Фото: Президент ФРН на Чернігівщині
Джерело: Укрінформ

Питання відбудови України постало на ранніх етапах російського повномасштабного вторгнення, коли стало зрозуміло, що Росія не досягне мети «успішного» Бліцкригу з захопленням Києва. Дана ідея отримала своє продовження та концептуалізацію. Вже було проведено декілька форумів щодо реконструкції України, зокрема у Гаазі, Лугано та Берліні. На відміну від питання допомоги озброєннями, яке координується в межах спеціально створеної коаліції ”Раммштайн”, у питанні економічної допомоги та відновлення, системної координації поки не відбувалося. Досі лунають ідеї, пропонуються та реалізуються окремі ініціативи від окремих партнерів: США, Великобританії, у межах ЄС та G7. Тепер ініціативу проявила ФРН на берлінському форумі, анонсованому влітку.

Німеччина після повномасштабного вторгнення зазнала нищівної критики за свою пасивну і відсторонену політику з боку України та інших партнерів, особливо  Польщі. У відповідь ФРН навіть почала вести перелік усієї наданої допомоги, щоб продемонструвати обсяги своєї долученості. Не зважаючи на критику, у грошовому еквіваленті, держава дійсно є одним з лідерів допомоги Україні. Втім, країна є лідером Європейського Союзу, а тому від Берліну очікують ще більш рішучих кроків у питанні допомоги та протидії російській агресії. Це починають усвідомлювати у німецькому політикумі і, як зауважив у своїй нещодавній статті президент Штанмайєр, “Німцям доведеться звикнути до того, що таку країну, як Німеччина, будуть критикувати... Ми є однією з найбільших держав у Європі. Тому від нас очікують лідерства в інтересах Європи”.  

Варто зауважити, що критика у бік ФРН є більш ніж обґрунтованою. Уряд країни з великою затримкою надавав допомогу у час, коли Україна більше всього потребувала військової допомоги. Так, бюрократичний механізм у такій сталій демократії як Німеччина може затягувати процеси, однак, це не стало проблемою для таких держав як Великобританія чи США. Німеччина є одним з найбільших фінансових донорів України і економічна допомога це той напрямок, де німецькому уряду та суспільству не потрібно переборювати сентименти, пов’язані з наданням зброї. Тут Німеччині легше проявити лідерство, яке потрібне не тільки Україні, але й лідеру ЄС, адже позиція Берліну впливає на сприйняття країни її союзниками. 

На форумі у Берліні Олаф Шольц амбіційно заявив, що Україні потрібен новий План Маршалла. При цьому відбудову України канцлер пов’язує з потенційним членством України в ЄС, що є важливим сигналом для України. По-перше, зафіксована позиція ФРН щодо відбудови України, готовність держави активно брати в цьому участь. По-друге, Берлін знов підтвердив зміну своєї позиції щодо майбутнього членства у ЄС. Раніше держава вважалася прихильницею вступу балканських країн і скептиком української євроінтеграці.  

На форумі в Берліні було ухвалено принципове рішення про створення Фінансової координаційної платформи. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, це фактично і є фінансовий аналог безпекового Рамштайну. Платформа буде діяти у форматі зустрічей представників України, ЄС, країн G7 та міжнародних фінансових організацій. Наразі у G7 головує саме Німеччина.

Окрім економічної підтримки ФРН має намір продовжити і, цілком можливо, збільшити військову допомогу. Військова допомога Німеччини станом на 25 жовтня склала 1,48 млрд євро. Олаф Шольц на конференції у Берліні підкреслив прагнення Німеччини продовжувати постачати в Україну озброєння, включно з системами протиповітряної оборони, доки вони будуть потрібні. «Найкраща реконструкція – це та, якої взагалі не повинно бути, тому що українські міста та електростанції захищені від російських бомб, безпілотників і ракет».  Перша така система, Iris-T вже захищає небо над Києвом. Ефективність даної установки дійсно висока, Iris-T, за словами Дениса Шмигаля, збиває 9 з 10 ракет. Надалі Україна має отримати ще 3 такі комплекси. Однак, Німеччина досі не постачає Україні танки Leopard та БМП Marder. 

