Фото: Еммануель Макрон та Сі Цзіньпін
Джерело: Foreign Policy
На тлі підготовки ЗСУ до проведення контр-наступальної операції, посилюється риторика щодо необхідності проведення перемовин між Україною та Росією. Президент України Володимир Зеленський минулого року вже запропонував Формулу миру, мирний план, що складається з 10 кроків і виконання яких має призвести до встановлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні. Низка країн вже висловили свою підтримку цієї ініціативи. Однак, досі з’являються альтернативні пропозиції, що суттєво відрізняються від принципів, що були закладені в українську ініціативу і які були підтримані у лютневій резолюції ГА ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні». Цю резолюцію підтримала 141 країна.
В останні місяці активізувався президент Бразилії Лула да Сілва. Лідер Бразилії, що сповідує ліві погляди критикує США та ЄС за військову допомогу Україні та називає це «підживленням війни». У лютому Лула відмовив канцлеру Олафу Шольцу у продажі набоїв для ЗСУ «Гепард». У своєму інтерв’ю для іспанської El Pais Лула да Сілва, навіть, похизувався, що не продав «ракети для німецьких танків», що могли бути використані проти росії та зробити Бразилію стороною конфлікту, уникнувши уточнень, що йшлося не про ракети, а снаряди для захисту від російських повітряних атак.
Лула да Сілва активно просуває ідею створення «політичної Групи 20», що складалася б з країн, які «не є стороною конфлікту». Серед них називаються незахідні держави: Мексика, ОАЕ, Нігерія, Індонезія Індія та, найчастіше, КНР. Саме Китай знаходиться у центрі ініціативи Лули да Сілва, адже він розглядає азійську державу як альтернативний Сполученим Штатам центр сили, що має об’єднати навколо себе держави, які не підтримали Україну та хотіли б змінити існуючий світоустрій. Свою ініціативу президент Бразилії вже обговорив з лідерами КНР, ОАЕ, низки латиноамериканських держав та планує у найближчому майбутньому обговорити це питання з президентом Франції Еммануелем Макроном. За словами Лули да Сілва, Еммануель Макрон «хоче миру».
Враховуючи категоричне ставлення латиноамериканського лідера до країн ЄС та США, таку оцінка поглядів президента Франції важко назвати позитивною. Еммануель Макрон відзначився неоднозначними заявами щодо протистояння США та КНР, дистанціюючись від північноамериканського союзника та вказавши, що Європа має уникнути втягнення у конфлікт США та Китаю через Тайвань. Цілком ймовірно, що президент Бразилії розраховує на підтримку Макрона у своїх спробах всадити Україну та Росію за стіл перемовин. Для Бразилії відновлення територіальної цілісності України не є пріоритетом. У своїх інтерв’ю Лула да Сілва допустив можливість поступок України щодо Криму, а також повторює російські наративи щодо причетності розширення НАТО до рішення путіна напасти на Україну. Основною метою Лули є завершити війну на будь-яких умовах, якщо буде потрібно – за рахунок українських територій. Більш глобальна мета – змінити існуючий світоустрій і в цьому питанні Лула орієнтує Бразилію на Китай.
КНР в офіційній комунікації нібито підтримує суверенітет та територіальну цілісність «усіх країн». Однак, інтерв’ю посла КНР у Франції говорить про позицію азійської держави краще за постійно повторювані наративи китайських високопосадовців. У своєму інтерв’ю посол Лу Шає заявив, що «країни колишнього Радянського Союзу» не мають ефективного статусу згідно з міжнародним правом. Тобто, з точки зору дипломата (а посол висловлює офіційну позицію своєї країни) росія має легітимні претензії на територію країн колишнього СРСР. Це чудова демонстрація світосприйняття КПК, що полягає у переконанні примату інтересів великих держав над іншими країнами.
В умовах, коли більшість незахідних держав заплющили очі на російську агресію, намагаються зберегти та розвивати відносини з рф та путінським режимом, для України вкрай важливою залишається єдність країн-партнерів, США, ЄС та азійських демократій. З плином війни економічна ситуація у світі залишається складною та гальмує загальний розвиток. Це, своєю чергою, створює побоювання, що держави-партнери можуть спробувати завершити російську війну за рахунок українських територій. У короткостроковій перспективі це могло б покращити економічний розвиток, а чинні уряди мали б більше шансів на переобрання у контексті внутрішньополітичної конкуренції.
