з точки зору Росії, угода може стати першим кроком на шляху до підписання перемир’я, щоб призупинити український контр-наступ на Півдні, перегрупувати свої сили, поповнити війська для подальшого продовження агресії проти України з новою силою. Риторика друга Путіна Герхарда Шредера свідчить про те, що у Кремлі хочуть найближчим часом домовитись про перемир’я і можна очікувати інформаційних атак проти України, у яких Росію спробують виставити стороною, яка хоче миру, а Україна - війни. По-друге, Росія використала зернову угоду для поширення дезінформації та власних наративів і ані ООН, ані Туреччина цьому не завадили.    

Російське керівництво нібито домовилась, що ООН сприятиме процесу зняття обмежень з Росії на експорт її сільськогосподарської продукції. Однак, окрім певних обмежень з боку держав Євроатлантичного простору у банківській сфері, прямих санкційних заходів проти Росії, що заборонили б експорт зернових просто не існувало. Керівництво РФ у березні само запровадило низку обмежень, зокрема тимчасову заборону на експорт зернових до 30 червня і цукру до 30 серпня, “для захисту внутрішнього продовольчого ринку в умовах зовнішніх обмежень”.[4] Після цього, зважаючи на блокаду українських портів, ціни на зернові значно зросли, від чого виграла РФ, особливо зважаючи на те, що Україна є конкурентом Росії у сільськогосподарській сфері. Наприкінці липня Сергій Лавров здійснив поїздку до Африки, намагаючись продемонструвати солідарність з країнами, що розвиваються. Після укладання зернової угоди Росія намагається показати, що насправді вона не є причиною продовольчої кризи.[5] Навпаки, РФ звинувачує Захід, позиціонуючи себе надійним партнером країн, що розвиваються.

І це працює, російські та проросійські пропагандисти, навіть, у європейських країнах, підхоплюють та поширюють дану риторику. Ба більше, Росії допомагає і генсек ООН. Антоніу Гутерреш пообіцяв домагатися послаблення антиросійських санкцій в обмін на деблокаду морських портів України. Він підписав з віце-прем'єр-міністром РФ Андрієм Бєлоусовим відповідний меморандум строком на три роки. Деталі даного документу не разголошуються. Тобто, Генеральний секретар ООН підписує меморандум з країною, що веде загарбницьку війну проти свого сусіда, блокує порти, краде зерно, людей, однак, ці теми Гуттериш оминає. 

Після вбивства українських військовополонених, захисників Азовсталі в Оленівці, ООН знов обмежився стриманою заявою. Водночас Моніторингова місія ООН з прав людини у своїй заяві прирівняла військовий злочин Росії до дій української армії на відео в мережі Інтернет, достовірність якого не підтверджено, та яке виглядає як російська провокація. Таким чином ООН зробила спробу залишитись нейтральною і розподілити відповідальність між агресором та жертвою агресії. В цілому, доповіді даної інституції часто ґрунтуються на недоказаних фактах, а окремі випадки узагальнюються і видаються за системність, для розподілення провини порівну між росіянами та українцями. 

Неефективність ООН, неспроможність даної інституції впливати на російсько-українську війну, помножується на некомпетентність та корумпованість її співробітників. Росіяни досі працюють в міжнародних організаціях на користь своєї держави та допомагають Росії продовжувати агресію проти України. Ще однією такою інституцією є Червоний Хрест, яка так само як ООН, продемонструвала свою нікчемність. Голова організації Петер Маурер братався у Москві з Сергієм Лавровим у час коли російські солдати страчували мирне населення у Бучі. Після взяття у полон захисників Азовсталі МКЧХ не був жодним чином задіяним у нагляді за українськими полоненими, не зважаючи на свою участь при здачі Азовсталі. Організація не сприяла спілкуванню між військовополоненими та їхніми сім’ями, а після вбивства в Оленівці не отримала доступу до табору, де утримуються українські військові, не зважаючи на “теплі”, судячи з прийому у Москві, відносини голови МКЧХ з Лавровим. Дружини захисників Азовсталі, які навіть не мають інформації щодо місцезнаходження своїх чоловіків, вже заявили, що вимагатимуть відставки голови МКЧХ Петера Мауера. 

Ми спостерігаємо масштабну дезінформаційну кампанію, що грає на користь РФ. Російське керівництво намагається позиціонувати себе надійним партнером країн, що розвиваються і в цьому їй підігрують міжнародні інституції, що не виконують своїх основоположних завдань. Генсек ООН повторює пропагандистську риторику щодо експорту російського зерна, і обіцяє просувати його продаж. Така ж ганебна риторика використовується  і на нижчому рівні, зокрема щодо рекордного врожаю на Росії. Навіть, експерти, що працюють у Західних аналітичних центрах повторюють путінські заяви про рекордний врожай, однак, не згадують про частку в ньому краденого українського зерна. На злочини Росії просто заплющують очі. При цьому в умовах конфлікту на виснаження українські партнери вже починають йти на поступки країні-агресору. Спочатку західноєвропейські країни змусили Литву дозволити транзит до Калінінграду підсанкційних товарів залізницею. Потім Канада передала ФРН турбіну для “Північного потоку - 1”. Хоча Росія все одно скоротила постачання газу і дана турбіна не знадобилась, але прецедент порушення санкційної політики вже є. Це ж стосується і виключення Європейським Союзом зернових угод зі своїх банківських санкцій. Росія поступово домовляється про умови, які дозволять їй уникнути ізоляції та продовжувати агресію проти України. До країн третього світу, що досі ігнорують російську агресію та уникають запровадження санкцій європейських країн, що хочуть зберегти відносини з Росією, приєднуються і міжнародні організації.
 

Sources:

1. Ярослав Прищепа, Роксолана Лісовська, Тетяна Войтюк, У Стамбулі підписали угоду про експорт українського зерна. ЗМІ повідомили деталі 22.08.2022,
URL: https://suspilne.media/263462-u-stambuli-uklali-ugodu-sodo-deblokadi-ukrainskih-portiv/
2. Юрій Григоренко, Що в рамках «зернової» угоди отримають українські металурги, 03.02.2022,
URL: https://gmk.center/ua/posts/shho-v-ramkah-zernovoi-ugodi-otrimajut-ukrainski-metalurgi/
3. Туреччина купуватиме зерно в України та РФ за нижчими за світові цінами, - турецький парламентар, 24.08.2022,
URL: https://espreso.tv/turechchina-kupuvatime-zerno-v-ukraini-ta-rf-za-nizhchimi-za-svitovi-tsinami-turetskiy-parlamentar
4. росія ввела заборону на вивезення цукру та зерна, 15.03.2022,
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3430138-rosia-vvela-zaboronu-na-vivezenna-cukru-ta-zerna.html
5. Hanna Shelest, Grains of Hope and Risk in the Black Sea, 02.08.2022,
URL: https://cepa.org/grains-of-hope-and-risk-in-the-black-sea/?fbclid=IwAR30CdN5J2aUY0uS-PuoQM-GwhyhEJKndoo4cw6IEnCCHaUYnndKNEnM9Mw