5 лютого 2024 року Високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель прибув до Варшави для переговорів, де серед іншого, говорив і про Україну. Після запланованих зустрічей Жозеп Боррель вирушив в Україну. Цього разу, окрім непублічних подій та поїздок (він, наприклад, відвідав два заводи з виробництва дронів), Боррель виступив у Верховній Раді, і його промову точно можна назвати знаковою. Зокрема, очільник європейської дипломатії заявив про потребу Європи відмовитися від підтримки України "так довго, як знадобиться" на користь нового підходу – "перемога України за будь-яку ціну".
Після візиту у своєму блозі дипломат написав, що у березні може розпочатися новий наступ російських військ. "Ще один великий російський наступ може розпочатися через кілька місяців після російських "виборів" у березні. Однак я переконався, що український народ залишається сповненим рішучості продовжувати боротьбу, і я бачив його винахідливість і стійкість у роботі", – зазначив Боррель. Він наголосив, що на відміну від своїх російських колег, українські солдати знають, за що вони воюють, і їм не бракує мотивації:
"Але вони не зможуть цього зробити без нашої підтримки, яка має бути терміново збільшена… Те, що ЄС та його держави-члени зроблять у найближчі місяці, щоб надати Україні інструменти для протистояння російському наступу, матиме вирішальне значення як для України, так і для безпеки Європейського Союзу", – заявив глава європейської дипломатії.
Він закликав країни-члени ЄС працювати зі своїми оборонними підприємствами над переглядом контрактів і визначити пріоритетність поставок зброї та боєприпасів в Україну. Окрім того, він також висловив сподівання, що ЄС зможе скоро перезавантажити свій Фонд миру для підтримки України:
“Я також сподіваюся, що до кінця місяця ми зможемо перезавантажити Фонд миру ЄС, щоб і надалі вас підтримувати не лише зі складів, з колишніх спроможностей, які ми мали перед війною, але і щоби створити нові спроможності, нові замовлення, нову синергію між вашою індустрією і нашою”, – сказав високий представник ЄС.[1]
Ця ініціатива є важливим кроком у підтримці безпеки та стабільності в регіоні. Це свідчить про зобов'язання Європейського Союзу у вирішенні ситуації в Україні та про визнання необхідності зміцнення обороноздатності країни.
Створення нових виробничих потужностей дозволить Україні отримати необхідне військове обладнання та зброю, що допоможе зміцнити її обороноздатність та забезпечити ефективний опір потенційним загрозам. Перезавантаження Фонду миру може також стати важливим кроком у розширенні співпраці між Європейським Союзом та Україною в сфері безпеки та оборони.
Боррель, зокрема, відзначив досвід України у виробництві зброї, зазначивши, що такий досвід буде дуже корисний для Європи: "У дронах вам не потрібна допомога. Я відвідав деякі з ваших заводів з виробництва дронів і був дуже здивований здатністю ваших інженерів створити дрони високої якості у великих кількостях. І наприкінці війни Україна опиниться на передньому краї нового прийому ведення війни. Це справді приголомшливо. І я думаю, що це потрібно дуже враховувати, як країна може з нічого за один рік мати таку виробничу потужність досконалих і ефективних дронів. Я маю привітати вас із цим", - сказав Боррель на спільній пресконференції з главою МЗС України Дмитром Кулебою в Києві.[2]
Наголос про те, що Україна може бути на передовій у новому прийомі ведення війни, вказує на важливість інновацій у військовій сфері та готовності України до адаптації до сучасних воєнних технологій. Це також може вказувати на підтримку з боку Європейського Союзу щодо розвитку військово-технічного потенціалу України та співпраці в цій сфері. Відповідаючи на запитання, чи є загроза з боку Росії на сьогодні серйознішою, ніж два роки тому, Боррель відзначив важливість того, "що ми дуже добре обізнані". "Два роки тому у нас була 40-відсоткова залежність від російського газу. Це багато. Наразі ця залежність дорівнює нулю", - зазначив він.
Один з головних аспектів обговорення також стало надання боєприпасів Україні. За словами Борреля, Україні потрібно більше боєприпасів, існує великий дисбаланс в артилерійських можливостях, який має бути урівняний. З цієї метою планується обговорення фонду допомоги Україні в рамках Європейського фонду миру, який тепер буде більше спрямований на підтримку виробництва боєприпасів та європейської оборонної промисловості.
Безумовно це великий поворот у політиці ЄС, який зараз набуває дедалі більшої рішучості у залученості у військовій допомозі Україні. Це можна прослідкувати не лише на рівні безпосередньо ЄС, але й на рівні окремих країн. Так, президент Франції Еммануель Макрон заявив про готовність Європи забезпечити Україну стратегічним обладнанням що є важливим кроком у підтримці безпеки та стабільності в регіоні. Зокрема, він наголосив на оперативній співпраці між арміями країн-членів НАТО та Європейського Союзу готовності спільно діяти для захисту України.
