Фото: Армія FM 

• Зміни на фронті 
   

Російська повномасштабна агресія триває вже сьомий місяць і бойові дії поступово наближаються до зимового періоду. З наближенням зими обидві сторони російсько-української війни стикнуться з низкою проблем, що штовхають їх до спроб вплинути на розвиток подій у поточній війні вже сьогодні.

Російська Федерація та її громадяни все більше відчуватимуть вплив санкцій на економіку. У військовому вимірі Росія не так добре підготовлена, як вважалося раніше. Перш за все, російські солдати ще більше втрачатимуть бойовий дух. У тяжких умовах, необлаштованих траншеях та без відповідного зимового військового одягу, російські солдати потерпатимуть від захворювань та обморожень. Зважаючи на рівень оснащеності російської армії на перших етапах війни та станом на зараз, Росія, ймовірно, не зможе якісно екіпірувати своїх військових. Волонтерський рух в Росії, у порівнянні з Україною, є відверто слабким, а суспільство, що з більшою силою відчуватиме наслідки санкцій, навряд згуртується задля допомоги збройним силам Росії. Ймовірно, рівень підтримки т.з. спецоперації зменшиться, що також матиме вплив на бойовий дух військовослужбовців країни-окупанта. В умовах відсутності просування через погодні умови на російських солдатів чекає деморалізація. Також, за оцінками видання The Insider, вже до кінця цього року РФ зіткнеться зі снарядним голодом і буде змушена обмежити використання артилерії.[1]

Для України зимовий період також несе загрози. Навіть якщо ЄС витримає іспит зимовим періодом та збереже єдність у санкційній політиці, варто пам’ятати, що Україна економічно покладається на зовнішню допомогу. Тому, подальший супротив та функціонування держави залежить від волі партнерів. Для збереження віри у можливу перемогу України, а отже і подальшу економічну та військову підтримку, Україна, ймовірно, вдасться до спроб продемонструвати здатність повертати території військовим шляхом. 29 серпня на Півдні держави одразу на декількох напрямках розпочалися наступальні дії Збройних Сил України. Поки зарано казати про контрнаступ українських військ, однак, успішні дії з метою покращення тактичного положення по лінії зіткнення можуть закласти підґрунтя для подальших ефективних бойових дій з метою повернення під контроль усього Правобережжя та міста Херсон. 

Тому російське керівництво, ймовірно, шукатиме шляхи до укладення перемир’я з метою відновлення сил та подальшої агресії після певної паузи. Будь-яка передишка у цій війні буде використана російським керівництвом для поповнення резервами та повторній спробі окупувати Україну. Адже ситуація на фронті складається не на користь Росії. У другій половині серпня російська армія не мала жодних значних поступів. Українські сили продовжували обстрілювати ворожі шляхи постачання та ключові позиції по всій Херсонській області для підтримки контр-наступальних дій, що почалися на півдні України. Російські війська здійснювали обмежені наземні атаки на північний захід і північний схід від Слов'янська, в напрямку Сіверська та на північний захід від Харкова. Успіху не мали.

На Авдіївському напрямку ведуться бої за населенні пункти Піски, Опитне, відбуваються спроби оточити Авдіївку, однак, безуспішно. Ймовірно, у вересні російські війська застосують резерви для наступу на цьому напрямку з метою захоплення усієї Донецької області. За інформацією Генштабу ЗСУ, російські війська отримали наказ президента РФ вийти на адміністративні межі Донецької області до 15 вересня.

На Запорізькому напрямку ворог перегруповує частини та підрозділи 3 армійського корпусу з метою відновлення наступу.

• Військова допомога

У другій половині серпня Україна отримала наступне озброєння:

Від Латвії:
- САУ M109 (6 одиниць)
Від Естонії:
- 90-мм протитанкові гармати “Pansarvärnspjäs 1110”
Від Фінляндії:
- Міномети 120 KRH 92
- Зенітні установки “23 ItK 61”
Від Йорданії (Ймовірно)
- Протитанкові гранатомети РПГ-32 (Кількість невідома)
Від Великобританії:
- Розвідувальний бронеавтомобіль Ferret Mk 1
- Броньовані джипи Snatch Land Rover (14 од.)
- Патрульні автомобілі Vector Pinzgauer 718 (3 од.)
- 6 підводних дронів для розмінування берегової лінії
Болгарія:
- Міномети M60CMA
Від США:
- Протирадіолокаційні ракети HARM у версії AGM-88B Block III
Допомога благодійних та фандрайзингових фондів:
- Супутник, і доступ до бази даних сузір’я супутників ICEYE
- Гелікоптер Мі-2 АМ-1

