.jpg-large.jpeg)
Джерело: Армія FM
Зміни на фронті
На Луганщині, російські війська у другій половині червня після масованих штурмових атак захопили Сєвєродонецьк. Станом на початок липня місяця вони також оволоділи містом Лисичанськ, досягнувши першої воєнно-політичної мети В.Путіна – повної окупації Луганської області. Таким чином, позначився перший суттєвий злам перебігу другої фази російсько-української війна на користь Росії. Звісно це безумовний воєнно-політичний успіх Росії в її війні з Україною, який російську командування буде розвивати і на донецькому напрямку. Про те свідчить і ситуація яка склалася навколо Бахмута, де як зазначив Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов, російські війська мають відчутну перевагу в силах і засобах. Громов заявив, що російські сили ведуть операції в напрямку Соледару, який розташований на північний схід від Бахмута вздовж траси T0513 Бахмут-Сіверськ, і припускає, що російські сили додатково прагнуть перекрити українські лінії зв’язку вздовж T0513.
В той же час і українські Збройні Сили, як зазначає британська розвідка, показали здатність продовжувати вести затяжні бої, а потім відводити війська в належному порядку, перш ніж потрапити в оточення. Це стало причиною того, що російські війська протягом червня місяця безуспішно боролися за контроль над Клинове та Новолуганське, обидва на південний схід від Бахмута. Український Генштаб повідомив, що українські сили відбили серію російських атак на лініях Миколаївка-Спірне, Володимирівка-Покровське на північний схід від Бахмута та навколо Доломитного та Вугледарської ГЕС на південь від Бахмута. Ці обмежені успіхи навколо Бахмуту можуть вказувати на те, що російські війська можуть незабаром спробувати створити умови для наступальної операції на сам Бахмут, хоча вони, ймовірно, у короткостроковій перспективі більше зосереджені на перекритті та контролі ліній зв’язку, що виходять з Бахмуту.
На Харківщині росіяни продовжують артилерійські та ракетні обстріли населених пунктів, зокрема, міста Харків. Також угруповання ЗС РФ було посилено тактичними резервами для поновлення наступу на адміністративний центр, однак, успіхів російські війська не мали.
На Авдіївському та Курахівському напрямках Росія не мала успіху. Російські війська продовжують обстрілювати українські міста та знищувати інфраструктуру, яка там ще залишилась. За 4 місяці війни ЗС РФ так і не змогли перейти лінію розмежування біля Авдіївки. Не зважаючи на перевагу ворога в артилерії, ЗСУ звільнили селище Павлівка поруч з Вугледаром.
Як повідомило Південне оперативне командування Збройних сил України, на південному напрямку, українські війська відновили контроль над Потьомкіним (північно-західна Херсонська область) і продовжують поступове просування з боку Кривого Рогу до правого берега Дніпра. За словами голови Херсонської ОВ Геннадія Лагути, ЗСУ звільнили вже 20 населених пунктів. Російське угруповання в Запоріжжі зосередилося на оборонних діях і обстрілювало українські позиції на лінії фронту. Російські війська завдали серії ракетних, артилерійських і авіаційних ударів по Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях. У Чорному морі Збройні Сили України провели операції зі звільнення острову Зміїний. Частину російської техніки розміщеної на острові було знищено, зокрема російські системи ППО ”Панцир”.
Військова допомога
Канада:
-10 замінних стволів для гаубиць М777
Словаччина:
-Чотири багатоцільові транспортні гелікоптери Ми-17 та один Ми-2
-Боєприпаси для реактивних систем залпового вогню «Град» калібру 122-мм
Австралія:
Перші 4 бронетранспортери M113
Німеччина:
-Анонсовані раніше самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000 (7 од.)
Нідерланди:
-Panzerhaubitze 2000 (5 од.)
CША:
-M142 HIMARS (4 од.)
ЄС:
-ЄС розпочав постачання Збройним силам України понад 90 вантажівок підвищеної прохідності
Польща:
-Лісівники з Польщі для потреб Збройних Сил України передали 16 позашляховиків
Італія:
-Гаубиці М777* (Кількість невідома)
Естонія:
-Гаубиці М777* (Кількість невідома)
Також ЗСУ отримали та вже застосовують болгарські протитанкові гранатомети СПГ-9 “Warrior”. Поки невідомо, чи Україна отримала цю зброю від уряду Болгарії в якості допомоги. Раніше Болгарія заявила, що не надаватиме Україні військової допомоги. Окрім цього на озброєння українських військових поступили міномети «20N5» азербайджанського виробництва. У липні постачання озброєння продовжиться, зокрема, США вже анонсували 2 нових пакети допомоги: 450-мільйонний та на 820 мільйонів, які включатимуть нові артилерійські системи HIMARS, десятки тисяч боєприпасів для артилерії, яка вже була поставлена в Україну, патрульні кораблі для захисту українського узбережжя та водних шляхів, ЗРК NASAMS та контр-батарейні радари. Великобританія також оголосила про масштабний проєкт військової підтримки на суму 1 мільярд фунтів. Зокрема Велика Британія і Норвегія домовилися про передачу Україні РСЗВ M270. Франція, своєю чергою, заявила, що передає Україні “значну кількість” броньованих машин VAB, та ще 6 САУ Caesar. Від Канади Україна отримає сучасні броньовані машини та 6 камер для безпілотників Bayraktar TB2. На додаток, завдяки допомозі посольства Чехії в Україні, анонімна чеська приватна компанія надають два розвідувальні БПЛА Bivoj. Окрім цього, Україна отримає від Німеччини та Нідерландів 6 додаткових САУ Panzerhaubitze 2000.
