Україна та ЄС налаштовані на зближення, заради якого Київ готовий до компромісів. Про це свідчать результати проведеного у понеділок візиту до Брюсселя першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського. Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле прийняв українського чиновника, щоб зробити останнє попередження: політика Заходу щодо України залежить від підсумків виборів до Верховної Ради в кінці жовтня.
На порядку денному зустрічі значилися питання, які обговорюються давно, починаючи від проблеми вибіркового правосуддя, що призвела до кримінального переслідування лідерів опозиції, і закінчуючи перспективою підписання угод про асоційоване членство України в ЄС, зону вільної торгівлі та введення безвізового режиму.
Валерій Хорошковський зазначив, що позиція Європи залишається незмінною і послідовною. Але в позиції Києва, судячи з усього, намітилися деякі зміни. Зокрема, представник Києва в Брюсселі визнав, що «до Тимошенко застосовувалося застаріле правосуддя».
Рік тому про це заявляв і президент Віктор Янукович, що він нічого не може зробити в справі Тимошенко, оскільки в Україні діє Кримінальний кодекс 1960-х років. У той момент європейці повірили в наміри української влади вирішити проблему, оновивши законодавство.
Однак Верховна Рада, скасувавши низку статей з економічних злочинів, залишила ту, за якою засудили екс-главу уряду, - про відповідальність за перевищення службових повноважень. Після цього в Європі ще частіше заговорили про те, що дійсною причиною арешту лідерів опозиції була боротьба команди Януковича з політичними опонентами.
«Українська влада виявилася у зовнішньополітичній ізоляції. У тому сенсі, що з президентом Януковичем та людьми з його оточення не зустрічаються західні лідери, цю команду української влади демонстративно ігнорують на Заході», - сказав «НГ» керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак. Він вважає, що недавній візит до Києва президента Польщі, як і переговори з Валерієм Хорошковським, що відбулися в Брюсселі - останнє попередження Києву напередодні парламентських виборів.
«Якщо нічого не зміниться, Захід почне вводити санкції. Причому вони будуть скоординованими між ЄС і США. На першому етапі - заборона на видачу віз, далі - блокування рахунків у західних банках, різні неприємні розслідування стосовно бізнесу», - сказав експерт, нагадавши, що Держдепартамент США вже отримав пропозицію Сенату про санкції відносно України.
Ситуація, на думку експерта, ускладнюється тим, що дрейф у бік Росії з нинішнім складом влади теж неможливий: «Команда Януковича не сприймає запропоновану Москвою ідею російського світу, оскільки кожен представник цієї команди побоюється, що в підсумку може постраждати його особистий бізнес. Вони просто бояться російських конкурентів - більш сильних, фінансово спроможних, агресивних. Тому українські політики і чиновники не прагнуть до Митного союзу, а, навпаки, бояться бути остаточно відкинутими на Заході».
Щоб цього не сталося, Києву необхідно, по-перше, бездоганно провести парламентські вибори, по-друге, знайти спосіб звільнити з в'язниць лідерів опозиції. Стежити за виборами в Україну приїдуть 3-4 тис. західних спостерігачів. Вже зараз офіційно зареєстровано більше тисячі порушень в ході передвиборної кампанії, однак експерти сумніваються, що в кінцевому підсумку вибори будуть визнані нелегітимними.
«Порушення бувають завжди і скрізь. Головне, щоб вони не вплинули на результат. Думаю, і ЄС, і США визнають українські парламентські вибори. Тому білоруський сценарій ізоляції Україні не загрожує», - сказав «НГ» політолог Тарас Березовець. Він зазначив, що Захід не зацікавлений в сценаріях, які загрожують втратою зв'язків з однією з найбільших країн у центрі Європи. І мова йде не тільки про геополітику.
«Україна і Білорусія відрізняються за структурою економіки. І якщо стосовно Лукашенка Захід, нічим не ризикуючи, може оголосити блокаду (європейським політикам навіть, може бути, вигідний цей образ «жахливого негідника», з яким всі борються), то економічні зв'язки з Україною обривати невигідно», - зазначив він.
Що стосується другої частини вимог ЄС, пов'язаних з долею Тимошенко та інших лідерів опозиції, в Києві не знають, як надійде команда Януковича. Експерти припускають, що буде обрана наступна тактика: обіцянки вирішити проблему на рівні законодавства, затягування процесу, зміст політичних конкурентів у в'язницях до президентських виборів 2015 року. «При цьому потрібно враховувати, що за підсумками парламентських виборів може змінитися розклад сил, характер дискусії всередині України», - уточнив Віктор Чумак.
Юлія Тимошенко днями оприлюднила написану в ув'язненні відозву до західних лідерів і міжнародних організацій. Сенс її в тому, що українська влада не збирається нічого принципово змінювати, а Янукович продовжить вибудовувати систему диктатури, поки його не зупинять зовнішні сили. «Я прошу світових лідерів, особливо з МВФ, наслідувати приклад канцлера Меркель і називати речі своїми іменами. Янукович не проводить реформи - він займається грабунком, корупцією та рекетом. Це не реформи - це добре продуманий процес узурпації влади і збереження її всіма засобами», - написала Тимошенко.
Вона закликала Захід не вичікувати, а негайно ввести найжорсткіші санкції відносно представників української влади. Але в структурах ЄС немає єдиної думки щодо того, що робити з Україною, а в США чекають підсумків своїх президентських виборів. Тому скільки-небудь серйозні рішення будуть прийняті не раніше листопада, вважають українські політологи.
Ukrainian European Perspective