Адже, у перспективі протягом декількох місяців Володимир Путін мобілізує декілька сотень тисяч російських військовослужбовців. Дійсно, новосформовані підрозділи матимуть відносно невисокий бойовий дух та підготовку. Однак, кількість є фактором, що вже стримує наступальні дії Сил Оборони України. Тому партнерам України, особливо такій країні як Німеччина потрібно остаточно змінити підхід до російсько-української війни і не чекати погіршення ситуації на фронті а постачати новітнє озброєння вже сьогодні.

Можна зазначити декілька позитивних аспектів, що втілюють оптимізм щодо подальшого німецько-українського співробітництва. По-перше, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і міністерка оборони Крістін Ламбрехт вимагають від міністра фінансів Крістіана Лінднера передбачити більше грошей на військову підтримку України на 2023 рк: 2,2 мільярдів євро, замість запланованих 697 мільйонів. По-друге, президент Німеччини Франка Вальтера Штайнмаєра, який раніше виступав за мир на російських умовах, у своєму зверненні до нації визнав помилки минулого та спробував підготувати німецьке суспільство до серйозних змін у політиці ФРН.

Він зазначив, що настають важкі роки, для Німеччини починається епоха, в якій німці повинні хоробро протистояти зустрічним вітрам. Риторика Штайнмаєра еволюціонувала. Німецький президент вже не говорить про умиротворення агресора, оскільки навіть ліберальні партнери Росії після усіх злочинів російської армії та руйнації української енергосистеми почали розуміти, що з Путіним неможливо домовитись. “Ми маємо навчитися вирішувати конфлікти, як внутрішні, так і зовнішні. Нам потрібна воля до самоствердження, а також сила, щоб часом погоджуватися на жертви. Нам потрібне не мислення війни, але стійкість та дух опору. Це включає, в першу чергу, сильні і добре оснащені збройні сили, Бундесвер... Я запевняю наших партнерів, що Німеччина усвідомлює свою відповідальність у НАТО та у ЄС... Німецькому суспільству потрібен сильний Бундесвер – але Бундесверу також потрібне суспільство, яке його підтримує!” - заявив президент ФРН. 

Франк Вальтер Штайнмаєр закликає до німецького лідерства, відходить від неоліберальної парадигми та дивиться на міжнародні відносини з точки зору реалізму. Він прямо каже про протистояння з РФ, країною, що досі мала позитивний імідж серед певних прошарків населення: “Коли ми дивимося на сьогоднішню Росію, старим мріям немає місця. Тепер наші країни протистоять одна одній... Те, що робить Росія – це атака на все, що відстоюємо і ми, німці. Той, хто знизує плечима і запитує: "Який стосунок ця війна має до нас, німців?" – не має ні почуття відповідальності, ні відчуття історії. Тому ми підтримуємо Україну і будемо робити це стільки, скільки буде потрібно.” 

Такі процеси, зміна риторики німецьких високопосадовців є безумовно сприятливими для України зрушеннями. Вони свідчать про зміни у сприйнятті елітами ФРН процесів, що відбуваються на континенті в контексті російсько-української війни. Це створює впевненість щодо продовження співпраці між Україною та Німеччиною у контексті військової та економічної підтримки. Промова Вальтера Штайнмаєра, яка відбулася після поїздки до України та декількох годин у сховищі на Чернігівщині - це сигнал для німецького народу, який має вплинути на світосприйняття німців в умовах кардинальних змін на європейському континенті та у світі в цілому. Ймовірно, вона вплине і на однопартійця Штайнмаєра - чинного канцлера Олафа Шольца. Таким чином, у важливий момент російсько-української війни перед початком зими, у ФРН складається консенсус щодо подальшої підтримки України, однак, залишається питанням посилення військової допомоги та передачі техніки, необхідної для звільнення усієї території України.
 

Джерела:
1. The Federal Government, Military support for Ukraine,
URL: https://www.bundesregierung.de/breg-en/news/military-support-ukraine-2054992
2. "Для Німеччини це нова епоха": історична промова Штайнмаєра про війну та зміну ставлення до РФ, 28.10.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/28/7149599/