Також Канцлер Німеччини Олаф Шольц, перед візитом до Вашингтона, закликав Євросоюз і США зробити більше для надання допомоги Україні, наголошуючи на необхідності об'єднати зусилля для підтримки країни. Він зазначив, що російська агресія продовжується, і потрібно надавати більшу підтримку Україні, ніж це було обіцяно раніше в Європі та США. Шольц заявив, що Німеччина зробила великий внесок, але потрібно робити ще більше, особливо в умовах ситуації у Конгресі США. Він підкреслив необхідність послати чіткий сигнал Росії із забезпеченням тривалої та значної підтримки Україні.
До того ж деякі європейські країни заявили про намір збільшити виробництво боєприпасів для підтримки України, і це є дуже важливим внеском в підтримку країни в умовах війни. Також нещодавно ЄС погодив пакет допомоги для України на суму 50 млрд. євро. Такі дії свідчать про рішучість Європейського Союзу підтримувати Україну в її боротьбі за безпеку та суверенітет.
Такий перебіг подій зумовлений декількома чинниками. Перший з них – США. Нещодавній провал голосування щодо 60-мільярдного пакета допомоги для України у Сенаті США викликав серйозні обурення та занепокоєння серед політиків в Німеччині та Європі. Це підкреслило потенційні проблеми, які можуть виникнути, якщо США перестануть надавати допомогу Україні. Безпека Європи може бути під загрозою, якщо аналогічна ситуація повториться у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Пакет допомоги ж від ЄС не передбачає військової допомоги. Ці кошти спрямовані на цивільні потреби, такі як зарплати вчителям чи утримання державного апарату. У порівнянні з цим, американська допомога, переважно, має військовий характер і включає постачання зброї.
Щодо військової допомоги, країни ЄС наздоганяють США, але останні залишаються найбільшим донором українських збройних сил. Проте проблемою є те, що Європа не в змозі забезпечити Україну тим, що можуть США через обмежені обсяги та виробничі можливості європейської оборонної промисловості.
Також, важливо відзначити, що деякі країни-члени ЄС мають різні підходи до надання допомоги Україні. Східноєвропейські країни надають переважно військову допомогу, тоді як західні країни тривалий час вважали, що важливо підтримувати лише самооборону. Це відображається і на швидкості ухвалення рішень в рамках ЄС та надання конкретної допомоги. Не слід також забувати про наявність проросійських країн, таких як Словаччина і Угорщина.
Отже, хоча Європа покращує свої зусилля щодо надання допомоги Україні, необхідно визнати, що вона поки не може повністю замінити військову допомогу, яку надають США.
Але зараз ми бачимо як поступова Європа змінює свого політику. Не слід забувати, що в неї також є важелі пливу на США. У випадку, якщо республіканські ізоляціоністи в Конгресі США остаточно відмовляться від підтримки України і залишать Європу наодинці проти агресії РФ, Європа ймовірно не буде готова надати допомогу США у протистоянні з Китаєм. Таку думку висловив професор права Університету Оттави Джордж Монастіріакос у публікації в The Hill, передає Укрінформ.[3] Згідно з автором, республіканці в Конгресі не дають Америці зберегти роль глобального лідера, а Трамп особисто лобіював зрив угоди, яка мала розблокувати запит Байдена на потреби національної безпеки США, в тому числі на підтримку України. Якщо Америка залишиться союзником з Європою, це забезпечить їхні можливості і потреби повною мірою. Однак якщо вони діятимуть нарізно, успіх буде недосяжним для обох.
В Європейському союзі також розглядають можливі сценарії того, як може вплинути перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США на економічні відносини між Європою та Америкою. За даними Bloomberg, Брюссель боїться, що Трамп може розпочати трансатлантичну торговельну війну.[4]
У міру того як Трамп збільшує свої шанси на повторний обрання президентом США, брюссельські чиновники починають серйозно враховувати можливі наслідки його повернення до влади. Європейський союз спостерігає за праймеріз республіканців, де Трамп здобуває одну перемогу за іншою, та обдумує, як краще реагувати на можливу нову адміністрацію в Сполучених Штатах.
Другим фактором ризику є можливий напад Росії на НАТО. Імовірність цього стала як ніколи висока, і ЄС це розуміє. Європа зрозуміла свою помилку у тривалій політиці недостатньої уваги військовому сектору, і намагається це виправити. Для України це, звичайно, хороший знак і джерело надій. Але на шляху у переформуванні у Брюсселя стоїть ціла низка викликів, зараз Європі потрібна єдність і рішучість, аби вистояти у нелегкий час.