Зміни на фронті:

Тренд: незважаючи на критичну нестачу боєприпасів і особового складу в підрозділах, Сили оборони України продовжують стримувати широкомасштабний наступ російських військ по всій лінії фронту

На Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено.

На Куп’янському напрямку ворог здійснив обстріли населених пунктів Новомлинськ, Дворічна, Западне та Кіндрашівка Харківської області.

На Лиманському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі північніше населеного пункту Григорівка та неподалік Спірного.

На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Не припиняються бої за місто Бахмут.

На Авдіївському напрямку противник вів наступальні дії в районах Новокалинового, Сєверного, Водяного, Первомайського та Невельського, успіху не мав.

На Мар’їнському напрямку українські захисники відбили численні ворожі атаки в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

 

Військова допомога:

США підтвердили надання Україні високоточних бомб великої дальності наземного запуску (GLSDB).
Франція: передала дві реактивні системи залпового вогню LRU.
Німеччина: 26 січня міністерство оборони Німеччини анонсувало військову допомогу, яку Україна отримає у 2024 році. Зокрема, йшлося про зенітні САУ Gepard, нові системи ППО IRIS-T і понад 80 танків Leopard 1A5. Загалом у 2024 році країна плаунє виділити допомогу на суму у понад 7 млрд євро на яку Україні буде передано.

• три танки для розмінування WISENT 1;
• чотири гусеничних всюдиходи Bandvagn 206;
• ракети для пускових установок IRIS-T SLS;
• мостоукладальний танк Beaver;
• 24 бронетранспортери;
• 14 мінних тралів;
• чотири машини для охорони кордону;
• морську систему розмінування;
• систему спостереження для супутникового зв’язку Satcom;
• 1040 снарядів 155 калібру;
• 450 ланцюгів проти ковзання[1].

 

АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Плани воєнної кампанії Росії на 2024 рік

Майже два роки минуло з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 2024 рік має стати новим етапом на шляху до перемоги України. Але загроз в викликів очікується не мало. Москва продовжує божеволіти, роблячи усе можливе для досягнення своїх амбіцій.

Росія не має наміру завершувати розпочату нею війну. З телемосту Володимира Путіна 14 грудня пролунала думка, що Росія продовжить воювати до досягнення всіх поставлених цілей. При тому що відповідальність за свої дії диктатор очікувано скинув на Україну, зокрема на відмову Києва проводити “денацифікацію”.

Але одне зрозуміло точно, відсутність адекватної оцінки власних дій і амбіцій і зумовлює те, що Кремель буде йти до кінця. На запити Путіна під час розширеної наради 19 грудня міністр оборони РФ Сергій Шойгу зазначив, що російські війська будуть продовжувати бойові дії в Україні і здійснять “усі завдання", які поставив їм їхній президент.

Проте певними амбіціями їм вже ж довелося поступитися. Так, планувалось, що російська армія зможе захопити Авдіївку до новорічної промови Путіна. Проте їм це так і не вдалося здійснити. Прямо зараз у місті досі тривають запеклі бої, в яких російська сторона зазнає великих втрат.

"Зараз під Авдіївкою ми втрачаємо від 200 до 600 бійців на день, а багато з них отримують важкі поранення. Уявіть собі, якщо ми посилимо штурми. До того ж, мобілізовані бійці тепер гірше воюють", - такими словами описували тогорічні російські апетити деякі російські військові офіцери.[1]

Такі людські втрати є для Росії великою проблемою. Вона намагається постійно прикрасити реальний стан речей. Так, Путін продовжує робити далекі від реальності заяви. Він заявив, що збройні сили РФ "покращують своє становище" на всій лінії фронту і додав, що лінія фронту у контролі російської сторони становить  2000 кілометрів. Тим часом Міністерство оборони РФ заявило, що виконало "усі поставлені цілі" на 2023 рік.

Володимир Путін також не обійшов питання особового складу, заявивши, що на фронті в Україні перебуває 617 тис. російських солдат. Він зазначив, що на початку 2023 року в російську армію було "набрано" 486 тис. осіб.  Очевидно, що така чисельність не дозволяє Росії досягати поставлених завдань наступальної операції, в силу тих величезних втрат, які несуть російські війська при ї проведенні. Тому схоже Росія намагається швидко заповнити свої прогалини у великій смертності солдат. Так, наприкінці минулого року Сергій Шойгу оголосив про намір збільшити кількість російських військовослужбовців до 1,5 мільйона осіб. За його словами, це рішення пов'язане зі “зростанням зовнішніх загроз” для Росії, включаючи вступ Фінляндії до НАТО та підготовку до погодження майбутнього приєднання Швеції. Експерти вважають, що цей крок може свідчити про запуск нової хвилі мобілізації в Росії, особливо після виборів президента у 2024 році.

