16 травня 2024 року у Києві завершився дводенний візит державного секретаря США Ентоні Блінкена. Його візит, що не був заздалегідь анонсований, відбувся на тлі наступу російських військ на Харківщині. Під час перебування в Україні Блінкен провів низку офіційних зустрічей, відвідав бар, де зіграв рок-баладу, і виступив у Київському політехнічному інституті, наголосивши на важливості боротьби з корупцією. Також він оголосив про новий пакет допомоги від Сполучених Штатів на суму 2 мільярди доларів.

У Києві Ентоні Блінкен вдався до дещо нетрадиційної дипломатичної діяльності. Зокрема він навідався до місцевих українських закладів, таких як Veterano Pizza та Barman Dictat, де проголосив, що розуміє, які важкі часи переживає український народ. «США та вільний світ з вами», сказав Ентоні Блінкен у Києві, зігравши політичний рок, пісню Rockin' in the Free World, на сцені бару Barman Dictat. На думку Вільяма Померанца, директора Інституту Кеннана Центру Вільсона, це була спроба поспілкуватися з українцями неформально та підтримати їх. Колишній посол США в Україні  Вільям Тейлор також вважає, що таке спілкування було на користь, адже українці на власному досвіді знають, як це – жити у країні, де триває війна і можуть з перших вуст розповісти про це американському посадовцю.

Однак експертка Євразійського центру Атлантичної ради Мелінда Гарінг вважає, що ці зусилля були невдалими, адже затримки з американською допомогою призвели до розчарування та гніву серед українців. «Це – спроба убезпечити себе від майбутніх звинувачень. США не надсилали зброю 8 місяців – через затримку в Конгресі. Є істотний розрив між запевненнями  : «Ми будемо з вами стільки, скільки потрібно», і реальністю на полі бою. Існує ця велика проблема відсутності синхронності, і Вашингтону потрібно відкалібрувати свою політику», – міркує Гарінг. Крім цього, експертка вважає, що промова Блінкена в Київському політехнічному інституті(КПІ) була недоречною, адже українці очікували від нього співчуття і розуміння критичної ситуації, а натомість отримали лекцію про корупцію. «Українці воюють, і вони настільки виснажені, що коли головний дипломат Сполучених Штатів витрачає дорогоцінний час, щоб читати їм лекції про корупцію, вони розчаровуються», – говорить вона.

Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, оцінює візит Блінкена як невдалий, оскільки спроба продемонструвати, що американці підтримують України у важку хвилину, на його думку, не вдалась. «Зараз відбувається надзвичайно руйнівна російська повітряна кампанія, а Блінкен не привіз жодних новин про те, що США могли б надати, щоб протидіяти цьому – щоб принаймні частково компенсувати завдану шкоду», – пояснює експерт. Гербст вважає, що такою допомогою могли б бути додаткові системи ППО Patriot, якби США вдалося переконати Іспанію чи Грецію поділитися ними з Україною. Крім цього, вважає Гербст, допомогти обороні на Харківському напрямку могло б зняття заборони на використання американської зброї по території Росії.

Під час візиту до Києва державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що США не заохочують Україну завдавати ударів по цілях всередині Росії американською зброєю, але водночас підкреслив, що Київ сам має вирішувати, як вести цю війну. Раніше адміністрація Байдена наполягала, що зброю, надану США, можна використовувати лише для боротьби з російською агресією на суверенній території України. Ця позиція пояснювалася побоюваннями щодо можливої ескалації конфлікту з боку Росії.

Часопис Politico повідомив, що Україна намагається переконати адміністрацію Байдена зняти цю заборону. З цією метою у Вашингтоні перебуває група українських депутатів, які пояснюють адміністрації та законодавцям у Конгресі, що чинна політика, зокрема, не дозволяла українським військовим атакувати позиції російських військових, коли ті готувалися до наступу на Харків з території Росії. Українські дипломати і депутати аргументують, що дозвіл на удари по військових цілях всередині Росії міг би посилити обороноздатність України та стримати подальші агресивні дії Росії. Вони наголошують на необхідності адаптації політики постачання зброї відповідно до реальних потреб на полі бою і специфіки російської агресії.

Однак одним із головних результатів цієї поїздки є оголошення 2-мільярдного пакету, який включає три основні компоненти: закупівля необхідного обладнання в США, у третіх країнах та інвестиції у виробництво зброї самою Україною. Це вже третій пакет допомоги після ухвалення закону Конгресом три тижні тому. Вільям Померанц, зауважує: якщо США зможуть швидко надати ці ресурси, то Україна зможе сама виготовляти необхідну військову техніку, щоб підтримувати зусилля на полі бою, і не чекати на допомогу від інших країн. За словами ж Джона Гербста, наразі головною проблемою відносин України та США є відсутність чіткої стратегії перемоги Києва. Водночас закон про фінансування допомоги Україні вимагає від адміністрації представити свою стратегію перед Конгресом. Крайній термін, коли посадовці повинні це зробити – 8-го червня. «Я дуже хочу, як думаю, і всі українці, побачити, що адміністрація Байдена вважає перемогою. Це кордони 1991 року? Чи включає вона Крим? Чи йдеться про членство в НАТО до закінчення війни? Це деталі, на які, я думаю, ми всі чекаємо відповіді», – підсумовує Мелінда Гарінг.

Стає зрозуміло, що, на жаль, ЦЕЙ ВІЗИТ НЕ Є ПОЗИТИВНОЮ ПОДІЄЮ ДЛЯ УКРАЇНИ. Так, США не хоче перемоги Росії, але і не хоче робити це на українських прагненнях і умовах. Радше сподівання Вашингтону уособлює собою сценарій замороження конфлікту, який також підсилюється політичною нестабільністю всередині самого США. Перед виборами Байден хоче укріпити свої позиції, зокрема завершенням війни посилаючись на “перемогу” в українській війні, якій посприяв саме він. Тобто американське питання для Києва досі залишається доволі невизначеним і хитким, але також великим фактором ризику. Тут український уряд має лише показати свою стійкість і шукати засобів вплину на американське керівництво.[1]