19 липня 2021 року президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Грузії для започаткування діяльності формату «Асоційованого тріо» України, Грузії та Молдови на рівні глав держав. Під час поїздки Президент України відвідав межу окупації з Абхазією та взяв участь у конференції в місті Батумі, в якій, зокрема, брав участь президент Європейської Ради Шарль Мішель. Під час конференції та консультацій, які проводилися між головами держав, акцент було зроблено на питаннях безпеки та євроатлантичної інтеграції трьох країн, а також перспективі співпраці для досягнення цих стратегічних завдань. Після конференції президенти Грузії, Молдови та України підписали Батумську декларацію, підтвердивши прагнення до європейської інтеграції трьох держав.
Перед прильотом Володимира Зеленського грузинська сторона зробила жест доброї волі та відпустила двох українських яхтсменів, ув’язнених за незаконне перетинання кордону. За даними телеканалу «Мтаварі», моряки були звільнені актом про помилування, підписаним президентом Грузії Саломе Зурабішвілі. Хоча, за інформацією Міхеїла Саакашвілі, помилування відбулося під тиском Володимира Зеленського, який відмовлявся брати участь у конференції поки українців не буде звільнено, а президентка Молдови Майя Санду не збиралась летіти, якщо не буде президента України. У двосторонніх відносинах між Україною та Грузією, так само як і з Молдовою, все ще залишаються неврегульовані питання. Не зважаючи на риторику офіційних представників, відносинам між трьома державами не вистачає практичного наповнення у вигляді відповідних дій в напрямку вирішення протиріч, що існують та реалізації наявного потенціалу співробітництва, що відповідало б рівню декларованого стратегічного партнерства. А це, в свою чергу, вимагає політичної волі та готовності знаходити консенсусні рішення. Враховуючи це, а також внутрішньополітичні проблеми в країнах «Асоційованого тріо», існують сумніви щодо спроможності трьох держав, що стали жертвами російської агресії, об’єднати зусилля та ефективно розвивати стратегічне партнерство.
За роки президентства В.Зеленського та після обрання Санду у Молдові та Зурабішвілі у Грузії, суперечливих питань у відносинах держав не поменшало. Наприклад, після призначення у травні 2020-го Міхеїла Саакашвілі головою виконавчого комітету Національної ради реформ в Україні, Грузія відкликала свого посла для консультацій і повернула лише навесні цього року на тлі російської активності на українських кордонах. А той факт, що подорож до Батумі – це перший візит до Грузії після обрання Володимира Зеленського президентом України, тільки підтверджує досить низький рівень двосторонніх відносин на сучасному етапі. У відносинах з Молдовою, на додаток до невирішених питань демаркації кордону, будівництва ГЕС на Дністрі та протидії контрабанді, додалася історія з викраденням в Кишиневі колишнього українського судді Миколи Чауса, який просив там притулок, та якого в Україні розшукують за хабарництво. Таким чином, неспроможність подолати проблеми двосторонньої взаємодії, залишає можливість того що «Асоційоване тріо» повторить долю «ГУАМ», який не зважаючи на спроби кожного нового президента надати організації новий поштовх, так і не став серйозною регіональною ініціативою та не виконав свої першочергові завдання.
Та попри це, започаткування «Асоційованого тріо», слідом за «Люблінським трикутником», є продовженням стратегії зовнішньої політики Володимира Зеленського по зміцненню позицій України в регіоні шляхом створення регіональних ініціатив. Щоб протистояти великим державам, малі об’єднуються в коаліції, а також шукають підтримки у більш вагомих міжнародних гравців. Саме тісна взаємодія «Асоційованого тріо» з Європейським Союзом могла б стати чинником, який би значно посилив потенціал даного формату. Саміт у Батумі можна вважати підготовкою до саміту Східного партнерства, який відбудеться у грудні. Це підтвердив і сам Зеленський своїми словами про те, що 3 держави узгодили підходи щодо майбутнього саміту і підкреслив, що очікує посилення геополітичного значення формату «Асоційованого тріо». Така риторика відповідає намірам України, Грузії та Молдови відтворити диференційований підхід в межах програми Східного партнерства, що на думку зовнішньополітичного керівництва країн, «дозволить розширити горизонти співпраці для найбільш зацікавлених та відданих європейському вектору розвитку держав-партнерів сприятиме їх тіснішому політичному, економічному та секторальному зближенню з ЄС».
В.Зеленський при цьому наголошує на необхідності політичного наповнення в рамках взаємодії Європейського Союзу з країнами СхП. Однак, риторика Шарля Мішеля свідчить про те, що ЄС має інше бачення і ставить за пріоритет економічне та гуманітарне співробітництво. «Ми зустрічаємо разом ключові виклики – економічне зростання, кліматичні зміни, цифрова трансформація та розвиток інклюзивного суспільства. Я твердо переконаний, що наше Східне партнерство може стати шляхом для більшої співпраці у всіх цих сферах і навіть для більшого. Воно слугує каталізатором для демократії, для реформ управління та верховенства права, посилює суспільство проти спроб дестабілізації», – сказав Шарль Мішель.
Таким чином, президент Європейської Ради окреслив три головні пріоритети співробітництва на майбутнє. По-перше, це прискорення економічного розвитку завдяки інвестиційному пакету в обсязі 2,3 млрд євро, які ЄС виділив для країн регіону. По-друге – розбудова спільної транспортної інфраструктури, створення тисяч кілометрів автомобільних доріг та залізничних шляхів до 2030 року. По-третє – ключовий пункт співробітництва, за його словами, це провадження реформ, оскільки саме досконала система управління є ключем для відкриття всіх переваг, що їх може нести з собою ліберальна демократія.[1] Оскільки побудова демократії потребує значного вливання грошей, економічні ініціативи Європейського Союзу, безумовно, сприятимуть зміцненню демократичних інститутів у трьох державах. Однак, варто зауважити, що на сьогодні Європейський Союз декларує готовність більш активно співпрацювати майже в усіх сферах, окрім головної – сфері безпеки, таким чином, залишаючи Україну, Грузію та Молдову сам на сам з ревізіоністською Росією.
Батумська конференція стала майданчиком, де три країни-учасники Східного партнерства вкотре підкреслили свою стратегічну мету – Євроатлантичну інтеграцію і закликали європейських партнерів наповнити політичним змістом та окреслити геополітичне бачення майбутнього ініціативи Східного партнерства. Перед країнами «Асоційованого тріо», в свою чергу, стоїть завдання розвитку та зміцнення відносин, а також вирішення протиріч, які існують між державами. Лише комплексний підхід до регіональної співпраці в рамках «Асоційованого тріо», а також більш активне долучення Європейського Союзу, дозволить Ініціативі уникнути долі ГУАМ та реалізувати наявний потенціал співробітництва України, Грузії та Молдови.
- https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3283320-sarl-misel-es-zalisitsa-nadijnim-partnerom-dla-asocijovanogo-trio.html