Шановний Прем’єр-міністре, шановний Мустафа,
пані та панове!
Раніше поточного місяця ми відзначали 69-у річницу із дня закінчення Другої світової війни.
Пам’ятаючи про звірства війни та для уникнення будь-яких нових воєн, Європа постала з руїн та вдалася до безпрецедентних зусиль для побудови спільного європейського дому. Зрештою, це призвело до створення Європейського Союзу – об’єднання, в якому багато з тих, хто воював проти одне одного у минулому, зараз працюють разом заради кращого майбутнього.
Сотні тисяч проєвропейських протестувальників, яких ми бачили в Україні раніше поточного року, довели: ідеї, які лежать в основі створення Європейського Союзу, й досі живі і їх поділяють навіть за межами самого ЄС.
Для декого негативні наслідки Другої світової війни тривали протягом значно більшого часу. Кримським татарам, яких було депортовано зі своєї батьківщини у 1944 році за їхню начеб-то співпрацю із нацистською Німеччиною, дозволили повернутися на свої землі лише наприкінці 1980-х років. Їхня подальша реінтеграція у рамках української держави не проходила без розбіжностей і перешкод – однак процес йшов своїм шляхом.
Незаконна анексія Криму, яку ми ніколи не визнаємо, і складне становище кримських татар у новому середовищі змусили нас зібратися радше тут, у Києві, аніж у Криму, аби вшанувати 70-у річницю їхньої депортації.
Пані та панове!
Європейський Союз – це об’єднання верховенства права, прозорості та підзвітності. Це те, чим були натхненні протестувальники на Майдані, – виступаючи проти беззаконня та безкарності. Новий уряд України налаштований на проведення політичних і економічних реформ, включаючи забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин і які розмовляють мовами меншин і регіональними мовами, – у відповідності до стандартів Ради Європи.
У ті часи пройти через війну та депортації було трагедією для кримських татар. І якою трагедією та соромом є те, що зараз, у ХХІ столітті, коли кримські татари остаточно повернулися на свої землі, їх переслідують, залякують, нав’язують свій вибір та змушують приймати громадянство іншої держави.
Моя мати завжди казала мені: ти не повинен брехати і красти. Наразі, немов у не такому вже й далекому минулому, кримські татари знову зіштовхнулися із залякуванням на своїй рідній землі. Попри це, вони, на диво, залишаються мирними.
Європейський Союз займає тверду позицію у відстоюванні суверенітету і територіальної цілісності України, у підтримці довгоочікуваного процесу реформ. Підтримка кримських татар є і залишатиметься невіддільною частиною зобов’язань Євросоюзу щодо України.
Сайт Представництва ЄС в Україні