Але Голова Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю для РБК-Україна, заявив, що необов’язково очікувати пряме оголошення мобілізації. Радше РФ намагатиметься поступово щодня вербувати нових військових:“ Всі умови для проведення мобілізаційних заходів у них створені, зокрема і на законодавчому рівні. Облік військовозобов’язаних є. Плани щодо формування і відновлення, наприклад, ленінградського та московського військових округів теж є. І це все буде впливати на мобілізаційні потреби їхніх збройних сил… Щодня до лав збройних сил рф приходить близько 1000 - 1100 осіб. .. Давайте так: у них триває мобілізація. Просто це не проводиться так масово, як у жовтні-грудні 2022 року. ” [2]

Також за його словами російські війська планують у 2024 році продовжувати спроби вийти на кордони Донецької і Луганської областей, стратегічне завдання, яке було поставлене 17 квітня 2022 року. Додатково важливою ціллю для загарбників є досягти річки Оскіл, ліквідувати Роботинський виступ та зону, де діють ЗСУ у межах лівобережжя Херсонщини.

Проте деякі закордоні видання прогнозують значно більші апетити і цілі Росії. За інформацією з видання BILD, Росія планує захопити значні частини Запорізької, Дніпропетровської і Харківської областей, включаючи місто Харків, протягом 2025-2026 років. А Інституту вивчення війни (ISW) припускає, що Росія готує фальші аргументи для виправдання майбутньої агресії проти країн-членів НАТО.[3]

 Експерт полковник запасу ЗСУ, Сергій Грабський, висловлює переконання, що такі плани існують, хоча вони можуть бути лише проміжними варіантами, які розглядає противник. Він зауважує, що реалізація таких планів вимагатиме колосальних зусиль і ресурсів, і сумнівається, що у Росії є достатньо можливостей для проведення таких дій у майбутньому. Експерт наголошує, що це може бути спрямовано на розбалансування коаліції держав, які підтримують Україну.

Неготовність Росії у розширенні лінії фронту прослідковується і в її колосальному бажанні відновити і поповнити воєнні припаси, яких явно не вистачає. Так, літом 2022 року Москва прийняла закони і урядові постанови, які фактично перевели оборонно-промислові підприємства на режим воєнного часу. Робочий тиждень був збільшений, деякі підприємства перейшли на тримісячні зміни. Однак це не гарантує, що вони повністю справляться з викликами оборонної промисловості.

Головний акцент зараз робиться на відновленні техніки, пошкодженої на полі бою, і виробництві нового озброєння, зокрема артилерійських систем, бронетехніки та іншої військової техніки. За інформацією розвідки, вироблене озброєння відразу відправляється на фронт проти України.

Однак є свідчення про те, що Росії може бракувати власних боєприпасів, що підтверджується закупівлею їх у інших країнах, таких як Іран та Північна Корея, а також вивезенням зі складів в Білорусі. Також вказується на те, що виробництво не задовольняє потреб російських збройних сил. Наприклад, російські підприємства виготовили лише близько 2 мільйонів артилерійських боєприпасів калібру 122 та 152 мм у 2023 році, що не вистачає для потреб армії. Росія також хоче отримати зброю від Китаю чи країн Центральної Азії.

Якщо говорити про обстріли України і небесну загрозу, то з початку грудня Росія розпочала масовані ракетні удари по Україні, проте наразі її цілі не обмежуються об’єктами енергетики, як це було у попередні періоди. Обминання санкцій і отримання підтримки від третіх країн дозволяють Москві продовжувати виробництво далекобійних ракет і збільшувати обсяги виробництва ударних дронів, таких як "шахід".

На сьогоднішній день головні зусилля Російської Федерації зосереджені на знищенні інфраструктурних об'єктів України, зокрема об'єктів оборонно-промислового комплексу, штабів, систем управління та окремих підрозділів, розташованих на лінії фронту.

Щодо точності ударів, то Російська Федерація використовує різні типи зброї, включаючи гіперзвукові ракети "Кинжал". Однак ці удари можуть бути неточними тому так часто призводять до жертв серед цивільного населення.

Російська Федерація визначила знищення системи протиповітряної оборони, авіації та об'єктів оборонно-промислового комплексу як пріоритетні завдання для протидії нарощуванню виробництва та посилення Збройних сил України. Усі необхідні умови для мобілізаційних заходів створені, включаючи законодавчі підстави. Існують плани формування та відновлення військових округів, таких як Ленінградський та Московський. Регулярно війська поповнюються новими призовниками, близько 1000-1100 осіб щоденно.

З цього можна зробити висновок, що Росія не збавляє свої амбіцій, але скаженіє через нездатність їх швидко реалізовувати. Через що вона буде вдаватися до радикальних дій та провокацій. 2024 рік це справді переломний момент, коли Росія має момент наростити потужність для своїх кровожерливих апетитів. Тому Україні слід бути готовою до запеклої оборони, особливо у першій половині року. Окрім того, слід дотримуватися жорсткої безкомпромісної позиції.  Переговори, незважаючи на їхню природу, надають Росії можливість відновлення військового потенціалу, нарощування сил і створення стратегічних резервів, щоб продовжити агресію.

Не слід також забувати, що Росія шукає й успішно знаходить шляхи обминання санкцій і нових союзників. А тому українським партнерам також не можна багато зволікати із наданням допомоги, бо для Росії вони досі потенційна ціль.