18 вересня ц.р. Володимир Зеленський прибув до Сполучених Штатів Америки для участі у засіданні Генасамблеї, а також Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, після чого вирушив до Вашингтону, де зокрема зустрівся з Президентом США Джо Байденом. У Нью Йорку, у 574 добу російського повномасштабного вторгнення, Володимир Зеленський закликав до єдності міжнародної спільноти на тлі триваючої російської агресії та запропонував країнам світу долучитися до імплементації української Формули Миру.[1] Володимир Зеленський розкритикував ООН за недієвість та вказав на причину, що полягає у тому, що в руках РФ залишається право вето. Також Президент України закликав розширити склад постійних членів та надати Генеральній асамблеї можливість додати вето членів Радбезу. Якщо така ідея не є новою і активно обговорюється в аналітичному середовищі і в урядових колах країн міжнародної спільноти, то серед країн, які могли б увійти до реформованої Ради Безпеки, Президент України назвав достатньо широкий перелік. Зокрема серед пропозицій було включення до РБ ООН Індії, Японії, Німеччини, Африканського Союзу, Латинської Америки, «ісламського світу» та держав Тихого океану.

За другим виступом Володимира Зеленського під час загальних дебатів Генеральної Асамблеї ООН з початку повномасштабного вторгнення, відбулася розмова Президента України зі Спікером Сенату США Кевіном МакКарті, а також друга за цей рік зустріч з Президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом.

На відміну від минулої подорожі лідера України, коли Володимир Зеленський виступив з промовою перед американськими законодавцями, цього разу Спікер Сенату не дозволив цього і натомість лише провів особисту бесіду. Перед цією зустріччю американські ЗМІ широко розповсюдили такий коментар МакКарті: «Чи був Зеленський обраний до Конгресу? Він наш президент? Я так не думаю. Я маю питання: де відповідальність за гроші, які ми вже витратили? Який план перемоги».[2] Ймовірно, причина такої заяви з боку посадовця, який ще минулого року просував ідею підтримки України, пов’язана з внутрішньополітичними настроями в США, а також його особистими прагненнями втриматися у кріслі Спікера. Втім, надалі це не допомогло МакКарті, який вже не є Спікером, але ситуація є достатньо показовою. Частина політикуму США все менше підтримують Україну.

Зустріч Президентів США і України відбувалася у контексті передвиборчих перегонів, збільшення втоми від російської війни проти України, а також на тлі триваючої контр-наступальної операції на Півдні України. Основним фокусом уваги для України наразі є забезпечення продовження фінансової та військової підтримки з боку США. Наразі немає впевненості, що після президентських виборів у Сполучених Штатах Америки, рівень підтримки залишиться на тому ж рівні. Низка кандидатів у президенти від республіканської партії вже зробили заяви, що сигналізують про їхню готовність зменшити, або зупинити американську військову допомогу. США досі залишається основним партнером України і тому такий розвиток подій може завдати невиправного удару  спроможностям України повернути окуповані території. На додаток, Україна вже зараз потребує посилення спроможностей завдавати ударів на глибину російських окупаційних військ.

Під час свого візиту Володимир Зеленський заявив, що Україна бореться і продовжить боротися. Але, якщо допомога зупиниться, Україна досі може програти війну. Росія ставить на війну на виснаження і російське керівництво готує свою країну до тривалої війни, сподіваючись, що партнери України втомляться та, або припинять допомогу, або примусять до миру на умовах, які влаштували б рф. Тому така заява Президента України є зрозумілою та потрібною саме зараз, коли високопосадовці в інших країнах можуть почуватися більш безпечно, аніж на початку російського повномасштабного вторгнення.
США не оголосили передачу ATACMS під час приїзду Зеленського. Зараз у США відчувається прагнення продемонструвати, що Президент України не може впливати на Білий дім і тим паче щось вимагати. Зрештою Джо Байден відповідаючи на питання журналістів заявив про порозуміння з приводу питання постачання необхідної зброї. Однак, після цього зрушень щодо ATACMS не відбулося.

У ЗМІ з’явилася інформація щодо можливої передачі ракет для установок Himmars з касетною частиною і обмеженим радіусом дії. Помічник міністра армії США із закупівель Дуг Буш в інтерв’ю Bloomberg навіть підтвердив готовність Пентагону виконати передачу цієї зброї швидко, як тільки буде рішення Білого дому. Однак, рішення досі немає. Номенклатура озброєнь, яких потребує Україна, такі як гаубиці, танки, авіація та ракети середньої дальності, досі знаходяться на зберіганні у американських складах. Пентагон готовий передавати потрібну зброю, але станом на сьогодні в Білому домі немає для цього політичної волі.

Розуміючи це, Україна намагається в більшій мірі забезпечити себе потрібним озброєнням: розвиває власний ВПК і співробітництво у військовій сфері з європейськими країнами, а також європейськими і американськими виробниками зброї. Сполучені Штати Америки можуть більше допомагати Україні у війні з Росією. Наразі, однак, чинна американська адміністрація дотримується тактики обмеження допомоги і т.з. контролю над ескалацією. Військова підтримка стає заручницею внутрішньополітичних процесів у США. І на додаток, стає більш очевидним, що перемоги Збройних Сил України на фронті також впливають на готовність Сполучених Штатів Америки надалі підтримувати Україну. Чим більше таких успіхів – тим більшою може бути допомога, адже тоді американська адміністрація демонструє правильність курсу на підтримку і виграє репутаційно.

Візит Володимира Зеленського не призвів до прориву у питанні збільшення рівня допомоги. Президент Байден оголосив новий пакет допомоги на 325 мільйонів доларів, у який входять такі важливі позиції як касетні боєприпаси та обладнання для систем ППО. Водночас ракет середньої дальності Україна не отримала. У Сполучених Штатах Америки досі залишається достатньо високий рівень підтримки України. Водночас американці все більше дивляться на масштаби підтримки з боку європейських союзників, на успіхи України у реформуванні і прив’язують до цього свою допомогу. Таким чином, ленд-ліз Джо Байдена так і не розпочався, а Україна тепер має працювати для збереження американської допомоги як всередині, так і назовні, і все більше покладатися на власну здатність посилювати свої спроможності.

Посилання:
1. Сьогодні людство має діяти в повній солідарності, щоб урятувати життя – виступ Президента Володимира Зеленського під час загальних дебатів Генеральної Асамблеї ООН, 19.09.2023,
URL: https://www.president.gov.ua/news/sogodni-lyudstvo-maye-diyati-v-povnij-solidarnosti-shob-urya-85705

2. Спікер Маккарті: "Зеленський наш президент?" Візит на тлі суперечок у Конгресі. Що законодавці розповіли Голосу Америки? 21.09.2023,
URL: https://www.holosameryky.com/a/mccarthy-zelensky-congress-visit-speech-democrats-republicans-washington-budget-war/7277071.html