Від самого початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, однією з головних цілей окупаційної армії були українські атомні електростанції. Протягом останніх 8 років в Україні частка ядерної енергетики в обсязі загального виробництва електроенергії перевищувала 50%. Втрата ЗАЕС, найбільшої з чотирьох українських і найбільшої в Європі АЕС, могла би завдати серйозного удару по українській енергосистемі, поруч з тактикою рф з руйнації інших енергооб’єктів ударами ракет та дронів. Втім, основною метою захоплення українських ядерних об’єктів росією стало створення плацдарму для власних збройних сил і ядерний шантаж.

Навесні 2022 року росія захопила Чорноблильську АЕС і військовослужбовці окупаційної армії активно облаштовували свої позиції на станції та у зоні відчуження. Після відступу з Київської області внаслідок контр-наступальних дій Сил оборони України росіяни покинули станцію. Перед цим окупанти пограбували приміщення, виламали двері, винесли техніку та цінні речі. За час окупації 9 співробітників станції було вбито, а 5 викрадено.

Окрім Чорнобильської АЕС, окупанти захопили Запорізьку атомну електростанцію, найбільшу в Європі АЕС. Діяльність рф навколо об’єкту викликало обурення українського уряду та населення. Україна вже постраждала у 1986 році від однієї з найбільшої техногенної ядерної катастрофи в історії. Тоді радянський уряд намагався приховати інформацію про аварію на четвертому енергоблоці. Тепер Москва знову готова піти на злочин і створити катастрофу глобального масштабу на українській землі.

Факт знаходження воєнної техніки та військовослужбовців окупантів на ЗАЕС підтвердили експерти МАГАТЕ ще у вересні 2022 року. Тоді фахівці організації закликали до вивезення з території ЗАЕС "усіх транспортних засобів, які можуть втручатися в роботу систем безпеки та обладнання", а також створити належні робочі умови для персоналу. Окрема рекомендація стосується "негайного створення зони ядерного захисту" довкола Запорізької АЕС. Така зона так і не була створена, а російська військова техніка та персонал досі залишається на станції. Факт цього є найліпшим свідченням реальних намірів країни-окупанта. Росія не зацікавлена у створенні зони ядерної безпеки, тому реальних кроків в напрямок цього зроблено не було. Станцію час від часу відвідують експерти МАГАТЕ, які судячи з репортажів, потоваришували з персоналом росатому та окупаційним керівництвом. Реального тиску на росію у питанні можливого підриву ЗАЕС відкрито ніхто не здійснює. Це обумовлюється в першу чергу недооцінкою самої небезпеки. 

За інформацією керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, з технічної точки зору на ЗАЕС вже все готове для організації техногенної катастрофи. На відміну від голови ГУР, голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі не вважає, що росія готова здійснити такий крок. За оцінкою Гроссі, хоча наявність будь-якої вибухівки на станції не відповідає стандартам безпеки, основні функції безпеки об’єкта «не зазнають істотного впливу». Тобто, керівник МАГАТЕ сприймає наявність вибухівки на території атомної електростанції. Але, замість активної критики країни-окупанта та проведення перемовин з державами, які можуть вплинути на рф, він заспокоює міжнародну спільноту. Після всіх злочинів на території України, безвідповідальні небезпечні дії росії вже сприймаються як нормальне явище. 

Підрив Каховської ГЕС не привернув достатньої уваги міжнародних акторів до злочину екоциду проти України. Це сприймається як черговий буденний злочин країни-терориста, не зважаючи на ту шкоду, що зазнало навколишнє середовище та мешканці окупованої Херсонщини. Вікно Овертона поступово зростає і коли росія підірве ЗАЕС, міжнародні організації та країни, що співпрацюють з рф знайдуть цьому виправдання. Цей злочин не став би чимось незвичним для міжнародної спільноти, так, як не стало чимось незвичним підрив Каховської ГЕС, або вбивство двох школярів з м.Бердянськ російськими снайперами у червні ц.р.

Українська дипломатія, зі свого боку, докладає всіх зусиль, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до ядерної та екологічної безпеки. Ці два питання включені в український План з досягнення миру. Ядерна безпека – це п. 2 української Формули миру. Протидія екоциду – п.7. Формули миру. В умовах неефективності міжнародних інституцій українське керівництво намагається створити альтернативні механізми відновлення безпеки в та навколо України. ООН та Статут організації не вберіг Україну від збройного нападу, а населення країни - від російського геноциду. Натомість, ефективність проявив формат Контактної групи з питань оборони України, «Коаліції Рамштайн». 

Проблема забезпечення ядерної безпеки у контексті російської агресивної війни полягає в тому, що у цьому питанні необхідне долучення інших ядерних держав для стримування путіна, у першу чергу – КНР та Індії. На відміну від демократій з числа «Коаліції Рамштайн», Китай та Індія не запровадили обмежень для зменшення спроможності росії продовжувати агресію. Навпаки, ці країни продовжили і посилили співпрацю з агресором у сфері економіки. В інтересах КНР та Індії стримати путіна від застосування ядерної зброї та організації теракту на ЗАЕС. Ядерне ураження не знає кордонів. Водночас США і лідери ЄС також повинні чіткіше та рішучіше реагувати на потенційний теракт. Взимку та навесні 2022 року українці спромоглися відстояти свою державу без втручання інших країн. Водночас питання ядерної безпеки не може залишитися проблемою виключно України. Міжнародна спільнота має реагувати на ядерну загрозу, яку росія створила на Запорізькій атомній електростанції.
 

Посилання:
1. Стратегічна галузь. Атомна енергетика: про що треба було думати ще вчора?, 07.03.23,
URL: Link
2. Росіяни вкрали та знищили обладнання з ЧАЕС на 135 млн доларів – The Washington Post, 02.06.2023,
URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/2/7350183/
3. МАГАТЕ підтвердило, що Росія розмістила на ЗАЕС техніку та військових, 06.09.2023,
URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/6/7366345/