Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Саміт Україна – ЄС: чи став він проривним на шляху до повноправного членства?

Photo: Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн
Source: Офіс Президента України

3 лютого 2023 року відбувся 24-й саміт між Україною та Європейським Союзом. Попередній саміт було проведено у жовтні 2021 року у Києві. Планувалося, що саміт 2022 року відбудеться у грудні, за черговістю він мав бути у Брюсселі, однак сторони домовилися про перенесення заходу до столиці України. До Києва приїхали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, верховний представник ЄС Жозеп Боррель, президент Європейської ради Шарль Мішель та 14 єврокомісарів. 

Головними темами для обговорення стали:
1) процес вступу України до ЄС,
2) підтримка України з боку ЄС на тлі російської агресії,
3) ініціативи України щодо справедливого миру та притягнення військових злочинців до відповідальності, 
4) відбудова та економічне співробітництво,
5) глобальна продовольча безпека. 

За результатами Саміту ЄС оголосив про виділення першого мільярда євро на відновлення руйнувань від війни Росії проти України відповідно до плану “Швидкого відновлення” (Fast Recovery). Лідери підтримали розвиток Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії в Україні (ICPA) та збереження та зберігання доказів для майбутніх судових процесів у Гаазі. Також ЄС підтримав українську «Формулу миру», ініціативу Президента Володимира Зеленського, яка має лягти в основу справедливого завершення війни. Євросоюз готовий працювати над реалізацією всіх десяти її пунктів і над проведенням саміту миру.

Спільна заява, ухвалена на саміті є достатньо амбітною. У документі Євросоюз підтвердив, що майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі та висловив готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата, а також привітав реформаторські зусилля України. Прогрес у реформуванні не є абстрактним, його конкретно проаналізовано у документі, який представники Євросоюзу передали українській владі.

Перед проведенням Саміту Україна отримала "Аналітичний звіт, що доповнює висновки Єврокомісії щодо заявки України на вступ до Євросоюзу". Даний звіт допомагає оцінити на скільки країна-кандидат нормативно наблизилася до ЄС. Сумарно за 32 главами Україна набрала 69 балів, тобто середній бал – 2,16. Порівняно з державами «Асоційованого тріо», це найкращий результат. Грузія отримала 67 балів, а Молдова – тільки 55. За чотирма з 32 глав Україна отримала високий бал – четвірку, тобто підтвердження «доброї відповідності». Це стосується глав «митний союз», «енергетика», «зовнішня політика» та «безпекова політика». Ще за п’ятьма сферами Україна отримала «трійку», що є загалом непоганою оцінкою як для кандидата-початківця. Водночас є вісім сфер, за якими Україні поставили найнижчий бал (тобто ті, де Україна майже не адаптувала право ЄС), і 15 тих, де перетворення оцінили на «двійку», тобто продемонстровано лише часткове запровадження європейських норм.

Успішне виконання реформ у подальшому визначатиме перспективи вступу країни до Європейського Союзу. Рішення щодо відкриття переговорів про вступ України може бути ухвалено вже восени цього року. Однак, досі залишається питанням, чи ухвалить ЄС таке рішення. Урядовці країн Євросоюзу досі наголошують на необхідності проведення внутрішніх перетворень в Україні. Перш за все, антикорупційних реформ та у судовій сфері. 

У січні в Україні було проведено масштабну антикорупційну кампанію проти топ-посадовців, замішаних у корупції. Це посилило позицію керівництва країни напередодні саміту, адже українським партнерам було продемонстровано конкретні результати роботи системи антикорупційних органів в Україні. На додаток, 12 січня ц.р. було призначено 8 членів Вищої Ради Правосуддя, після чого обрано нового голову даного органу. У Верховній Раді також вже зареєстровано Закон про внесення змін до Кримінального Кодексу щодо посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Таким чином, керівництво України демонструє, що в чинному уряді чують європейських партнерів і дійсно намагаються зробити все можливе для відкриття переговорів про вступ.  Водночас варто зауважити, що не всі країни Європи наразі схиляються до позитивного для України рішення після майбутньої оцінки виконання вимог ЄС восени. Досі залишаються європейські партнери, для яких вступ України до ЄС це процедурне питання, яке має зрушитися після досягнення державою Копенгагенських критеріїв. 

Україна продовжує наближатися до ЄС та вдосконалює свої законодавчі та економічні стандарти, втім питання вступу до Європейського Союзу залишається відкритим та не має конкретної дати чи терміну. Керівництво України, зокрема, Президент Володимир Зеленський очікує, що ЄС продемонструє політичну волю і зрештою рішення щодо відкриття переговорів про вступ буде ухвалене вже цього року. Такі очікування Президент України офіційно висловив в лютому під час свого звернення до громадян. Цю позицію підтримують східноєвропейські держави, такі як Польща та країни Балтії. Однак, з традиційними скептиками, такими як Франція, Австрія, Данія, ситуація досі залишається складною і їх доведеться переконувати. За словами Дениса Шмигаля, після відкриття перемовин про вступ, Україна очікує стати повноправним членом ЄС за 2 роки.

За результатами візиту представників Євросоюзу до Києва та саміту Україна-ЄС, Україна отримала дипломатичну та політичну підтримку у війні з Росією.  ЄС підтвердив свою участь у імплементації ініціативи «Формули миру». Також представники Європейського Союзу висловили намір продовжити воєнну підтримку. Україна не отримала запевнень у постачанні далекобійної зброї та літаків, однак дане питання залишається на порядку денному двосторонньої взаємодії з країнами-членами.  Питання вступу України до ЄС залишається не таким однозначним. Всередині ЄС досі немає одностайної позиції щодо доцільності відкриття перемовин вже цього року. Україна, безумовно, продовжить переконувати своїх партнерів, що у сучасних умовах подібні рішення вимагають політичної волі. Не можна повторювати помилок минулого та залишати Україну поза межами Європи. Водночас готовність європейських бюрократів відступати від традиційних підходів багато в чому буде залежати від ефективності внутрішніх перетворень всередині України. На початку року офіційний Київ продемонстрував готовність та бажання виконувати вимоги ЄС. Сталість цього процесу може стати одним з головних чинників позитивного рішення Євросоюзу щодо початку переговорів про вступ України восени цього року.
 


Джерела:
1. Україна-лідерка та Україна-двієчниця: як Брюссель оцінює готовність Києва до вступу в ЄС, 07.02.2023,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/02/7/7155643/
2. Розраховуємо пройти шлях переговорів про вступ у ЄС менше ніж за 2 роки, — Денис Шмигаль, 13.01.2023,
URL: https://www.kmu.gov.ua/news/rozrakhovuiemo-proity-shliakh-perehovoriv-pro-vstup-u-ies-menshe-nizh-za-2-roky-denys-shmyhal