Photo: Volodymyr Zelenskyy meets Joe Biden in Kyiv
Source: The Kyiv Independent
Перед річницею російського вторгнення в Україну президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден несподівано відвідав Київ. Подорож американського президента планувалась найближчим майбутнім до Варшави, однак, після приземлення на авіабазі Раммштайн, Байден продовжив свою подорож до Ржешова і звідти – до Києва.
Візит Джо Байдена став першим візитом американського президента до України за 15 років. Ця подорож була сповнена символізму та містила потужний сигнал російському керівництву. Минулого року Путін думав, що Київ скоро паде. Однак, рік по тому, столицю України відвідує не російський президент, а американський і зустрічається він з людиною, яку провідні світові ЗМІ неодноразово називали лідером вільного світу – Президентом України.
У своїй промові у Києві Джо Байден підкреслив, що багато хто не вірив у те, що Україна зможе дати відсіч Росії, однак «Київ – стоїть і Україна – стоїть… і Америка стоїть з вами»[1], сказав Президент США. Фактично, Джо Байден визнав, що він сам не вірив у можливий успіх України. Однак, супротив українського народу змусив США переглянути свою позицію та поступово збільшити допомогу Україні. Основним мотивом промови Джо Байдена була підтримка України та єдність країн-партнерів навколо цього питання.
80-річний Байден здійснив 20-годинну подорож через Атлантику у воюючу країну, хоча до цього наполегливо від неї відмовлявся. Приїзд американського президента у воюючу країну засвідчив переоцінку США місця та ролі України в американській стратегії. Якщо раніше у Вашингтоні погоджувалися з тим, що Україна це периферія росії, тепер успіх України – значить успіх Сполучених Штатів Америки. Саме тому Україна продовжує отримувати військову та економічну підтримку, а у відносинах між Україною та США, а також країнами Групи семи та ЄС, однією з постійних головних тем обговорень є питання здійснення Україною демократичних реформ. Недостатньо завершити війну на користь України. Україна має стати успішною демократією. Наразі ж Україна розглядається США у якості форпосту НАТО у Східній Європі, першою лінією оборони Альянсу та місцем, де у випадку збройного протистояння, відбуватимуться бойові дії.
В публічному просторі високопосадовці країн-членів НАТО, Британії, Польщі та США вже говорять про необхідність надання Україні гарантій безпеки. Втім, дане бачення не передбачає включення України до складу Північноатлантичного альянсу, що контрастує зі стратегічним курсом України на набуття повноправного членства у ЄС та НАТО. Наразі обговорення відбувається навколо надання Україні засобів для забезпечення власної безпеки, підвищення її спроможності для самооборони до такого рівня, щоб росія не мала змоги здійснити повторний напад. Така модель безпекової взаємодії міститься у запропонованому українською стороною документі «Київський безпековий договір».
Роль головного партнера США у Східній Європі, при цьому, відводиться Польщі, куди Джо Байден поїхав після зустрічі з Володимиром Зеленським. Там президент США звернувся до польського населення та провів зустріч з лідерами країн Бухарестської дев’ятки (Б9). Промови американського президента у Києві та Варшаві були зроблені до та після щорічного звернення Володимира Путіна до Федеральних зборів рф. Це був виважений крок, який спочатку дозволив Байдену надіслати сигнал щодо ролі США в Україні, а потім – відповісти на заяви російського президента.
У Польщі промова фокусувалась на євроатлантичній єдності, міцності українського народу та великодушності польського. Польща стала одним з головних лобістів підтримки України. Держава надала Україні суттєву військову допомогу у важкій техніці, інших видах озброєння та прийняла найбільшу кількість українських біженців. У військовому відношенні Польща послабла за рахунок передачі Україні власного озброєння, зокрема понад 270 танків, включно з сучасними Leopard 2. Водночас держава вже замінює стару передану техніку на новітні види озброєнь. Польща замовила 1400 новітніх БМП Borsuk власного виробництва. Країна отримує 100 танків Abrams від США і ще близько 250-300 закуповує. Варшава модернізовує німецькі “Леопарди-2”, закуповує американські винищувачі F-35, додаткові системи ППО Patriot, корейські легкі винищувачі, а також корейські танки К-2, САУ К-9. Спільно з державами Бухарестської дев’ятки, Польщею було підтверджено намір надалі зміцнювати обороноздатність Східного флангу НАТО, що і відбувається на тлі послаблення спроможностей рф через втрати в Україні. Східний фланг НАТО зміцнюється, а блок повертається від безпекових до оборонних завдань. Надалі США продовжать інвестувати у воєнну інфраструктуру у державах Б9, щоб стримувати росію.
