17 січня 2019 року Конституційний суд (КС) Польщі визнав неконституційними поправки до Закону про Інститут національної пам’яті (ІПН) із визначеннями «українські націоналісти» та «Східна Малопольща». Відповідні положення минулого року опротестував президент Польщі Анджей Дуда. Він вважає, що визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» є неточними, і таким чином, порушує конституційний принцип точності права, повідомляє «Польське радіо». Президент України Петро Порошенко привітав рішення польського КС та подякував А.Дуді.>

26 січня Сейм Польщі, нижня палата парламенту, вніс зміни до Закону про Інститут національної пам’яті, який забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій і визначив злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі» (тобто Галичини). Окрім того, закон передбачав тюремне ув'язнення на термін до трьох років за порушення цього положення, а також за поширення ідей про вину польського народу або держави в Голокості. Однак наприкінці червня цю норму із документу прибрали.[1]>

На думку Конституційного суду, Закон не дає чіткого визначення цих термінів щодо злочинів "українських націоналістів" на території Волині та "Східної Малопольщі" з 1925 до 1950 року. "Закон про Інститут національної пам'яті взагалі не вказує, чи слід розуміти під "українськими націоналістами" лише організовані політичні чи воєнізовані структури, члени яких брали участь у діях проти державної влади та цивільних осіб, або тих, хто ототожнюється з ідеями українського національного руху і діяв проти Польської держави та її громадян в часи Другої Польської Республіки, Другої світової війни та у післявоєнний період", - цитує суддю Анджея Зелонацького польське видання onet. Польський сейм та генеральна прокуратура вважають, що визначення "українські націоналісти" і "Східна Малопольща" відповідають вимогам кримінальних положень.[2]>

Таким чином, українсько-польські відносини позбулися одного з двох найбільших подразників. Конституційний суд Польщі нарешті прийняв довгоочікуване рішення, скасувавши дію "української частини" поправок до Закону про Інститут національної пам’яті. Це було довгоочікуване рішення, адже "ізраїльська частина" положень Закону (щодо правок, які викликали протести Ізраїлю та засудження з боку США) Конституційний суд Польщі прийняв на півроку раніше.>

Нагадаємо, що прийняття вказаного законопроекту стало одним із ключових законодавчих досягнень ультраправої партії Kukiz’15 – і відразу викликало міжнародні протести. Втім, більшого розголосу отримала не його українська частина – кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочинів українських формувань, які були колаборантами ІІІ Рейху під час Другої світової війни", а відповідальність за твердження про польську провину у військових злочинах Другої світової.>

Разом із тим у польському експертному середовищі була упевненість у тому, що й "українська частина" Закону про ІПН буде скасована. "Склалася така дивна ситуація, коли ніхто не хоче назвати себе батьком «української частини» Закону про Інститут національної пам’яті! Хоча б тому, що тепер зрозуміло, що цей “український фрагмент” є результатом дуже виразного впливу російських спецслужб. І його логічно ніхто не може пояснити", – наприкінці минулого року розповів в інтерв’ю ЄвроПравді відомий політолог, радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вель Граєвський.>

Зрештою, подання до Конституційного суду з проханням визнати ці норми антиконституційними подав президент Польщі Анджей Дуда. Можна сказати, що ці відносини наразі повернулися до ситуації початку минулого року – до ухвалення вказаного закону. Проте проблема полягає в тому, що й тоді криза відносин була помітна усім. В першу чергу, йдеться про введення Україною мораторію на ексгумаційні роботи – крок, який вкрай болюче було сприйнято у Польщі. Після цього мораторію широкого поширення набуло твердження про "історичну кризу" між країнами. Вирішити цю кризу спробували президенти двох країн – у грудні 2017 року Петро Порошенко та Анджей Дуда у Харкові узгодили план заходів із вирішення цієї кризи.>

Наразі Україна має можливість перейти до вирішення болючого конфлікту із сусідом. Конфлікту, у вирішенні якого зацікавлені всі. Окрім, звичайно, Росії, де з таким нетерпінням чекають чергового загострення суперечок Києва та Варшави. [3] Зважаючи на те, що за останні роки наша держава мала доволі багато непорозумінь з Польщею передусім, щодо історичних питань, скасування Конституційним судом скандального законопроекту, яке викликало позитивне схвалення з боку України створило сприятливі умови для вирішення проблем, що існують між двома державами. Враховуючи те, що Польща є нашим стратегічним партнером, сторонам вкрай важливо підтримувати стосунки в контексті добросусідства.>