Фото: Онлайн виступ Президента України на саміті G20
Джерело: CNN
15–16 листопада 2022 року в Індонезії відбувся саміт G-20. Взяти участь у цьогорічній події була запрошена і Україна, яка на Балі була представлена на рівні посла, а президент Володимир Зеленський виступив по відеозв’язку. Саміт Групи 20 цього року проходив на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, а тому майданчик став у т.ч. боротьбою за розум т.з. глобального півдня, який у більшості спробував залишитись нейтральним та не підтримувати Україну в її боротьбі з російським агресором. Більшість не західних країн висловлювалися за перемовини та дипломатичне розв’язання конфлікту, що в поточних умовах фактично дорівнює капітуляції України. На цих настроях грала і Росія, чиї офіційні представники заявляли про нібито бажання та готовність до мирного врегулювання та брехали щодо небажання України завершувати війну. Тому українська дипломатія досить вдало розставила акценти, адже Володимир Зеленський не намагався вмовити учасників приєднатися до антиросійської коаліції, а зосередив свою промову саме на шляху завершення війни. Президент України запропонував План з досягнення миру, який складається з 10 кроків:
- радіаційна та ядерна безпека. Демілітаризація Запорізьклї АЕС, відмова; від ядерного шантажу;
- продовольча безпека;
- енергетична безпека;
- звільнення усіх полонених і депортованих;
- виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку;
- виведення російських військ і припинення бойових дій;
- справедливість, що передбачає створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України і створення Міжнародного механізму для відшкодування усіх збитків, завданих цією війною;
- екоцид, потреба негайного захисту природи;
- недопущення ескалації, дієві гарантії безпеки;
- фіксація закінчення війни.[1]
У відповідь на виступ президента України, та у своїй промові, російська сторона вже традиційно виправдовувалась, прикриваючись пропагандистськими штампами, зокрема щодо боротьби з неонацизмом в Україні та “розв’язаної Заходом війни”. Росія була представлена міністром закордонним справ Лавровим, який поїхав з саміту у перший день. Це була єдина з держав “двадцятки”, яку представив не лідер країни. А одразу після від’зду Лаврова, у перший же день саміту, міжнародна спільнота стала свідком масштабного ракетного удару по території України, у результаті якого одна з ракет впала на території Польщі. У зв’язку з даною ситуацією на Балі провели екстрену зустріч G7, запросивши також прем‘єрів Нідерландів та Іспанії. Учасники ухвалили спільну заяву, в якій засудили «варварські ракетні удари Росії», а також підтвердили «непохитну підтримку Україні».
Володимир Путін таким чином продемонстрував своє ставлення до країн Групи 20, та лідера Індонезії особисто. Спочатку коли не приїхав на саміт, можливо, через страх бути вбитим. Але, президент Росії не виступив і у форматі онлайн. Потім - коли здійснив обстріл України. У таких умовах “нейтральним” країнам важко закликати до миру в дискусії з країнами Заходу. Контакти російського міністра на саміті були обмеженими, що демонструє дипломатичну ізоляцію РФ. Росія стає все більш токсичною на міжнародній арені та втрачає свій міжнародний вплив. Навіть, Китай, що вважається головним партнером Росії не поділяє методів, до яких вдається російське керівництво та політично відсторонюється від Москви.
Перед самим самітом відбулася зустріч лідерів США та КНР. За результатами перемовин американська сторона заявила, що Байден і президент Сі підтвердили свою згоду з тим, що ядерна війна ніколи не повинна вестися, і що її неможливо виграти, наголосивши на своїй незгоді із застосуванням або загрозою застосування ядерної зброї Росії проти України.[2] Хоча, на відміну від звіту Білого дому про переговори, у китайському звіті не згадувалося про згоду Сі Цзіньпіна та президента Байдена протистояти російській загрозі застосування ядерної зброї у війні з Україною. Згідно з китайською версією, Сі Цзіньпін сказав, що "Китай вкрай стурбований поточною ситуацією в Україні". Сі також сказав, що "складне питання не має простого рішення" і що "необхідно уникати конфронтації між великими державами". Сполучені Штати Америки та Китай шукають точки дотику в нових геополітичних умовах. Російська Федерація вже не може претендувати на рівний діалог з двома світовими лідерами, адже зі зменшенням російської могутності у новій конфігурації, Росія все менше впливатиме на глобальні процеси.
