У другій половині серпня, після подорожі до країн Північної Європи, Володимир Зеленський здійснив робочий візит на південь Європи. Головною метою Президента України була участь у саміті “Україна-Балкани”. Цього року цей формат мав спеціальний характер, адже раніше у саміті брали участь тільки країни Балкан та ЄС.

На початку візиту Президент України зустрівся з Президенткою Греції Катеріною Сакелларопулу, яка на зустріч з Володимиром Зеленським одягла жовто-синю сукню в колір українського прапора. Сторони обговорили питання подальшої підтримки України на тлі вторгнення російської федерації, потреби українських громадян, які знайшли тимчасовий прихисток у Греції, а також можливість долучення Греції до відновлення постраждалих регіонів України. Окремо Володимир Зеленський подякував за програму оздоровлення українських дітей, які постраждали від російської агресії.

Предметні та плідні перемовини відбулися з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом.  Зокрема, за результатами зустрічі досягнуто домовленості щодо практичної військової допомоги. Греція підтвердила готовність долучитися до авіаційної коаліції та взяти участь у тренуванні українських пілотів на винищувачах F-16. Країна має на озброєнні відповідні літаки. Однак, ймовірно, участь Греції обмежиться допомогою у навчанні українських пілотів, а винищувачі Україні держава не надасть. Раніше країна відмовилась надати Україні танки Lepard, аргументуючи це потребами національної безпеки у зв’язку з потенційним конфліктом з Туреччиною. Тоді країна також надала Україні старі БМП радянського виробництва в обмін на сучасну німецьку техніку.

За інформацією грецької преси, уряд Греції вирішив скасувати контракт з РФ на обслуговування зенітно-ракетних систем комплексів Тор-М1 та Оса-АКМфф.[1] Враховуючи потреби України у засобах протиповітряної оборони з наближенням осінньо-зимового періоду, з високою ймовірністю, якщо інформація ЗМІ виявиться достовірною, ці комплекси будуть передані Україні.

Під час переговорів Греція та Україна обговорили програму шефства над регіонами й містами України, які потребують відновлення після російських ударів чи бойових дій. У фокусі цієї теми стала Одеса. Крім того, було підписано декларацію щодо підтримки Грецією української євроатлантичної інтеграції. Як повідомив Володимир Зеленський, Україна й Греція також продовжать роботу на двосторонньому рівні щодо безпекових гарантій в межах Спільної декларації G7, до якої приєдналася Грецька Республіка. Україна вже почала перемовини щодо угоди стосовно безпекових гарантій з низкою країн, зокрема, США, Великою Британією та Канадою. Також вже ухвалене рішення щодо початку відповідних перемовин з Францією.

За словами Володимира Зеленського, сторони «продовжать роботу щодо безпекових гарантій», що може свідчити про неготовність Греції укласти таку угоду станом на зараз. Країна може взяти паузу та висловити готовність щодо підписання безпекового договору після прогресу в розробці відповідних безпекових договорів між Україною та іншими державами. Зокрема, іншими країнами Південної Європи. Ймовірно, країна намагається уникнути зобов’язань перед Україною та не ухвалювати серйозних рішень до того як це зроблять інші країни-партнери України. Така політика в цілому є достатньо послідовною, адже протягом війни Греція з одного боку – допомагала Україні та постраждалим від агресії українцям, а з іншого – блокувала ухвалення санкцій проти рф на рівні ЄС у власних інтересах та забезпечувала транспортування значної частки російської нафти. Наразі ж Греція надала Україні дипломатичний майданчик, що не загрожує країні ані репутаційними, ані матеріальними втратами. Навпаки, такий крок уряд країни може піднести як власне дипломатичне лідерство.

Серед інших нагальних питань, що обговорювалися на саміті стало функціонування «зернового коридору» та розблокування експорту української агропродукції. З моменту виходу Росії з зернової ініціативи, Україна організувала альтернативний шлях, яким наразі скористалися судна, які застрягли з початку війни в українських портах. Наразі Україна намагається забезпечити функціонування морського шляху, однак, Росія в першу чергу намагається по-перше, зруйнувати українську економіку, а по-друге, досягти поступок для власного експорту, тому зробить все можливе, щоб поставити під загрозу комерційні судна, що прямують до українських портів. Це, в умовах бездіяльності міжнародних організацій та країн-партнерів, не дозволяє забезпечити його надійне, безпечне функціонування.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган та генсек ООН, схоже, готові йти на поступки та сприяти послабленню санкційного режиму проти країни-агресора і таким чином допомогти Росії досягти цілей завдяки шантажу. Показово, що ані Туреччина, ані ООН, як організація, з моменту російського вторгнення не підтримували санкцій проти РФ. Друга складова проблеми - 5 країн Східної Європи: Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина в умовах російської морської блокади, продовжують блокувати експорт низки українських сільськогосподарських продуктів своєю територією. Це відбувається всупереч Договору про асоціацію. Володимир Зеленський заявив, що очікує, що 15 вересня будь-які обмеження на українську агропродукцію в ЄС будуть зняті. Тож з  більшістю запрошених до Афін лідерів країн-учасниць та ЄС, Володимир Зеленський мав можливість провести двосторонні перемовини. Зокрема, Президент України провів зустрічі з лідерами Чорногорії, Північної Македонії, Хорватії, Сербії, Болгарії, Молдови, яка  була запрошена на саміт “Україна-Балкани”, а також з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Албанія цього разу не брала участі через напругу в грецько-албанських відносинах.

