Фото: Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба з делегацією Конгресу США.
Джерело: МЗС України
Російська криза, що загострилась в останні місяці продовжує набирати обертів. Агресивна риторика очільників Кремля доповнюється триваючими маневрами на кордоні з Україною. Наразі на території РФ та Білорусі відбуваються спільні військові навчання, які почалися 10 лютого 2022 року і мають завершитись 20 лютого. Масштабні російсько-білоруські навчання «Союзна рішучість» можуть стати початком наступу на Україну, а Сполучені Штати Америки, навіть, називали конкретну дату – 16 лютого.
На тлі російських дій у військовому вимірі, навколо України відбувається справжній парад дипломатії, якого не було з часів незалежності України. Майже кожного дня до Києва приїжджають міністри, очільники держав та представники міжнародних організацій. Деякі такі зустрічі є елементом човникової дипломатії, коли лідери держав по черзі відвідують Київ та Москву. За останній місяць Україну відвідали прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, вперше прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хукстра, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес, федеральна міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, лідери Франції та ФРН Еммануель Макрон та Олаф Шольц, держсекретар США Ентоні Блінкен, міністри закордонних справ Чехії, Австрії, Словаччини, Канади, голова ОБСЄ, голова парламенту Естонії, прем’єр-міністр Литви, делегація Європейського Парламенту, американські конгресмени тощо.
Російські маневри змусили європейські країни консолідуватися навколо України та усвідомити факт того, що безпека 40-мільйонної держави, однієї з найбільших націй Європи, безпосередньо пов’язана із безпекою усього континенту. Ультимативні вимоги президента Росії, що містяться у т.з. «гарантіях безпеки» стосувалися не тільки російсько-українських відносин, але й Північноатлантичного альянсу. Теза про те, що Росія не зупиниться на одній лише Україні давно була зрозумілою для східноєвропейських держав. Однак, тепер інші країни-члени Альянсу усвідомили небезпеку путінського ревізіонізму, метою якого є перегляд існуючої архітектури європейської безпеки та поділ континенту на сфери впливу. У відповідь на свої вимоги Володимир Путін отримав протилежну реакцію з боку країн-членів НАТО.
По-перше, Пентагон оголосив про тимчасове збільшення кількості американських військ у Європі з метою посилення східного флангу НАТО. 2 тисячі солдатів відправлять до Польщі та Німеччини, 1700 з них поїдуть до Польщі. Близько 1000 буде переведено з Німеччини до Румунії.[1] Велика Британія також оголосила про перекидання 350 військовослужбовців на територію Польщі. Президент Франції Еммануель Макрон заявив про відправку додаткових військ до Румунії, Нідерланди нададуть Болгарії два винищувачі F-35, Іспанія посилить свій флот у рамках Альянсу, а також розглядає можливість доставити винищувачі болгарській стороні. Аналогічні заходи з посилення розглядає Данія — відправити чотири винищувачі F-16 Литві. Подальші дії з передислокації військ НАТО у Східній Європі було узгоджено на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу 16–17 лютого.[2] Південно-східному флангу НАТО, Чорноморському регіону, тривалий час надавалась незначна кількість уваги, порівняно з Балтійським. Агресивна політика Росії змусила США та низку інших країн переглянути свій підхід, зважаючи на безпекові загрози союзникам у регіоні, небезпеку вільному судноплавству та враховуючи ширші інтереси країн НАТО у Середземномор’ї, яке безпосередньо пов’язано з Чорним морем.
По-друге, країни-члени Альянсу надали безпрецедентний рівень підтримки Україні шляхом надання озброєнь. За підрахунками міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, за місяць (з 15 січня по 13 лютого 2022) в Україну прибули 43 вантажні літаки з озброєнням та амуніцією від держав-партнерів. Серед наданої зброї значиться ПТРК Javelin та ПТРК NLAW. В України вже є тисячі ракет, щоб зупинити російські танки. Також, держава отримала переносні зенітно-ракетні комплекси класу «земля-повітря» «Stinger» та «Piorun», модернізована версія комплексів «Grom». Наразі їхня точна кількість невідома, однак, наявність таких комплексів суттєво посилюють спроможність ЗСУ протидіяти російській авіації. Наступним кроком щодо посилення обороноздатності України має стати посилення систем української ППО та зміцнення здатності захищати узбережжя, адже Україна досі залишається вразливою з моря та повітря.
