Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

ПЕРЕБІГ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (01.05 – 15.05.2023)

  • Зміни на фронті 
     

Стратегічна рівновага зумовлює воюючі сторони перейти до довготривалої позиційної оборони.

На Куп'янському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Білогорівки Луганської області. Російські війська здійснювали обмежені наземні атаки вздовж лінії Сватове-Кремінна.

На Луганському напрямку, після отримання британських крилатих ракет Storm Shadow, українські війська обстрілюють російські тилові райони.

На Авдіївському напрямку російські окупаційні війська продовжують наступальні дії, однак, не досягли значних успіхів.

На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають важкі бої за Бахмут. Також противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку Іванівського. Українська армія проводить контр-атаки на флангах навколо міста Бахмут.

На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії. Збройні сили України завдають систематичних ударів по складах, штабах та місцях зосередження супротивника.

У першій половині травня росія збільшила інтенсивність нанесення ракетних ударів та ударами дронами по території України. Ймовірною метою цих російських кампаній є виснаження української системи ППО та зменшення спроможностей України до контр-наступу.

 

  • Військова допомога

 

У першій половині травня стало відомо про передачу Україні наступного озброєння:

США:
- ракети “повітря-земля” Zuni;
- додаткові системи ППО та боєприпаси; 
- Обладнання для інтеграції західних комплексів ППО у систему протиповітряної оборони України;
- Боєприпаси для боротьби з БПЛА;
- артилерійські снаряди калібру 155 мм;
- Послуги комерційних супутникових зображень;
- Підтримка діяльності з навчання, технічного обслуговування та підтримки;
- боєприпаси для HIMARS;
- 155-мм гаубиці; артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
- мінометні боєприпаси калібру 120 мм, 81 мм і 60 мм;
- протитанкові керовані ракети для ПТРК TOW-2;
- протитанкові гранатомети AT-4 та Carl Gustaf;
- авіаційні ракети Hydra-70;
- стрілецька зброя та боєприпаси до неї;
- підривні боєприпаси для руйнування перешкод;
- вантажівки та причепи для перевезення важкої техніки;
- тестове та діагностичне обладнання для обслуговування та ремонту транспортних засобів;
- запчастини та інше польове обладнання;
Румунія:
- РСЗВ APR-40
- гаубиці М1981
Чехія:
- ЗРК “Куб” (2 комплекси)
Італія:
- партія колісних танків "B1 Centauro"
Польща:
- Кількість переданих літаків МіГ-29 збільшилась до 14 од.
Швейцарія:
- 20 машин для розмінування
Велика Британія:
- крилаті ракети Storm Shadow
- завершена передача усіх раніше анонсованих Challenger 2 (14 од.)

 

Також Єврокомісія виділила 500 млн євро на підтримку виробництва боєприпасів. Німеччина виділяє Україні новий пакет військової допомоги на 2,7 млрд євро. Повний вміст пакета допомоги наразі не деталізований, разом з тим напередодні видання Spiegel повідомило, Берлін планує передати 20 БМП Marder та 30 танків Leopard 1, а також 18 колісних гаубиць RCH 155, передача яких була анонсована у 2022 році. Данія, своєю чергою, надасть Україні новий пакет військової допомоги вартістю 250 мільйонів доларів. До нього мають увійти транспортні засоби, спеціальне обладнання, системи ППО та артилерійські боєприпаси.
Джерело:Mil.ua

 

  • Росія: внутрішні та зовнішні виклики

 

Бахмут як привід для чергового «побєдобесія».

9 травня ц.р. у Москві відбувся традиційний парад до Дня перемоги. При цьому у 24 російських містах від проведення дня перемоги відмовились. Подія у Москві відрізнялась від минулих років. Окрім відсутності традиційної атмосфери святковості, подія була меншою за масштабами та коротшою у часі. Через участь у бойових діях та знищення значної кількості техніки в Україні, на параді на Червоній площі не було більшості сучасної техніки російської армії, окрім ракетних систем та комплексів ППО.

Дії росії вже отримали оцінку Міжнародного кримінального суду у вигляді ордеру на арешт володимира путіна. Втім, це не завадило лідерам шести країн: Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану приїхати на уклін до воєнного злочинця.

Володир путін виступив з 10-хвилинною промовою, у якій назвав т.з. «спеціальну воєнну операцію» війною, чим вона і є насправді. Однак, при цьому війною, яку нібито розв’язали проти росії. Український народ очільник кремля назвав заручниками перевороту та злочинного режиму, що прийшов до влади, хоча після революції 2014 року відбулося вже два демократичні вибори президентів. У промові путін також провів паралелі з російськими солдатами минулого у спробі підкреслити спадковість поколінь російських військових. Російська пропаганда активно просуває образ героїчності російських військовослужбовців, які нібито захищають росію від зовнішньої загрози, «як це колись робили їхні пращури».     Що важливо, такі ідеї просуваються не лише на рівні російського політичного керівництва, але й на рівні громадян. У т.з. інтелектуальних колах росії агресія проти України користується активною підтримкою: пісні про ПВК Вагнер популяризуються вчителями у школах, а у московських галереях сучасного мистецтва регулярно проводяться виставки, присвячені російським загарбникам.

До дня перемоги ПВК Вагнеру не вдалося захопити місто Бахмут, як цього бажало російське керівництво і зокрема через це традиційного побєдобєсія на росії не відбулося. Глава терористичної організації Євгеній Прігожин порівнював битву за Соледар з битвою радянської армії за Сталінград. Однак, саме Бахмут може стати Сталінградом для росіян. Битва за це місто виснажила наступальний потенціал німецького угруповання, за якою відбулася контр-наступальна операція радянської армії. Наразі російські війська у Бахмуті втрачають спроможності для наступу. На флангах міста українська армія системно проводить успішні контр-атаки. Наступним етапом російсько-української війни може стати чергова контр-наступальна операція Збройних Сил України.