Участь Молдови разом з Україною підкреслювала окреме, центральне питання саміту – перспективи європейської інтеграції України, Молдови та країн Західних Балкан. Україна і Молдова очікують позитивного рішення щодо початку перемовин про вступ до Європейського Союзу вже цієї осені. Водночас країни Західних Балкан очікують на якомога швидший вступ до Європейського Союзу, не пізніше, аніж Україна та Молдова. Показовою стала відсутність на саміті Грузії, що вкотре підкреслило відкат цієї країни на шляху європейської інтеграції.

За результатами афінського саміту лідери країн в присутності глави Єврокомісії підписали декларацію, в якій наголошується на двох основних темах: російська агресія проти України та європейська перспектива країн-аспірантів. Було висловлено підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що ґрунтується на цінностях демократії та верховенства права. Зазначається, що Президенту України було висловлено підтримку та вдячність за його наполегливі зусилля, спрямовані на встановлення принципів миру у його Формулі миру відповідно до Статуту ООН. Країни не вказали щодо безальтернативності українського мирного плану. Ймовірною причиною цього могла стати позиція президента Сербії Александра Вучича.

Також, були засуджені російські воєнні злочини та напади на цивільне населення і інфраструктуру і вказано, що всі винні мають бути притягнені до відповідальності. Країни наголосили, що Західні Балкани, Україна та Республіка Молдова мають бути прийняті як повноправні члени європейської сім’ї, посилаючись на спільні цінності, можливості, виклики та спадщину.

Водночас у п.7 Декларації вказується наступне: країни підкреслили необхідність активізації та переорієнтації процесу розширення, який був би відчутним і таким, що заслуговує на довіру, без скорочення шляхів до виконання встановлених умов. Країни висловили готовність підтримувати Україну та Молдову у здійсненні наступних кроків у процесі вступу до ЄС, щойно вони завершать необхідні реформи. Включення цих формулювань підкреслює необхідність дотримання процедур і реформування перед вступом до Європейського Союзу. Можна припустити, що ці тези були включені через наполягання країн Західних Балкан, які побоюються можливого вступу України та Молдови до ЄС до їхнього власного набуття повноправного членства. Також, Греція, як країна-лідер, могла наголосити на потребі першочергового реформування, адже лідери Балканських країн переконані у власній готовності вступити до Європейського Союзу. Бажання Греції проявити лідерство є зрозумілим, хоча держава не є взірцем здійснення успішних реформ, а економіка країни є вкрай слабкою, порівняно з розвиненими державами ЄС. Після початку глобальної фінансової кризи 2008 року, Греція отримала допомогу розміром 146 мільярдів доларів.[2] Ця сума більша, аніж отримала Україна для збереження власної економіки в умовах повномасштабного вторгнення і морської блокади.

В цілому, саміт “Україна-Балкани” став важливою подією, оскільки Володимир Зеленський мав можливість обговорити пріоритетні питання з державами Південної Європи, зокрема, аспірантами на вступ до ЄС. З Грецією вдалося досягти практичних домовленостей щодо навчання українських пілотів і, ймовірно, щодо посилення української ППО. Ще одна тема, яка не висвітлювалась, але яка з високою ймовірністю обговорювалася – це посилення санкційного тиску на росію. Греція, хоча і декларує підтримку Україні, протягом повномасштабного вторгнення неодноразово блокувала запровадження обмежень проти російського енергетичного сектору. Грецькі компанії були і, ймовірно, досі залишаються частиною т.з. російського «тіньового флоту». У війні на виснаження Україні важливо консолідувати країн-партнерів та усунути лазівки, що дають російській економіці нормально функціонувати і підживлювати воєнну машину. Також Володимир Зеленський провів низку двосторонніх зустрічей. Було приділено увагу функціонуванню українського експорту, імплементації Формули миру та участі країн у саміті Кримської платформи. Зокрема Сербія вперше погодилася взяти участь, хоча за результатами Саміту відхрестилася від ухваленої декларації після тиску з боку РФ.
 

Посилання:
1. ЗМІ: Греція розірве контракт на обслуговування російських ЗРК і передасть їх Україні, 25.08.2023,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/08/25/7168207/
2. Greece’s Debt Crisis,
URL: https://www.cfr.org/timeline/greeces-debt-crisis-timeline