Шість провідних лобістських бізнес-асоціацій Європи звернулися до Європейської комісії із закликом встановити безвізовий режим з Україною та низкою інших східних сусідів ЄС. В Україні дуже схвалюють ініціативу європейських бізнесменів, проте висловлюють сумнів у тому, що вона матиме якісь шанси на втілення за нинішнього стану відносин Україна-ЄС.
ЄС: скасування віз для українців як спосіб пожвавлення економіки
Заклик до комісії ЄС щодо лібералізації візового режиму зі східними сусідами спільноти ініціював впливовий Східний комітет німецької економіки та його французькі колеги з MEDEF International, що представляє Французьку бізнес-конфедерацію. До складу обох входять понад 900 тисяч компаній, бізнес-асоціацій та підприємств у ФРН та Франції - двох найбільших економік ЄС. Згодом до заклику приєдналися й інші лобісти національного бізнесу з Данії, Фінляндії, Італії та Польщі.
Головний посил представників інтересів великого бізнесу до брюссельських бюрократів - візи, як анахронічний механізм, стримують розвиток європейських економік та заважають співпраці й людським контактам.
"Для того, щоб Європа змогла краще конкурувати у глобалізованому світі, необхідно йти до створення єдиного економічного простору. Першим кроком у цьому напрямку має стати скасування віз для східних сусідів ЄС", - наголосив голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес.
Візи шкодять не лише бізнесу, але й іміджеві ФРН
Східний комітет німецької економіки вже тривалий час лобіює встановлення безвізового режиму з Україною, Росією та деякими іншими країнами СНД. Цю тему його представники постійно (а останнім часом дедалі активніше) порушують під час засідань профільних комітетів Бундестагу та у контактах з німецькими урядовцями.
Про необхідність лібералізації візового режиму зі східними сусідами ЄС нещодавно говорив і міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервеллє. Проте революційних зрушень у цьому напрямку досі не відбулося. У Східному комітеті німецької економіки вважають, що саме німецька візова політика є найсуворішою в об’єднаній Європі.
"Це не іде на користь іміджеві країни", - каже виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Райнер Лінднер.
Тим не менше, у Берліні обережність у візовому питанні найчастіше пояснюють побоюваннями зростання кримінальної активності у разі відкриття кордонів.
Сотні мільйонів євро втрат
У свою чергу, представники бізнесу вважають ці аргументи непереконливими, адже візи створюють бар’єри насамперед для законослухняних громадян та підприємців, тоді як мафіозні елементи й без того знаходять обхідні шляхи до ЄС, кажуть лобісти.
"Через наявність візових бар’єрів ми втрачаємо сотні мільйонів євро щороку. Ми більше не можемо втрачати час на тлі кволого економічного зростання у єврозоні", - підкреслює Кордес.
У цьому його підтримує й голова французької MEDEF International Тьєрі Куртень.
"Скасування візових вимог - перший крок, який допоможе зростанню потенціалу Європи з Лісабона до Владивостока, й принесе вигоди усім сторонам", - впевнений він.
Аналітики ж звертають увагу на те, що уперше до закликів, які лунали досі від західноєвропейського бізнесу, доєдналася й індустріальна асоціація Польщі – центральноєвропейської країни, яка має спільні кордони з Україною, Росією та Білоруссю й чия економіка демонструє позитивну динаміку зростання.
До 2018-го року лобісти великого європейського бізнесу воліли б побачити й скасування візового режиму з Туреччиною, Казахстаном, Грузією, Азербайджаном та Вірменією, але на першому етапі прагнуть, бодай, побачити полегшення процедури оформлення віз для бізнесменів з найближчих країн-сусідів ЄС на Сході, передусім, з України та Росії.
Водночас, на думку багатьох оглядачів, шанси на те, що Єврокомісія найближчим часом дослухається до цих закликів у випадку України не такі вже й високі, адже лібералізацію візового режиму у Брюсселі напряму пов’язують із підписанням та запровадженням Угоди про асоціацію. Через політичну ситуацію в Україні її підписання відкладено на невизначений термін, а президент України Віктор Янукович днями навіть говорив про "паузу" у відносинах між Києвом та Брюсселем.
Україна: проблеми з візами, проблеми без віз
В Україні дуже схвалюють ініціативу європейських бізнесменів, проте висловлюють сумніив, що вона матиме якесь продовження за нинішнього стану відносин Україна-ЄС.
Директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко звертає увагу на те, що європейський бізнес вже не вперше сигналізує про те, що нинішній суворий візовий режим щодо східних сусідів заважає економічній діяльності в регіоні і взагалі шкодять економічним інтересам країн ЄС. Важливо, каже експерт, щоб Київ максимально скористався із такої допомоги, і звернув увагу Брюсеелю на те, що не тільки українська, але й європейська сторона зацікавлена у тому, щоб візи зникли максимально швидко. Він також вважає, що цей процес міг би йти паралельно із подоланням "паузи" у підписанні угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС:
"Прямого зв'язку між процесами навколо віз та угодою про асоціацію. візовий ділог виділений в окремий формат, який базується на плані дій з візової лібералізації, на угоді про спрощення оформлення віз, яка дії з 2008 року, тоді як в самій угоді про асоціацію про візи сказано досить побіжно саме з огляду на те, що це питання розглядається в іншому форматі. Однак скасування віз вимагає певної довіри та певної позитивної атмосфери у політичних стосунках між партнерами. На сьогодні такі кроки, як скасування віз, розглядаються дипломатами як величезний крок назустріч. І, зрозуміло, що за нинішніх політичних умов Євросоюз не готовий до серйозних кроків назустріч, враховуючи, що українська сторона не дослухалася до рекомендацій європейської сторони в частині правосуддя та верховенства права", - каже Олександр Сушко, припускаючи, що нині не кращий час для якихось реальних зрушень у цьому напрямку.
Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації, яка об'єднує понад 900 іноземних компаній, що працюють в Україні, каже, що бізнесмени ставляться до візового режиму із розумінням, але дуже хотіли б змінити цю систему. ЄБА не підраховувала конкретну суму втрат, що їх компанії понесли через існування візового режиму із країнами ЄС, бо для кожної компанії, як каже пані Дерев'янко, це є досить суб'єктивним фактором, який складно порахувати:
"Візові обмеження дійсно стримують бізнес, але на скільки саме, важко сказати. Європейські компанії постійно співпрацюють із цього питання з посольствами, які їм можуть допомагати у візовому оформленні, але комфорту це не додає. Тому новина, що у Європі з'явилися лоббісти скасування візового режиму, була дуже приємною для нас, бо раніше лише Україна заявляла про важливість скасування візового режиму. Звичайно, треба спочатку владнати політичну ситуацію, і вирішити ті питання, що стоять на порядку денному у відносинах між ЄС та Україною, але дуже позитивно те, що європейські бізнесмени вже теж розуміють важливість цього питання".
Але збитки від візової несвободи є не тільки матеріальними, але й інколи моральними:
"У бізнесі інколи виникає терміновість якоїсь поїздки. Наприклад, ви сьогодні домовилися із партнером чи потенційним клієнтом, а завтра треба зустрітися десь на території Європейського Союзу. І іноді європейці навіть не зовсім розуміють, що українцю для цього треба отримати візу. Це саме стосується тренінгів і інших відряджень. Інколи просто соромно нагадувати про це", - каже Ганна Дерев'янко.
Утім, відсутність візового режиму не гарантує відсутності проблем. Наприкінці травня керівник представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пунту Тейшейра заявив, що експерти Євросоюзу, які приїзджають до України, мають великі проблеми із реєстрацією та роботою.
"З одного боку, Україна заявляє про те, що вона прагне інтегруватися до ЄС, звертається по відповідну допомогу. Європейський союз таку допомогу надає, направляючи своїх експертів. Але в той же час експерти ЄС, які приїжджають до України на запрошення української сторони, стикаються із неймовіриними труднощами, пов'язанмими із реєстрацією та роботою в Україні", - заявив пан Тейшейра, закликаючи Київ хоча б повернутися до тієї системи реєстрації іноземних працівників, що існувала раніше.
Такі ж проблеми мають і іноземні бізнесмени, які приїздять до України не у відрядження, а на певний термін.
"Україна пішла на скасування віз для короткотермінових поїздок. Але це не стосується тих бізнесменів, які працюють і живуть в Україні, або змушені перебувати тривалий час. І проблема у тому, що документи, які дають право на довготермінове перебування, і самим бізнесменам, і, особливо, членам їхніх родин, в Україні отримати дуже важко, навіть важче, ніж для українця отримати відповідні документи для роботи у ЄС. І на це також звертають увагу і бізнесмени, і посли, крім того, що це б'є по можливості залучати до роботи в Україні висококваліфікованих закордонних фахівців", - каже Олександр Сушко.
Тим часом, гнучкий за своєю природою бізнес розв'язує візово-реєстраційні проблеми по-своєму. В українських компаніях, що мають іноземних партнерів чи засновників, і мають постійну потребу отримувати візи для своїх працівників та реєструвати іноземців, почали з'являтися спеціальні посади "візових менеджерів", завдання яких - зробити подолання візових бар'єрів максимально комфортним для працівників компаній.
BBC Україна