У своєму відеозверненні Володимир Зеленський також закликав країни G19 виключити Росію з цього клубу найпотужніших країн. Для такого рішення є раціональне підґрунтя, оскільки Росія по-перше, порушує норми міжнародного права і своєю війною не тільки руйнує власну економіку, але й гальмує розвиток інших держав. По-друге, вже є прецедент виключення РФ з G8. По-третє, у світі існують інші країни, що залишилися поза межами формату G20, однак мають амбіції стати його членом. Водночас створення прецеденту може у майбутньому поставити під питання участь інших держав, що зменшує бажання країн “двадцятки” підтримувати ідею виключення Росії.
До саміту G20 15-16 листопада залишалися сумніви щодо ухвалення спільного комюніке за результатами події, оскільки країни Заходу наполягали на жорсткому засуджені російської агресії, а такі держави як Індонезія, Індія, Бразилія, ПАР, Мексика та Саудівська Аравія - бажали абстрагуватися від факту російської агресії. Зрештою країни знайшли компроміс і ухвалили “декларацію лідерів держав”, у якій міститься згадка резолюції генасамблеї ООН щодо засудження агресії Російської Федерації проти України та вимоги її повного та безумовного виходу з території України. Однак, частина країн відстояла формулювання щодо існування “інших поглядів та оцінки ситуації”. У декларації закріплено наступну позицію країн Групи 20-ти щодо російсько-української війни: “Більшість членів рішуче засудили війну в Україні та підкреслили, що вона спричиняє величезні людські страждання та посилює існуючу вразливість глобальної економіки – стримує зростання, посилює інфляцію, порушує ланцюги поставок, посилює енергетичну та продовольчу безпеку та підвищує ризики для фінансової стабільності. Були інші погляди і різні оцінки ситуації та санкцій. Визнаючи, що G20 не є форумом для вирішення проблем безпеки, ми визнаємо, що проблеми безпеки можуть мати значні наслідки для світової економіки”.[3]
Саміт в Індонезії став можливістю для української дипломатії просунути свою позицію на важливому дипломатичному форумі, де були представлені країни з усіх континентів. Дана подія є гармонійним втіленням стратегії МЗС України щодо просування української позиції в країнах Африки, Азії та Латинської Америки, адже українські представники мали змогу підтримати діалог з різними регіональними лідерами. Промова Володимира Зеленського з пропозицією мирного врегулювання стала важливим кроком для просування українського порядку денного там, де Росія досі намагалася шукати підтримки. План України різко контрастує з відірваними від реальності аргументами російської дипломатії, які доповнилися російською масштабною ракетною атакою. Хоча незахідні держави Групи 20-ти не змінили своєї позиції за один день, участь України на саміті має стратегічне значення та відкриває перспективи на поступову зміну поглядів незахідних країн на українсько-російську війну та шляхи досягнення перемоги в ній за умови послідовної та методичної роботи на цьому напрямку спільно з країнами-партнерами.
Посилання:
1. 10 кроків Зеленського до переговорів про мир з РФ. Виступ на саміті G20, 15.11.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/11/15/7150645/
2. Байден заявив про готовність до співпраці на зустрічі з Сі Цзіньпіном, 14.11.2022,
URL: https://ukrainian.voanews.com/a/biden-xi-bali/6833279.html
3. G20 Bali Leaders’ Declaration, 11.16.2022,
URL: https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/11/16/g20-bali-leaders-declaration/