Джерело: Mil.ua, *Телеграм канал “Нет войне”
Росія. Зовнішні та внутрішні виклики
1. У другій половині червня у російському інформаційному полі зберіглась риторика що свідчить про підготовку до незаконної анексії окупованих територій України. Володимир Путін все менше згадує терміни “денацифікація” та “демілітаризація”, натомість, 29 червня «кінцевою метою спецоперації» Путін назвав «захист Донбасу та створення умов, які гарантують безпеку Росії».[1] Ймовірно, короткостроковою метою російського керівництва після захоплення Луганської області є вихід на адміністративні кордони Донецької та та приєднання частин Запорізької та Херсонської областей. На окупованих територіях проводяться роботи з підготовки до організації “референдумів”, а до Держдуми внесли законопроект про порядок ухвалення до складу РФ нових територій. На вулицях окупованих міст розміщують білборди на яких зазначається ювілей Таврійської губернії.
2. З боку російського та білоруського керівництва збільшилась кількість погроз у бік країн-членів НАТО. Перед самітом Північноатлантичного альянсу в Мадриді держкорпорація «Роскосмос» опублікувала супутникові знімки місця його проведення та "центрів прийняття рішень", які підтримують Україну: координати об’єктів у США, Франції, Великій Британії, Бельгії та Німеччині. Серед координат були Білий дім, Пентагон, Штаб-квартира НАТО.
Також погрози отримала Литва, після того як країна виконала рішення Євросоюзу та заборонила транзит через свою територію залізницею до та з Калінінграда низки товарів, що потрапили до четвертого пакета санкцій Європейського Союзу проти РФ. У відповідь тимчасову повірену у справах Литви у РФ Віргінію Умбрасене викликали до МЗС та вручили їй вимогу негайно зняти всі обмеження. В іншому випадку, пригрозило МЗС Росії, Москва "залишає за собою право на дії із захисту своїх інтересів".[2] Також рішення ЄС у Росії назвали порушенням суверенітету країни. У ніч з 25 на 26 червня президент Росії раптово в ночі зібрав у Кремлі нараду. Цілком ймовірно, що на зустрічі обговорювалась доцільність початку бойових дій проти балтійської держави. Таким чином, існує небезпека, що Росія може використати ситуацію з забороною транзиту товарів як Casus Belli та напасти на Литву.
3. Останнім часом в Росії зберіглася і, навіть, посилилася ядерна риторика. Спочатку на економічному форумі у Санкт-Петербурзі Владімір Путін заявив: “Всі повинні знати, що в нас є (ред. ядерна зброя) і ми будемо її застосовувати, якщо це буде потрібно для захисту нашого суверенітету"). Після цього 25 червня під час зустрічі з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, Путін заявив, що передасть Білорусі ракети «Іскандер-М», підкресливши, що вони здатні нести ядерні боєголовки.[3] Остання промова була зроблена на тлі виконання Литвою рішення Євросоюзу щодо заборони транзиту товарів з та до Калінінграду. Розміщення ядерної зброї на території Республіки Білорусь є цілком ймовірним сценарієм, враховуючи, що на територію РБ наприкінці червня прибула комісія 12-го управління ядерно-технічного забезпечення та безпеки МО РФ для оцінки реального стану та можливостей проведення відновлювальних робіт на ядерних об'єктах цієї країни, що функціонували за часів СРСР. Варто зауважити, що у березні 2022 року набули чинності нові зміни положень конституції РБ за підсумками "конституційного референдуму" від 27 лютого цього року. Згідно з новою редакцією конституції РБ, скасовано статтю про без’ядерний статус країни.[4]
4. Можливість нападу збройних сил Білорусі на Україну також зберігається. Країна продовжує військові навчання поблизу українського кордону і, за інформацією українського генштабу, вивчає можливість проведення прихованої мобілізації населення. На додаток, риторика білоруського президента у бік України та сусідніх країн стала більш войовничою. У своєму зверненні на телебаченні Лукашенко заявив: “Сьогодні країни пострадянського простору мають бути щиро зацікавлені у зближенні з союзною державою, якщо, звичайно, вони хочуть зберегти суверенітет та незалежність”. Також Лукашенко знову цинічно заявив про загрозу з боку Польщі: “Ми не можемо допустити, щоб нас взагалі поляки оточили. Це найнебезпечніший варіант. І я колись сказав: ще українці нас попросять із росіянами, щоб ми їм допомогли зберегти цілісність”.[5] На тлі можливого нападу, західні області України активно готуються до оборони.
Посилання:
1. Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (27.06-01.07), 01.07.2022,
URL:https://uifuture.org/publications/rosiya-detalno-podiyi-ta-trendy-v-rf-za-mynulyj-tyzhden-27-06-01-07/
2. Кремль погрожує Литві: привід для війни чи пропагандистська кампанія?, 22.06.2022,
URL:https://www.dw.com/uk/kreml-pohrozhuie-lytvi-pryvid-dlia-viiny-chy-propahandystska-kampaniia/a-62206922
3. Бомба для Лукашенка. Чи дасть Росія ядерну зброю Білорусі — експерт, 29.06.2022
URL:https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/chi-nadast-rosiya-yadernu-zbroyu-bilorusi-ekspert-video-50253139.html
4. Костянтин Машовець, 27.06.2022,
URL:https://www.facebook.com/ahmenid/posts/pfbid0qnwCKYfSv3K2LN9dsbLjbLLfmZQpQjHyxLK3Unsy6m8YNP3kqceBkUueEW4ygVrhl
5. Лукашенко заявив, що Білорусі «доведеться реагувати на націлювання Польщі на Західну Україну», 17.06.2022,
URL:https://www.slovoidilo.ua/2022/06/17/novyna/bezpeka/lukashenko-zayavyv-bilorusi-dovedetsya-reahuvaty-naczilyuvannya-polshhi-zaxidnu-ukrayinu