По-третє, США, Велика Британія та Європейський Союз розробили пакети санкцій щодо російської економіки, російської еліти та їхніх сімей на випадок розширення російської агресії. Також санкції можуть бути запроваджені проти російського бізнесу та олігархів. За словами Глави Міністерства закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс, будь-яка компанія, яка представляє інтерес для Кремля та режиму в Росії, може стати мішенню. Варто зауважити, що можливість запровадження жорстких санкцій може стати запобіжником російському вторгненню, однак, на думку українського керівництва, не захистять Україну постфактум, у випадку реалізації такого плану. Тому, українська сторона наполягала на введенні превентивних санкцій, ідею яких на початковому етапі підтримували низка країн-партнерів. Наразі, однак, країни-члени НАТО скоординували свою позицію та остаточно відкинули можливість запровадження превентивних санкцій.
Окрім постачання зброї, країни-партнери сприяли стабілізації української економіки. У результаті російських маневрів навколо України на суходолі та у морі, Україна зазнає вагомих економічних втрат. Наприкінці січня стало відомо про надання державі макрофінансової допомоги обсягом 1,2 млрд євро з боку Європейського Союзу. Потім, після зустрічі Володимира Зеленського з Еммануелем Макроном, було оголошено про надання Україні з боку Франції 1,2 млрд євро програмного фінансування.[3] Відповідно до угоди, Міністерство економіки та фінансів Франції дасть уряду України 200 млн євро кредиту, а також фінансові гарантії на 1 млрд євро. Під ці гарантії Україна зможе отримати кредити у французьких банках на пільгових умовах. Ще однією ініціативою став спільний міжнародний фонд підтримки України обсягом 35 млн фунтів стерлінгів, який запустили США, Британія, Канада, Швеція та Швейцарія.[4]
Економічна допомога наразі така ж важлива, як і дипломатична та військова. Виснаження України, послаблення та дестабілізація країни зсередини створює сприятливе підґрунтя для російського вторгнення. Наразі уряду Володимира Зеленського досить успішно вдається контролювати поточну ситуацію та долати проблеми у міру їхньої появи. Наприклад, Україна спрямувала 17 мільярдів гривень для подолання кризи у сфері авіаперевезень, що виникли через побоювання страхових компаній з приводу можливого російського вторгнення.[5] Страхові, лізингові компанії, авіаперевізники отримали від українського уряду фінансові гарантії для забезпечення збереження авіаперельотів у державі.
Внутрішня стійкість, військова та дипломатична підтримка, можуть суттєво вплинути на розрахунки російського керівництва. Останні місяці консолідували європейські країни і всі дипломатичні зусилля наразі спрямовані на відвернення повномасштабної російсько-української війни, яка б спричинила катастрофічні наслідки не тільки у Європі, але й далеко за її межами. Російське вторгнення, незалежно від його результатів, призведе до демографічних, економічних та геополітичних наслідків. Це стосується і потоків біженців до Євросоюзу і збільшення світових цін на продовольство, адже Україна та Росія експортують 29% світової пшениці, що своєю чергою, підважить позиції урядів країн, розташованих далеко від Східної Європи.
Остаточна руйнація європейської безпекової архітектури призведе до зменшення рівня захищеності країн-членів НАТО, більшої недовіри між державами та змусить уряди більше витрачати на сектор безпеки та оборони. Зважаючи на історію російських навчань «Захід - 2021», які відбувалися на кордонах Білорусі з Балтійськими країнами, втрата Європою України стане етапом, за яким послідує агресія проти східноєвропейських держав. Розуміючи небезпеку поточних дій Володимира Путіна, країни-члени НАТО безпрецедентно підтримали Україну шляхом надання оборонних озброєнь та вдалися до човникової дипломатії у спробах змінити наміри президента Росії. Дані зусилля можуть відвернути повномасштабне російське вторгнення, однак, поки російські війська залишаються біля кордону, Україна готується до оборони.
Посилання:
- Посилення східного флангу НАТО: до Польщі почали прибувати військові США,
URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/5/7322948/ - Посилення східного флангу НАТО: не лише підтримати Україну, але й стримати Росію,
URL: https://armyinform.com.ua/2022/02/11/posylennya-shidnogo-flangu-nato-ne-lyshe-pidtrymaty-ukrayinu-ale-j-strymaty-rosiyu. - ЄС виділить 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні,
URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/24/681707/ - 5 країн запустили фонд на 35 млн фунтів для допомоги Україні у протидії впливу РФ,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/2/7133448/ - Україна спрямовує 17 мільярдів на гарантії безпеки польотів,
URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/13/682336/