Президенти Білорусі і Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін обговорили майбутні відносини двох країн після зміни президентів. Про це в п’ятницю, 15 лютого, заявив білоруський лідер за підсумками переговорів з російським колегою в Сочі, повідомляє ТАСС. Лукашенко також зазначив, що тема суверенітету РФ і Білорусі "навіть не обговорюється, є дві держави". При цьому він вказав, що Мінськ готовий в справі інтеграції йти настільки далеко, наскільки готова Москва. Крім того, як розповів глава Білорусі, тема податкового маневру з Путіним не обговорювалася. "Вона (проблема), дійсно, існує, але я вам виключно щиро і чесно кажу, президент (Путін) підтвердить, ми, по-моєму, навіть це слово не вимовляли за ці три дні", - сказав він журналістам, відповідаючи на питання, чи прийнято рішення по темі податкового маневру. В цілому білоруський лідер засумнівався в тому, що це питання є найважливішим в російсько-білоруських відносинах, зазначивши, що, крім нього, є й інші проблеми, які потрібно вирішити.[1]

Наразі відносно Білорусі Кремль проводить операцію – знижки на нафту в обмін на частку суверенітету. У своєму блозі журналістка Ольга Лень зазначає: від Олександра Лукашенко вимагають передачі певних зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних функцій на рівень Союзної держави Росії і Білорусі. Тепер в 2019 році ми на прикладі Білорусі побачимо, що могло б стати з Україною, якби Віктор Янукович залишився при владі, все до цього поступово йшло, в цьому не варто сумніватися. За словами Ольги Лень, найдивніше це те, що білорусів поступово готують до того, що у них не стане країни. У Білорусі навіть новини російського «Первого канала» йдуть на білоруському держканалі. Тобто, білоруси дивляться на навколишній світ очима російських пропагандистів. При таких обставинах питання, чи вийде у Кремля «нагнути» Олександра Лукашенко – це риторичне питання.

Про те, що Мінськ може «заплатити» Москві за одержувані від Кремля преференції власним суверенітетом, розповів головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов. «Одним з варіантів продовження повноважень як глави держави Володимира Путіна може бути об’єднання, анексія, приєднання, союз з Республікою Білорусь. Це один з варіантів. Можливі й інші», – зазначив він. Венедиктов додав, що таке «приєднання» може відбутися вже в найближчі кілька років. Зокрема, воно може бути приурочено до виборів в Держдуму РФ. Відзначається, що Кабміном було створено робочу групу з інтеграції двох держав. Відповідне розпорядження вже підписав глава російського уряду Дмитро Медведєв. Крім цього, Медведєв заявив, що відповідну робочу групу, яка буде займатися питаннями по поглинанню Білорусі, очолить міністр економічного розвитку Російської Федерації Максим Орєшкін.[2]

"У військове протистояння я не вірю, мені здається, що Путін сподівається дотиснути Лукашенка економічно, тому що білоруський президент сидить на голці російських "субсидій". Лукашенко як завжди намагається шантажувати Путіна тим, що він піде на Захід, і зараз він намагається знову налагоджувати якісь відносини з ЄС", – сказав у коментарі OBOZREVATEL російський опозиціонер Павло Шехтман. Однак, на думку росіянина, можливості Європи для підтримки Білорусі, в разі протистояння з РФ, досить обмежені. Гроші для Мінська там точно ніхто виділяти не збирається. "Лукашенко сам загнав себе в цю ситуацію. Протягом свого головування він твердив про об’єднання, відновлення Радянського Союзу, він тиснув на білоруських націоналістів. Він думав, що такий хитрий і обведе РФ навколо пальця, і буде змушувати утримувати себе під приємну для Москви риторику. А Москва каже: "Давайте тепер об’єднуватися", – вважає Шехтман, як повідомляє OBOZREVATEL.

На думку російського опозиціонера, велика надія у Лукашенка залишається на підтримку його силовими держструктурами. В цьому випадку у нього створюється більше поля для маневрів. Інша справа, що командування білоруських силовиків – це кадри з РФ. Як інформує OBOZREVATEL "У Білорусі диктатура, але диктатор призначив всюди прорадянські кадри, які гарні, щоб тиснути націоналістів, але що буде, коли доведеться вступати в протистояння з Путіним, ось це незрозуміло", – зазначив він.[3]

Хоча анексія Білорусі Росією в найближчий час майже неможлива, але вектор на об’єднання все ж становить загрозу для України та регіону. Кінець 2018 року відзначився резонансними подіями в сфері білорусько-російських відносин. Вустами прем’єра Дмитра Медвєдева Росія взялась за реалізацію положень Договору про утворення Союзної держави з Республікою Білорусь, нагадавши правителю Мінська про взяті ще в далекому 1999 році зобов’язання. Відверта демонстрація намірів Росії до запізнілої реалізації Договору не може не викликати питання: наскільки реальним є вірогідність приєднання Росією Білорусі в 2019 році та які наслідки це матиме для України та її сусідів?

Нещодавній російський наступ на білоруську незалежність вочевидь був частиною так званого «кримського консенсусу» в російській внутрішній політиці: путінський режим підгодовує населення Росії зовнішньополітичними «перемогами» («повернення» Криму, «розгром» ІДІЛ в Сирії), підігрваючи імперські амбіції росіян, натомість отримуючи лояльність та рейтинги. Приєднання Білорусі як величезний прорив в об’єднанні «русского міра» своїм пропагандистським ефектом могло б стати головним успіхом Кремля в 2019 року та відвернути увагу від економічних та соціальних проблем. На жаль для Москви, здійснити таке об’єднання в односторонньому можливо здійснити тільки під силовим тиском. Значною перешкодою для планів росіян все ще виступає незмінний президент Білорусі Олександр Лукашенко, абсолютно не зацікавлений у зменшенні своєї персональної влади. А саме це чекає на його режим в разі офіційного «об’єднання» з Росією, а по факту підпорядкування Кремлю. Тому Лукашенко в притаманній йому гострій формі виступає проти вимог росіян, заявляючи, що не допустить поглинання Білорусі Росією. Але враховуючи залежність Білорусі, зокрема економічну, від Росії наврядчи це зупинить експансіонісьські наміри Росії.