Photo: Atlantic Council
У квітні низка країн-сусідів України ухвалили рішення щодо тимчасової заборони ввезення зернових та десятків інших продуктів харчування з України. Серед цих держав – Словаччина, Польща, Угорщина та Болгарія. Румунія також активно обговорювали можливість запровадження аналогічних обмежень. Процес заборони українського агроекспорту окреслив перспективи руйнації т.з. «шляхів солідарності», створених для допомоги українській економіці на тлі російської агресії.
До російського повномасштабного вторгнення Україна експортувала більшість своєї агропродукції портами. Завдяки реалізації Чорноморської зернової ініціативи, в умовах війни стало можливим поновлення експорту морем. Від цього виграла як українська економіка, так і кінцеві споживачі української продукції. Водночас забезпечити транспортування усього експорту морем на довоєнному рівні держава досі не може. Порти Миколаєва досі не включені в «Зернову ініціативу», на додаток, росія перешкоджає свободі судноплавства у Чорному морі. Через це значна кількість агропродукції транспортується залізницею та вантажівками через сусідні країни. Основною країною для транзиту українського зерна є Польща.
У червні 2022 року ЄС скасував на 12 місяців усі мита й квоти на українську продукцію. Втім, всупереч рішенню Євросоюзу, низка держав-членів, а саме Польща, Словаччина та Болгарія заборонили увезення українських сільськогосподарських продуктів. Намір запровадити обмеження на імпорт висловила і Румунія.
Претензії країн-партнерів полягали у якості українського продовольства, а також захисті вітчизняних виробників, що ймовірно, було основною причиною протестів та подальшої заборони. У Польщі протести відбувалися тижнями. Місцеві аграрії не витримували конкуренції з українськими виробниками, чиє зерно є дешевшим. Тому польський уряд здійснив втручання та врегулював питання конкуренції на користь польських фермерів. Після цього інші держави запровадили аналогічні заходи. У Словаччині та Польщі незабаром відбудуться вибори. Тому частково уряди країн запровадили обмеження задля збереження власних внутрішньополітичних позицій, враховуючи ту роль, що можуть відіграти фермери на виборах. Наприклад, у Польщі, згідно з даними польської статистики, 17% робочих місць залежать від аграрного сектору, що є значною часткою електорату.
Також у низці проб Словаччина знайшла в українському зерні пестицид хлорпірифос, до якого в ЄС нульова толерантність. Водночас Україна досі не є членом ЄС, а країни Центральної Європи перед та після вступу отримували значні дотації, щоб досягти того рівня якості зерна, що наразі вважається стандартом. Тому і конкурувати за якістю продукції українським агропромисловцям важче. Втім, це не має бути виправданням для українських постачальників, які мають наближатися до стандартів Євросоюза.
Однак, проблема полягала не тільки у зерні, адже країни також заборонили ввезення меду, низки м’ясних продуктів, зернових культур тощо. Протекціоністські заходи держав ЄС фактично порушили Угоду про Асоціацію, а також поставили під сумнів єдність політики країн Євросоюзу. ЄС одразу негативно відреагував на дії Польщі та інших держав та доклав зусилля для розв’язання проблеми на рівні блоку, адже країни-члени ЄС не мають права ухвалювати такі рішення без згоди усіх 27 держав-членів. Єврокомісія запросила надати докази у вигляді статистичних даних, щоб обґрунтувати вимоги країн і дозволити ЄК розглянути їх.
Зрештою Єврокомісія задля врегулювання ситуації виділила 100 мільйонів євро для фермерів Словаччини, Польщі, Угорщини, Болгарії та Румунії та погодила заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України. Це незначна сума, порівняно з програмою допомоги фермерам на 10 млрд злотих ($2,4 млрд), схвалений урядом Польщі.
Заборона на український експорт б’є по українській економіці, яка значно залежить від експорту сільськогосподарської продукції в умовах російської війни. Водночас, варто зауважити, що український експорт не тільки створив загрози для сусідніх держав, але й економічні перспективи. Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина разом імпортували 4 млн тонн кукурудзи та 1,3 млн тонн пшениці з України в 2022 році, порівняно з лише 23 000 т та 3000 т відповідно у 2021 році. У відсотковому співвідношенні ці збільшення становлять 17000% і 40000%. Імпорт насіння соняшнику та ріпаку зріс на 3800% і 900% порівняно з минулим роком. Українська продукція дала поштовх переробному сектору цих країн завдяки порівняно невисоким цінам. Так працює сучасна економіка, що заснована на чесній конкуренції: кожна держава розвивається за рахунок відносних переваг. Тому Україна та Центральноєвропейські держави мають зрештою знайти баланс і ухвалити рішення, що відповідатиме інтересам усіх сторін. Якщо для Угорщини така модель поведінки є звичною і уряд Віктора Орбана використовує кожну сприятливу можливість для шантажу ЄС з метою отримати дотації та внутрішньополітичний рейтинг, то з іншими сусідніми державами має бути знайдено консенсус. Усі ці країни вже підтримали майбутній вступ України до Європейського Союзу, тому запровадження односторонніх обмежувальних заходів не відповідає рівню та духу двосторонніх відносин. Рішення про заборону експорту української агропродукції важливо враховувати у контексті початку перемовин про вступ України до ЄС. Центральноєвропейські держави, ймовірно, спробують досягти таких умов, що найбільше відповідав б інтересам їхніх вітчизняних фермерів.
На практичному рівні проблема з експортом та транзитом українського зерна сусідніми країнами полягає у недостатньо розвиненій відповідній інфраструктурі у цих державах. Польща не має таких портів, як Миколаїв, де зерно може зберігатися тривалий період. Тому одним з можливих варіантів дій є створення спільної інфраструктури для зберігання українського продовольства. Такі проєкти можуть бути профінансовані з фондів ЄС, або Ініціативи Трьох Морів. На додаток, проблема експорту може бути розв’язана, якщо відновити свободу судноплавства у Чорному морі. Першим кроком мало б бути розширення «Зернової ініціативи» на порти Миколаївської області. Остаточне врегулювання передбачає поразку росії у війні з Україною та поновлення спроможності України експортувати морем.
Посилання:
1. Пестициди у зерні і «чорнобильське борошно». Європейці прискіпуються чи насправді все так погано з якістю зерна? 27.04.2023,
URL: https://latifundist.com/interview/678-pestitsidi-u-zerni-i-chornobilske-boroshno-yevropejtsi-priskipuyutsya-chi-naspravdi-vse-tak-pogano-z-yakistyu-zerna
2. Charting Ukraine’s soaring exports to the EU, 27.04.2023,
URL: https://www.economist.com/graphic-detail/2023/04/27/charting-ukraines-soaring-exports-to-the-eu