Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр

eng

+38 (044) 287 52 58

Написати нам Підписатися на тижневик

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

укр

eng

Написати нам

Підписатися на тижневик

Польща і Україна: самий надійний союз скріплюється в умовах спільної загрози

Фото: Офіс Президента України

Відносини між Україною та Польщею з обранням Володимира Зеленського президентом України значно покращилися та вийшли на новий рівень партнерства, що підкріплюється фактичним співробітництвом, а також закріплено у основоположних документах у сфері зовнішніх зносин. У Стратегії національної безпеки України 2020 року, а також Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, відносини з Республікою Польща визначаються стратегічними. Дві держави залишили осторонь суперечності щодо історичних питань заради зміцнення спроможностей обох країн протидіяти російській агресії та зміцнення безпеки у регіоні Східної Європи в цілому. Саме створення з Польщею та Литвою 28 липня 2020 року «Люблінського трикутника» заклало основу зовнішньополітичної стратегії поточного керівництва України зі створення гнучких альянсів для вирішення визначених завдань.

Польща послідовно підтримує Україну в контексті російської агресії. Обидві країни мають схожі безпекові загрози та бачення шляхів їхнього вирішення, що є однією з головних передумов для створення надійного союзу між державами. Це стосується і протидії геополітичному проєкту «Північний потік – 2», а також питання вирішення енергетичної безпеки в цілому. З метою забезпечення енергетичної безпеки, окрім протидії російському газовому проєкту, Польща працює над побудовою газопроводу з Норвегії. Ідея будівництва польсько-норвезького газопроводу, який за планом має запрацювати вже у жовтні 2022 року, вписується у польську концепцію будівництва газових «Північних воріт». Відповідно до неї, Польща повинна стати повністю незалежною від постачання російського газу завдяки будівництву термінала зрідженого природного газу у Свіноуйсці (працює), Baltic Pipe (будується) та терміналу ЗПГ у Ґданській затоці (планується).

Першого лютого під час спільного брифінгу Матеуша Моравецького з Денисом Шмигалем, прем’єр-міністр Польщі підтвердив намір побудувати спільний з Україною газопровід з газового термінала у Свиноуйсьці до східного кордону Польщі. Таким чином, Польща та Україна спільно долають безпекові загрози, що постали перед державами через побудову німецько-російського проєкту «Північний потік – 2». Варто зауважити, що «Baltic Pipe» – це частина більш масштабного газового проєкту «Північ-Південь», що на противагу російським трубам створить альтернативну систему газопостачання у регіоні Центрально-Східної Європи від Хорватії до Польщі.[1]

Окрім питання газу протягом останніх зустрічей на високому рівні, дві країни обговорювали шляхи врегулювання торговельних та логістичних питань, які були чинниками напруги у відносинах двох країн. Внаслідок перемовин було, по-перше, досягнуто домовленості щодо якнайшвидшого скасування обмежень на транзит вантажних вагонів територією України до Польщі залізничним сполученням. По-друге, сторони домовилися щодо суттєвого збільшення кількості дозволів на здійснення міжнародних вантажних перевезень з урахування потреб українських та польських автомобільних перевізників. По-третє, Україна і Польща розроблять спільний план дій, спрямований на значне підвищення ефективності роботи автомобільних міжнародних пунктів пропуску. І, по-четверте, сторони домовились ініціювати перегляд положень угоди між урядом України і урядом Польщі про міжнародні автомобільні перевезення від 1992 року. Таким чином, стратегічне партнерство двох держав отримує подальший поштовх для їхнього поглиблення. Між Києвом та Варшавою поступово стає все менше протиріч, а позитивна динаміка охоплює широкий спектр сфер взаємодії: від торговельних питань до питань військово-політичного характеру.

Польща підтримує європейські та євроатлантичні прагнення України, підписавши однією з перших, Декларацію про європейську перспективу України. Вступ України до ЄС посилило б позиції лідера Східної Європи в межах організації. Адже тоді Польща мала б ще одного надійного партнера в особі України в ЄС, де посилюється дисбаланс та протиріччя між східноєвропейськими та західноєвропейськими державами-членами. Водночас у безпековому вимірі, сприйняття Польщі можна пояснити фразою екс-президента Леха Качинського, який у 2008 році, коли Росія напала на Грузію, зауважив, що наступною буде Україна, потім Балтійські країни і тоді Польща. Тому Варшава не мала жодних сумнівів в наданні Україні оборонних озброєнь. «Безпека України – це безпека Республіки Польща», так висловився Глава Бюро міжнародної політики президента РП Якуб Кумох.[2] Перемовини між двома державами щодо надання військової допомоги відбувались без зайвого галасу. Після візиту Володимира Зеленського до Варшави 20-21 січня, надзвичайний і повноважний посол України в Польщі Андрій Дещиця підтвердив намір польської сторони надати Україні боєприпаси. Ще до свого візиту до Києва, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що у світлі загрози для суверенітету України потрібними є не лише дипломатичні жести, але й реальна допомога і його країна готова надати її своєму сусідові.[3] Вже у столиці України Матеуш Моравецький підтвердив, що його країна готова передати Україні кілька десятків тисяч снарядів і артилерійських боєприпасів, зенітно-ракетні комплекси «Гром», легкі міномети, розвідувальні дрони та іншого роду озброєння оборонного характеру.

Таким чином, стратегічні відносини України з Республікою Польща поступово поглиблюються в інтересах обох країн. Головним чинником такого зближення і головною загрозою для обох держав є російська агресія. Військова допомога, розвиток економічних зв’язків, а також координація політики у сфері енергетики, подальша реалізація анонсованих спільних проєктів, сприяють зміцненню безпеки як України, так і Польщі. Варшава проводить політику регіонального лідера, намагаючись об’єднати навколо себе країни Центральної та Східної Європи. Держава залучена у такі формати як Бухарестська дев’ятка, Вишеградська четвірка, Люблінський трикутник тощо. Тепер створюється новий формат України Великої Британії та Польщі. Велика Британія відіграє все більш активну роль і надалі залишатиметься одним з головних гравців у регіоні і союзником двох східноєвропейських держав. Мережа союзів, які наразі утворились на просторі від Балтійського до Чорного моря у перспективі можуть трансформуватись у безпековий Балто-Чорноморський пояс.