На саміті ЄС в Брюсселі Україна та Європейський Союз підписали Угоду про асоціацію та вільну торгівлю.

Український президент Петро Порошенко наголосив, що це "історичний день" для його країни і найважливіший день з моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році.

Пан Порошенко зазначив, що документ щодо більших економічних і політичних зв'язків з ЄС дає Україні "абсолютно нові перспективи". Він закликав Європу підтримувати суверенітет України на тлі "агресії" проти його країни.

Пан Порошенко сказав, що тепер Україна "стає на шлях реформ".

Він також заявив, що країна використовує "можливість для модернізації" і назвав підписану Угоду "демонстрацією солідарності Євросоюзу".

Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, вітаючи президента України та прем'єр-міністрів Грузії та Молдови, які підписали угоди від імені своїх країн, заявив, що "цей день є історичним як для трьох країн-підписантів, так і для всього ЄС".

Але він наголосив, що "не варто мати ілюзії" щодо того, що проблеми, які заважають розвитку цих країн, вирішаться самі по собі, і закликав країни докласти зусиль для боротьби із корупцією та впровадженням прозорої та дієвої системи правосуддя.

Пан Баррозу наголосив, що угоди, які сьогодні підписані у Брюсселі, "орієнтовані на те, щоб бути "за", а не "проти" когось".

Аналогічні угоди підписали в п'ятницю вранці з Грузією і Молдовою.

За збігом обставин, усі три країни мають проблеми із так званими територіями із невизначеним статусом.

Для Молдови від початку 1990-х це - Придністров'я, для Грузії – від 2008 року - Абхазія та Південна Осетія, для України – від березня цього року - анексований Росією Крим.

Саме відмова попереднього українського президента Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з ЄС наприкінці листопада минулого року стала причиною перших масових акцій протесту в Києві, які згодом призвели до зміни влади в Україні.

Вільна торгівля

Попри те, що напередодні остаточного підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, більша увага була прикута до політичних питань, Петро Порошенко поставив свій підпис під економічною частиною угоди, що передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Політичну частину Угоди підписали 21 березня у Брюсселі. З українського боку свій підпис поставив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. (Втім, для особливого українського випадку до Угоди додали ще одну підписну сторінку, на якій підпис президента стоїть під самим текстом угоди та заключним актом).

Передбачається, що Угода про зону вільної торгівлі почне діяти одразу після її ратифікації українським парламентом, тобто ще до того, як всі 28 країн ЄС також ратифікують Угоду.

У Росії не припиняють критикувати підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Україна втратить переваги в рамках зони вільної торгівлі СНД.

А радник російського президента Сергій Глазьєв назвав Угоду про асоціацію між Україною та ЄС "найбільшою у сучасній історії політичною авантюрою".

У ЄС та Україні вважають, що підписання угоди не тільки відкриває для українських виробників можливість постачати більше товарів на європейський ринок, але й означатиме перехід до іншої моделі ведення бізнесу та застосування європейських стандартів виробництва та якості.

Що ж до побоювань Росії, то, як заявив український прем'єр Арсеній Яценюк під час останнього засідання уряду, Україна готова провести публічні технічні консультації із Росією щодо цього питання.

Очікується, що тристоронні консультації у форматі ЄС-Україна-Росія з питання втілення Угоди про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС та Україною мають відбутися у Брюсселі 11 липня під патронатом єврокомісара з питань торгівлі.

Енергетика

Ще одним великим питанням у порядку денному брюссельського саміту є кроки до зміцнення енергетичної безпеки.

Гостроти цьому питанню надає і черговий україно-російський газовий конфлікт, який поки що призвів до припинення постачання російського газу до України, і встановлені самим ЄС цілі і нормативи екологічної політики.

Німеччина наполягає на дотриманні амбітного плану зі скорочення використання палива, яке призводить до більших викидів вуглецю у повітря і нарощування використання відновлюваних джерел енергії.

Натомість група країн Східної Європи на чолі із Польщею вважають, що заради меншої залежності від російського газу, можна було б повернутися до розробки вугілля та сланцевого газу.

Учасники саміту також обговорять запропоновану Польщею ідею створення Енергетичного союзу, що має зміцнити енергетичну безпеку ЄС, а також ухвалять рішення щодо більш термінових потреб, зокрема і пов’язаних із можливими проблемами у постачанні газу.

Вибори керівника Єврокомісії

Крім того, саме на цьому саміті, як очікується, лідери ЄС мають назвати свого кандидата на посаду голови Єврокомісії, який замінить Жозе Мануеля Баррозу.

Більшість оглядачів вважають, що посаду голови Європейської комісії отримає екс-прем'єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, якого, передусім, підтримує Німеччина.

Проте цю кандидатуру категорично не підтримує британський прем'єр Девід Кемерон, який ще наприкінці травня на неформальній зустрічі лідерів начебто заявив, що таке призначення підвищить ризики виходу Британії із ЄС.

Якщо інші лідери 27 країн ЄС не захочуть говорити про можливі альтернативи пану Юнкеру, британський прем'єр може вимагати голосування з цього питання, аби прояснити особисту позицію кожного європейського лідера.

Очікується, що під час саміту у Брюсселі Європейська Рада має привітати Литву із приєднанням до зони євро, а також надати Албанії статус кандидата у члени ЄС.

BBC Україна