Про це йшлося на прес-конференції «Чому експерти України не згодні з позицією Світового Банку та ЄС щодо корупційних ризиків тендерного закону № 7532», яка відбулася 29 березня у приміщенні Міжнародного Центру перспективних досліджень.
Намагання Єврокомісії і Світового банку наблизити тендерне законодавство України до Євродиректив призвело до прийняття 15 березня у першому читанні Верховною Радою законопроекту №7532 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», яким вносяться зміни до діючого законодавство щодо державних закупівель.
Після актуалізації у пресі дискусії навколо цього законопроекту, делегація Європейського Союзу та Світовий банк надіслали спільну заяву для преси, у якій роз’яснили деякі питання стосовно проекту змін, які обговорюються.
У своїй заяві представники Єврокомісії і Світового банку висловлюють позицію, що оскільки державні підприємства є учасниками вільного ринку, то оприлюднення комерційної інформації зменшує їхні можливості у вільній конкуренції.
Однак, на думку українських експертів, ухвалення цього закону у другому читанні призведе лише до того, що близько 80% підприємств будуть керуватися не нормами Закону України “Про здійснення державних закупівель”, а окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Фахівці вважають, що після прийняття Закону державні установи намагатимуться проводити максимальну кількість тендерів через узгодження з Кабінетом Міністрів, а не в рамках тендерного законодавства. Відтак кількість тендерів, на які реально не розповсюджуватиметься Закон, значно зростатиме, а щорічні втрати бюджету досягатимуть до 70 мільярдів гривень на рік (близько 7 мільярдів євро).
Прийняття законопроекту №7532 у запропонованому вигляді спричинить різке зменшення прозорості в оприлюдненні тендерної документації: В разі ухвалення змін громадяни не матимуть реальної інформації про те, хто та на яких умовах брав участь в закупівлях, а також, що це насправді коштувало українським платникам податків.
Представники Єврокомісії і Світового банку переконані, що ліквідація нагляду Мінекономіки за закупівлями в одного учасника збільшить відповідальність інших міністерств, а також спростить процедуру такої закупівлі.
Проте українські аналітики стверджують, що «закупівлі в одного учасника» протягом кількох останніх років залишаються найкорупційнішим видом закупівель в Україні. І якщо у Європі такі закупівлі справді проводяться лише у виняткових випадках, то в нашій державі минулого року майже 40% тендерів відбувалися на безальтернативній основі. Навіть якщо не брати до уваги закупівлі газу, вугілля та ін., то й у такому випадку ця частка сягатиме не менше 20 % всіх тендерів.
Ліквідація додаткового нагляду за цим видом закупівель разом із значним розширенням переліку випадків, що дозволяють проводити тендери з одним учасником, на думку експертів, призведе до додаткових бюджетних втрат та позбавить громадськість можливості контролю за витрачанням державних коштів.
Довідка. 24 березня українські неурядові організації, що опікуються питаннями доброчесності державних закупівель, звернулися до Кабінету Міністрів України, Світового банку та ЄС з проханням публічно оприлюднити їхню позицію щодо законопроекту № 7532 та його окремих норм, http://www.toro.org.ua/news/568.html
Прес-конференцію організували Партнерство «Новий Громадянин» (www.newcitizen.org.ua), Громадська експертна Рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та (http://eu.prostir.ua/themes/rada.html)та громадське Партнерство «За доброчесні державні закупівлі в Україні» (http://www.toro.org.ua/tender/) за підтримки Міжнародного Центру перспективних досліджень (www.icps.kiev.ua).
Європейський простір