Зміни на фронті:

 Тренд: Сили оборони України після тяжких багатомісячних боїв змушені відступити з Авдіївки, натомість російські війська намагаються розвинути успіх наступальних дій по всій лінії фронту.

    На Куп’янському напрямку українські захисники відбали ворожі атаки біля Синьківки та Іванівки Харківської області.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили шість атак окупантів у районах населених пунктів Терни, Ямполівка та Веселе Донецької області.

На Бахмутському напрямку Сили оборони відбито 10 атак загарбників неподалік Богданівки, Іванівського, Кліщіївки, Андріївки Донецької області.

На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога на другій лінії оборони після взяття ним міста Авдіївка. Українські військові стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Згідно з ухваленим рішенням, відбувається планове підсилення підрозділів та здійснюється маневр військами на загрозливих напрямках.

На Мар’їнському напрямку українські військові продовжують стримувати ворога поблизу Красногорівки, Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області – там відбито 34 атаки.

На Новопавлівському напрямку Збройні сили України відбивають атаки окупантів південніше Пречистівки та в районі Старомайорського Донецької області.

На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують утримувати позиції 

 

Військова допомога:

      Німеччина прийняла рішення про надання нового пакету допомоги вартістю 1,13 млрд євро міститься 120 тисяч 122-мм артилерійських боєприпасів, додаткові 100 ракет до систем IRIS-T SLS, дві системи Skynex з постачанням у 2024 та 2025 роках, а також додаткові 18 САУ протягом 2026-2027 років.

 

 

Тренд: Росія стає активним учасником президентської виборчої кампанії Д.Трампа 

6  лютого 2024 року американський ведучий Такер Карлсон провів перше інтерв'ю з російським президентом Володимиром Путіним з моменту повномасштабного вторгнення. Це перший діалог російського президента з західним журналістом з початку повномасштабного вторгнення.  Інтерв'ю тривало понад дві години, після чого Карлсон розмістив його на своєму веб-сайті.

Розпочав Путін свою промову з довгого викладу історії, очікувано наповнюючи його неправдивими твердження про суверенітет України та перекручуючи  факти щодо української історії. Він також згадав про розширення НАТО та атаки на газопровід "Північний потік", але основною темою було вторгнення РФ в Україну. Також він висловив свою оцінку українському президентові та обговорив питання ув'язненого американського журналіста Евана Гершковіча. Але жодної нової інформації чи чогось відмінного від типової російської дезінформації, яку зараз можна зустріти в кожній соціальній мережі, в цьому всьому не було.

Та все ж таки щось унікальне почути з цих двох годин вдалося. Путін більш прямо, ніж зазвичай, висловив своє бачення щодо завершення російського вторгнення в Україну: не через військову перемогу, а шляхом угоди з Заходом щодо легалізації захопленої Росіє з української території для завершення конфлікту. 

У цілому для Такера перебіг інтерв’ю був радше несподіванкою. Очікуючи, що йому буде легко побудувати для своєї авдиторії сільських консерваторів образ Путіна у ролі великого захисника традицій, він зіткнувся з “лекцією з історії” і розмитими відповідями. І навіть, коли він намагався направити російського президента, той лише ухилявся і продовжував свої монологи.

 Але з цього інтерв’ю можна все ж таки виокремити певні плани Путіна. Так, коли Такер спитав, чи задовольниться Росія вже захопленими українськими територіями під час підписання мирної угоди, російський президент лише ухилявся від відповіді. З цього можна зрозуміти, що Росія прагне загарбати всю українську територію.