Також було оголошено низку пакетів військової допомоги. Пакет США передбачає: додаткові боєприпаси для систем залпового вогню HIMARS; 75 000 артилерійських боєприпасів 155 мм; 20 120 мм мінометних систем та 20 000 мінометних боєприпасів 120 мм; Боєприпаси для ракетної системи “земля-повітря” NASAMS; 1000 установок “Джавелін” та сотні протиброньованих систем АТ4; 50 броньованих медичних машин; Протипіхотні боєприпаси Claymore; Вибухівка С-4, боєприпаси та устаткування для знесення споруд; Медичні поставки, включаючи набори першої допомоги та інше устаткування. 

Естонський уряд має намір передати міномети та протитанкові засоби ураження. Окрім того, Естонія планує підтримати навчання українських військовослужбовців. Норвегія та Британія дадуть Україні мікродрони Black Hornet та антидронові системи NightFighter. Швеція забезпечить військову підтримку України на суму 100 млн доларів, яка передбачає зброю, про яку просив український уряд. Які саме позиції отримає Україна не уточнюється.
Джерело: Mil.ua

• Росія: внутрішні та зовнішні виклики

Минулий саміт Кримської платформи викликав резонанс в Росії. Ініціативу критикували майже усі високопосадовці країни-окупанта, зокрема, Дмітрій Мєдвєдєв зухвало називав її “дибільною”, Лавров - «русофобським заходом» та «шабашем», а Владімір Путін заявляв, що платформа є провокаційним заходом. Цього року, на тлі нанесення ударів по військових об’єктах на території окупованого півострова, російські високопосадовці не фокусували уваги на Кримській платформі, а ті, хто прокоментував подію - були більш стриманими, аніж минулого року. Дмітрій Пєсков не відповів прямо на питання про Кримську платформу, а тільки заявив, що усі цілі “спецоперації будуть досягнуті”. При цьому позиція Туреччини, за словами речника Кремля, не заважає двосторонньому співробітництву. 

У серпні 2022 року російські офіційні особи вже не погрожують ані ядерною зброєю, ані альтернативними заходами, оскільки на Україну вже здійснено напад, а існуючі інструменти тиску на країни Європи вже задіяні і у Росії майже немає спроможностей збільшити цей тиск. Акцент медіа було сфокусовано здебільшого на вбивстві російської пропагандистки Дар’ї Дугіної. Після 23 серпня, російська пропаганда оцінювала Кримську платформу як незначну подію. Виступи лідерів країн-учасниць трактувались як “дозвіл маріонетковому уряду у Києві на бомбардування Криму”. Така риторика використовувалась для демонізації української влади.

Наразі Кремль активно використовує невійськові методи для тиску і на країни-партнерів України. Зокрема це психологічні операції з метою дискредитації Збройних Сил та вищого політичного керівництва України і ядерний шантаж, а також енергетичний тиск. Нинішня зима може стати однією з найважчих для європейців, високі ціни на газ загрожують ударити по економіках країн-членів ЄС, призвести до підвищення цін та банкрутства багатьох підприємств. Євросоюз це розуміє і вже напрацював низку стратегій та ухвалив низку заходів для зменшення пагубного впливу російського енергетичного шантажу. Зокрема, ухвалено рішення про зменшення енергоспоживання на 15% та план припинення залежності від російських енергоносіїв до 2030 року “REPowerEU”. Серед заходів, які наразі вживаються ще варто зазначити диверсифікацію енергоносіїв, модернізацію енергетичної інфраструктури, розконсервацію вугільних ТЕС, повернення до атомної енергетики та домовленості щодо міждержавної взаємодопомоги. Станом на початок вересня ЄС зайняв досить чітку позицію і поки з певним успіхом зберігає санкційний тиск, попри шантаж РФ.

Посилання:

1. До кінця року армія РФ відчує снарядний голод: Insider зіставив запаси і втрати, 01.09.2022,
URL: https://texty.org.ua/fragments/107615/do-kincya-roku-armiyi-rf-vidchuye-snaryadnyj-holod-insider-zistavyv-zapasy-i-vtraty/