Втім, у середньостроковій перспективі це мало б жахливі наслідки. Перш за все, росія отримала б українські території силовим шляхом. Для інших авторитарних лідерів це сигнал, що таким шляхом можна досягти власних геополітичних інтересів. У першу чергу це стосується КНР. Китай, на додаток, зберіг би послаблену росію в якості надійного партнера. Однак, росія була б послабленою на стільки, що мала б можливість зберігати загрозу для європейської безпеки та України. США та партнери, таким чином, не досягли б перемоги в Україні та вкотре за останні роки зазнали б геополітичної поразки. Україна, своєю чергою, не буде відновлена, оскільки загроза поновлення бойових дій збережеться, що відлякуватиме інвесторів. Таким чином, рф фактично вийшла б переможцем у випадку заморожування війни: держава окупувала нові території, а також стратегічно послабила Україну. Що не менш важливо, заморожування війни означало б призупинення допомоги Україні на тому рівні, що наразі існує. Якщо зараз країни-партнери обговорюють навчання українських пілотів на F-16, а група американських конгресменів та сенаторів лобіюють рішення про передачу цих винищувачів Україні, то в умовах відчуття зменшення загрози з боку рф, Україна не отримає ані винищувачів, ані іншої техніки, здатної в достатній мірі зміцнити оборонний потенціал ЗСУ на противагу росії.
Таке сприйняття загроз поділяють східноєвропейські країни. Однак, позиція Еммануеля Макрона створює побоювання, що консенсус серед партнерів України може похитнутись. Цілком можливо, що у випадку відсутності вагомих перемог української армії до кінця року, Макрон буде одним з тих, хто спонукатиме Україну до поступок. Президент Франції виявився слабкою ланкою у єдності Заходу. Після візиту до КНР, Еммануель Макрон запропонував Європі зменшити свою залежність від екстериторіальності американського долара, а в одному з пунктів спільної французько-китайської декларації містився наратив щодо «багатополярного світу». Цю тезу активно просуває російська та китайська дипломатія. Війна росії проти України вже вплинула на існуючий глобальний устрій і в умовах прагнення Франції до стратегічної автономії, євроатлантична єдність стикається з серйозною загрозою.
Особливе значення єдність союзників по НАТО та партнерів Північноатлантичного альянсу має у контексті протистояння авторитарним державам. Адже країни-ревізіоністи, або ті, хто хоче змінити існуючий світоустрій, поступово об’єднуються і основним майданчиком цього об’єднання може стати БРІКС. За інформацією американського видання «Блумберг», напередодні щорічного саміту, що відбудеться в Південній Африці, дев'ятнадцять країн висловили зацікавленість у приєднанні до групи країн БРІКС. Саудівська Аравія та Іран офіційно зробили запит на приєднання. Інші країни, які висловили зацікавленість у приєднанні, включають Аргентину, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Єгипет, Бахрейн та Індонезію, а також дві країни зі Східної Африки та одну із Західної Африки.
Об’єднання держав, що розвиваються навколо КНР може кинути виклик лідерству США у світі. Фактично, наратив щодо формування багатополярного світу існує вже десятиліттями, однак, у кількісному вимірі, лідерство Сполучених Штатів виглядало безсумнівним. США мають найбільшу мережу альянсів у світі. Найбільшу економіку. Держава залишається світовим лідером інновацій та має найбільший військовий бюджет. Однак, після поразки в Афганістані та триваючої російсько-української війни, об’єднання країн, що розвиваються, може створити виклик, якого не було раніше. У контексті цього процесу видається очевидною помилка адміністрація Байдена щодо штучних обмежень у питанні військової допомоги Україні. Якби Україна раніше отримала всі необхідні засоби для перемоги над країною-окупантом, США завдяки українській армії здобули б геополітичну перемогу, підтвердили б своє лідерство, та зміцнили європейську безпеку. Немає гарантій, що у такому випадку поточні процеси, які грають на руку КНР, не відбувалися б. Втім, позиції США та ліберальних демократій на міжнародній арені виглядали б значно міцнішими.
На тлі контр-наступальної операції, що готують Сили оборони України, країнам-партнерам варто врахувати процеси, що тривають протягом російсько-української війни. Від її результатів позиції США та Союзників можуть покращитись, або навпаки, погіршитися відносно КНР. Короткострокові вигоди та бажання відігравати більшу роль на міжнародній арені, можуть спонукати лідерів деяких держав до тиску на Україну з метою завершення війни за рахунок українських територій та шляхом встановлення режиму припинення вогню. Наприклад, після виходу української армії на кордони станом на 23 лютого 2022 року, Україна може зустрітися з тиском з боку країн-партнерів щодо перемовин з рф. Втім, такі дії матимуть середньострокові наслідки як для України, так і для європейської безпекової архітектури, а також для безпеки країн Азії.
Китай спостерігає за перебігом російсько-української війни і будь-яке завершення війни, за якого росія отримує результат, що можна назвати позитивним, спонукатиме КНР до силового захоплення Тайваню. Наразі НВАК активно проводить операції що спрямовані на відпрацювання блокади острова. Якнайшвидше завершення війни в Україні дозволить ліберальним демократіям сфокусуватися на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, при цьому інтеграція України у європейську безпекову архітектуру лише посилюватиме їхні спроможності. У випадку затягування війни, або поступок росії, за умов консолідації держав, що розвиваються навколо Китаю, Сполученим Штатам Америки буде важче зберегти глобальне лідерство.
Посилання:
1. BRICS Draws Membership Bids From 19 Nations Before Summit, 24.04.2023, URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-04-24/brics-draws-membership-requests-from-19-nations-before-summit?leadSource=uverify%20wall