Також варто звернути увагу на спроби Росії легітимізувати свою війну і дискредитувати своїх ворогів, зокрема Європу. В самому факті такого наративу немає нічого особливого, це вже класична складова російської пропаганди. Проте цього разу цікавим є форма. Путін на пряму звинуватив Польщу у союзництві з Третім Райхом під час Другої світової, перекладаючи на неї відповідальність за німецьку окупацію: «Перед Другою світовою війною, коли Польща співпрацювала з Німеччиною, (вона) відмовилася виконувати вимоги Гітлера, проте взяла участь разом із Гітлером у розділі Чехословаччини, але, оскільки не віддала Данцизький коридор, все-таки поляки змусили, вони загралися і змусили Гітлера розпочати світову війну саме з них», – сказав Путін в інтерв?ю.[1]

Звичайно, така заява викликала резонанс і міжнародне обурення. Але  показово тут інше, Путін застосував типову російську тактику “ототожнення з нацистами”. Таку пропагандистку стратегію РФ застосовувала до всіх держав, на які потім підступно нападала. Тепер вона застосовує її до країни НАТО і ЄС. Зараз, коли перспектива фактичної війни Росії з усією Європою є реальнішої за будь-коли, така заява Путіна має стати сигналом для європейських лідерів.     

         Втім, сам факт наявності інтерв’ю для багатьох досі залишається незрозумілим. Якщо з інтересами Путіна все зрозуміло, то яку вигоду прагне отримати Карлсон? Для цього треба зрозуміти його особистість. Він є дуже популярним журналістом, раніше працюючи на FoxNews – однієї з найбільших новинних агенцій США, що орієнтована на авдиторію республіканців. Став він особливо відомим під час президентства Трампа, адже був його активним прибічником під час передвиборчої кампанії, а після став буквально його рупором. І під час теперішньої виборчої гонки залишився вірним Трампу. Більшість аудиторії Такера є республіці, трампісти й консерватори. За часів панування демократів він став для них взірцем медійної опозиції, тому має великий авторитет. Тобто всі дії Карлсона так чи інакше відображають інтереси Трампа та його виборців.

Але і з російським президентом його пов’язує не менше, ніж з колишнім американським. VoxCheck спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО проаналізували діяльність 26 західних "експертів" і виявили ознаки їх мережевої діяльності. Для цього вони розглянули публікації та виступи за період з 2014 по 2023 роки. Діяльність цих "експертів" аналізувалась за наступними критеріями: публікації на сайтах, що належать іншим "експертам" чи фінансуються Кремлем, з'яви на YouTube-каналах, отримання нагород, відгуки про візити до Росії чи тимчасово окупованих територій України.[2]

Більшість з аналізованих "експертів" мають власні YouTube-канали або блоги на інших платформах. Серед них і Такер Карлсон, який тепер має власне шоу у Twitter. У своєму першому випуску Карлсон звинуватив Україну у підриві Каховської ГЕС. Попередньо він неодноразово виправдовував російську агресію, поширював фейки про "американські біолабораторії в Україні" та наголошував, що підтримка України шкодить країнам Заходу.

Серед гостей екс-ведучого Fox News слід відзначити журналіста Гленна Грінвальда. Подібно до Карлсона, він має лояльну аудиторію, яка вірить та довіряє його думці. Раніше Грінвальд писав статті для The Guardian та отримав декілька нагород, зокрема за журналістські розслідування. У своєму інтерв'ю з Такером Карлсоном він заявив, що "в кінці кінців відбудуться переговори, у результаті яких Росія зможе зберегти частину східної України, де, на його думку, проживають переважно російськомовні етнічні росіяни, які зазнають утисків з боку Києва. Вони також збережуть Крим".

Російські державні іншомовні медіакомпанії, такі як Russia Today (RT) та Sputnik, не лише перепубліковують матеріали багатьох відомих персоналій, але й мають з ними активні зв'язки. Наприклад, після звільнення Такера Карлсона з Fox News RT відразу запропонували йому співпрацю. Крім того, сам Карлсон намітив своє позитивне ставлення до президента Росії Володимира Путіна, ставлячи питання: "Чому я маю його ненавидіти?"