Хоча у відносних показниках рф значно послабшала, США досі намагаються не допустити нищівної поразки рф на полі бою. Україна отримує значно більшу допомогу в озброєннях, аніж на початку війни, що свідчить про бажання країн-партнерів забезпечити перемогу Збройних Сил України на полі бою. Річна допомога США Україні вже випереджає річні витрати Вашингтону на Афганістан в період з 2001 по 2010 роки. Водночас США намагаються уникнути нищівної поразки росії, яка могла б призвести до дезінтеграції країни-агресора. У випадку поразки росії перед країнами НАТО виникли б нові виклики: загроза розповсюдження ядерної зброї; виникнення багатьох суб’єктів на просторі колишньої російської федерації, за вплив над якими довелося б змагатися з КНР; можливе посилення КНР за рахунок далекосхідних територій; або громадянська війна в росії з потенційними відповідними ризиками. Сполучені Штати потребують стратегії, що пропонувала б варіанти розвитку подій у випадку дезінтеграції росії. Чітке бачення різних сценаріїв та їхніх можливих наслідків може допомогти керівникам країн-партнерів ухвалювати сміливі обґрунтовані рішення.
Україна досі залишається поза межами НАТО, однак, тепер входить у зону стратегічних інтересів Сполучених Штатів. Про це засвідчив візит Джо Байдена до України та Польщі. Україні відводиться роль форпосту демократичного світу в Східній Європі і провідні держави, зокрема США та Великобританія вже висловлюють готовність забезпечити гарантії безпеки для України у вигляді інституціоналізації зобов’язань щодо військової допомоги. Таким чином, Україна посилить свою обороноздатність, однак залишиться поза межами дії статті 5 Північноатлантичного альянсу. І поки спроможності росії зменшуються, а Україна отримує все більше зброї, східний фланг НАТО посилюється, адже російська агресія, нарешті, спонукала країн-членів переозброїтись. Послаблена росія виступає корисним інструментом, що прискорює даний процес і на даному етапі через можливі негативні наслідки від потенційного розпаду росії, США влаштовує стратегія контрольованої ескалації, коли росія не настільки слабка до рівня, що призвів би до розпаду рф, але й у найближчій перспективі вже не становитиме загрози для НАТО. Однак, такий підхід має і свої НЕДОЛІКИ. По-перше, перевага НАТО над Росією досягається за рахунок життів Українців. По-друге, авторитарні держави уважно спостерігають за розвитком подій у російсько-українській війні. КНР та Іран все більше втягуються у війну та поступово збільшують підтримку Кремля. Якби росія була розбита наприкінці минулого року, європейський безпековий порядок вже було б відновлено. Північноатлантичний альянс був би сильним як ніколи і міг повністю сконцентруватися на азійському регіоні та Близькому Сході. Втім, цього не сталося. І чим довше триватиме російсько-українська війна, тим тривалішим будуть економічні наслідки для країн євроатлантичного простору. Тим сильніше авторитарні режими гуртуватимуться навколо путінської росії, що надалі затягуватиме війну. Україна має нанести росії поразку на полі бою вже цього року і тому тиск на росію та підтримку України потрібно збільшити. Якщо цього не станеться, війна може затягнутися, що в контексті іранської ядерної програми та бажання КНР встановити контроль над Тайванем, створює загрози не тільки для України, але для США та Північноатлантичного альянсу.
Посилання:
1. Байден в Києві оголосив пакет додаткової допомоги Україні, 20.02.2023,
URL: https://ukrainian.voanews.com/a/6970425.html