Подібні спікери, які намагаються позиціонувати себе як "незалежні експерти", насправді відіграють ключову роль у поширенні проросійських наративів. Вони мають свою прихильну аудиторію, авторитет і сформований імідж, що надає їм доступ до великих майданчиків впливу. Їхні системні виступи на російських державних каналах, візити до Москви чи тимчасово окупованих територій, а також неприховане захоплення путінізмом свідчать про їхню спрямованість з боку Кремля.

Небезпека полягає не лише в поширенні проросійських наративів, але й у легітимізації російської пропаганди на Заході. Спільними ефірами, колонками в ЗМІ, нагородами та преміями створюється ілюзія масовості та фаховості. Це дозволяє російським ЗМІ використовувати їхні матеріали для підтвердження своїх слів і поширення власних наративів, включаючи на території України.

Таким чином, на Заході діє ціла мережа проросійських пропагандистів, які зараз заполонили медійний простір республіканців. Враховуючи, що всі вони є трампістами, логічно зрозуміти, що і сам Трамп також діятиме у союзництві із Росією.

Трамп вже відзначився низькою прокремлівських заяв. Так він сказав, що, якщо стане президентом змусить російську та українську сторони прийняти перемир’я, навіть, якщо це означатиме для України втрату територій. Нещодавно він також заявив, що буде заохочувати Росію нападати на країни НАТО, що не витрачають достатньо на військовий бюджет. Цим він намагається закрити два своїх пріоритети тодішнього президентства –  реалізувати свій корейський план, і скинути з США фінансовий тягар у НАТО. Головною ж  метою Трампа є побудова великої антикитайської коаліції. Саме для цього йому і потрібна Росія.

Тобто інтерв’ю це свого роду “трейлер” майбутньої відкритої співпраці Трампа, який має дуже високу ймовірність бути знову обраним президентом та Росії. Можна припустити, що Росія публічно відмовиться від претензій до Заходу в обмін на угоду розподілу впливу, в якій до неї повернуться її бажана зона впливу за часів СРСР. Зрозуміло, що в такій ситуації Україна в кращому випадку втратить захоплені Росією території й політичну суб’єктність, а в гіршому так і незалежність повністю.  

При тому, можна говорити, що плани Тармпа невиправдані, адже навіть в самому інтерв’ю Путін говорив, що Росія не покине Китай. А Європа обурена як самим інтерв’ю, так і самими заявами республіканця, і навряд чи підтримує його в китайському протистоянні, якщо взагалі не стане новим супротивником. Це все безумовно лише послабить США. Але Трамп як політик ніколи не відзначався далекоглядністю, а тому буде йти зі своїми планами до кінця.

       Протягом лише першої доби у Твіттері інтерв’ю набрало 100 млн переглядів. Такер Карлсон  дійсно надав Росії й Путіну колосальний майданчик для поширення своєї пропаганди. Адже, якщо для українців брехня росіян є очевидним, то для світової авдиторії у якої відсутній контекст і розуміння українсько-російської ситуації, слова Путіна можуть видатися правдивими й виправданими.

Але саме російське керівництво такою публічністю не задоволено. Дмитро Пєсков, речник Кремля, визнав, що велика кількість переглядів інтерв'ю президента РФ Володимира Путіна американському журналісту Такеру Карлсону у соцмережах "зовсім не означає" підтримку. Він пояснив, що для російського лідера це є можливістю бути почутим на Заході, оскільки "найбільші ЗМІ контролюються англосаксами".[3]

Він зазначив, що головне завдання полягає у тому, щоб президент був почутий, і це може спонукати більше людей замислюватися про правильність його поглядів. Однак він підкреслив, що Росії дуже складно протистояти США у пропагандистському плані, оскільки "англосакси володіють усіма найбільшими мовниками та газетами".

Тобто Росія потребує американської медійної платформи й тому радо підтримуватиме тих, хто готовий її надати, як то Трамп. Враховуючи, прогнози щодо результатів виборів у США, на жаль скоро така співпраця може вийти з інформаційної площини на політичну. Це матиме колосальні негативні наслідки не лише для України, але й всього Західного світу. Проте до цього треба бути готовим і вже починати розробляти план протидії.