Фото: Тактична авіація ЗСУ завдає ракетно-бомбових ударів по танкових колонах в межах військових навчань «Заметіль-2022». Джерело: Армія Інформ

Концентрація російських військ біля українського кордону привернула неабияку увагу міжнародного суспільства. Інформаційний простір сповнився новинами про Україну, куди міжнародні інформаційні агентства спрямували чисельні знімальні групи. Одним з найбільш обговорюваних питань досі залишається ймовірна дата російського вторгнення, щодо якої серед керівництва України та країн-партнерів досі немає єдиної думки. 

Американська розвідка неодноразово сповіщала про можливу небезпеку з боку Росії та можливість наступу вже найближчим часом. 11 лютого 2022 року США, навіть, попередили союзників, що країни НАТО мають все менше часу, щоб розробити пакет економічних та військових заходів, які б могли стримати Росію в її планах розгортання військових дій проти України та назвали ймовірну дату повномасштабного вторгнення – 16 лютого. На тлі напруженої ситуації, декілька десятків іноземних держав ухвалили рішення перенести свої дипломатичні представництва зі столиці, Києва до Львова. Українське керівництво, своєю чергою, підкреслювало, що ситуація на кордоні фактично не змінилася з квітня місяця минулого року і що нагнітання навколо ситуації, що склалася лише шкодить Україні. Таким чином, риторика українського керівництва збіглася з риторикою російських офіційних осіб. Постпред Росії при ООН, навіть, використав слова В. Зеленського під час засідання Ради Безпеки. 

Різне трактування подій викликало непорозуміння та певну напругу між Україною та НАТО. Відповідаючи на питання щодо звинувачень українського президента Володимира Зеленського у нагнітанні паніки, генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг підкреслив, що було б безвідповідально, якби Альянс не реагував на тривале військове нарощування, яке триває протягом багатьох тижнів. «Якби НАТО взагалі на це не реагував – тоді б нас критикували за пасивність» - сказав Столтенберг. Різна риторика пояснюється наступними чинниками: по-перше, Україна через напругу та інші суб’єктивні фактори почала втрачати економічно. До втрат, викликаних панікою додалися збитки через оголошені навчання Росії в Азовському та Чорному морях, що фактично блокували українські морські порти. 

По-друге, сторони по-різному оцінили військову загрозу. Наразі Росія зосередила 122 тисячі військовослужбовців на тактичній глибині до 200 кілометрів. Тобто, чисельність наявних військ біля кордону не змінилася. Але, на оперативній відстані, на дистанції до 400 кілометрів від українського кордону, Росія зосередила ще 142 тисячі. Саме тому риторика українського та американського керівництва розходиться. Розвідка НАТО побачила, що Росія створила два стратегічні ешелони для проведення глибокої наступальної операції, що проігнорувала українська сторона. Наразі до українського кордону перекинуто 1-у елітну гвардійську танкову армію, 4-ту гвардійську танкову Кантемирівську дивізію, 20 та 41 загальновійськові армії, десантні сили, ракетні комплекси «Іскандер» та авіацію. Таким чином, це свідчить про підготовку Російської Федерації до наступальної операції по лінії Єльня-Брянськ-Курськ-Воронєж-Бєлгород. До того ж російські сили потенційно загрожують не тільки Україні, але й Балтійським країнам, які Росія може спробувати відрізати, захопивши Сувальський коридор до Калінінграду.

Розуміючи можливі загрози, країни-члени НАТО відреагували практичними та оперативними заходами. Україні було надано макрофінансову допомогу з боку Євросоюзу, підписано домовленість на кредит з Францією, а також створено фінансовий фонд підтримки України. Також Україні продовжують надсилати безпрецедентну кількість озброєнь для самооборони. Країни-члени домовились про посилення Східного флангу НАТО, адже експансіоністські претензії Володимира Путіна виходять за межі російсько-українського конфлікту. Російські посадовці часто публікують тексти в яких викладені погляди та позиція очільників Кремля. 

Серед останніх таких публікацій стаття Владислава Суркова, у якій кремлівський ідеолог та екс-помічник Володимира Путіна пише: «Якщо порівняти сучасну карту європейської частини нашої країни з картою, затвердженою горезвісним Брестським миром, то навряд чи знайдеться багато відмінностей. І що далі? Точно — не тиша. Попереду багато геополітики. Практичної та прикладної. І навіть, можливо, контактної». Сурков у своїй публікації висуває територіальні претензії щодо України, Білорусі та Балтійських країн, погрожуючи застосуванням сили. «Гарантії безпеки» Володимира Путіна фактично місять аналогічну вимогу – виведення сил НАТО з території країн-членів, які вступили до НАТО починаючи з 1997 року. Тривалий час у експертних дискусіях питання захисту Балтійських країн ставилося під сумнів, однак, Президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден 15 лютого 2022 року заявив, що США залишаються відданими своїм зобов’язанням відповідно до 5 статті статуту НАТО і будуть захищати Балтійські країни. Це потужний сигнал, який є гідною відповіддю на вимоги російського президента.

Керівництво Сполучених Штатів, разом з європейськими партнерами не тільки допомогли Україні фінансово та економічно, але й пішли на зустріч щодо форми оголошення розвідувальної інформації та позиції країни. 2 лютого прес-секретарка Білого дому Джен Псакі заявила, що США більше не вживатимуть слово «imminent» (англійською – неминуче). Хоча українське керівництво вважало, що заяви про неминуче вторгнення шкодять Україні, насправді, інформаційна активність США стала ефективним стримуючим елементом, адже Вашингтон фактично оприлюднював наміри Кремля, попереджуючи можливу агресію. Це консолідувало країни Європи, які усвідомили загрозу з боку Росії для власної національної безпеки, а також спонукало український уряд до більш ефективної підготовки всередині країни. По всій території України було розпочато командно-штабні навчання ЗСУ «Завірюха-2022», активізувалась підготовка територіальної оборони, посилилися дії контррозвідки та СБУ. В останній місяць Служба Безпеки України викрила велику кількість агентури, яка працювала з метою дестабілізації держави зсередини.

Водночас розголос викрив слабкі місця Європи. Це і словацькі депутати, що виступили проти розміщення американських військ на території Словаччини; Угорщина, яка не тільки виступила проти розміщення американських військ, але й проти запровадження санкцій щодо РФ в цілому; також це стосується Німеччини, країни, що досі відмовляється надавати військову підтримку Україні, але й, за інформацією Bloomberg, намагається виключити енергетичний сектор Росії зі санкційного списку.

Розголос у ЗМІ став ефективним механізмом стримування Володимира Путіна. Американське керівництво протягом останніх тижнів розголошує наміри Володимира Путіна, демонструючи, що знають наміри очільника Кремля. Разом з інформаційним елементом, США та країни-члени НАТО підтримали Україну фінансово та шляхом надання оборонних озброєнь. Водночас повідомлення про небезпеку неминучого вторгнення спонукали українське керівництво більш ефективно готуватися до оборони. Зокрема, були розпочаті військові маневри, посилилась підготовка тероборони, а також боротьба з внутрішніми агентами впливу. Україна мусить бути готовою до потенційного вторгнення Росії, тому для цього держава має продовжувати роботу всередині країни, а також консолідувати міжнародних партнерів проти російської воєнної загрози, адже, як показує досвід, навіть, в умовах відвертої агресії Російської Федерації у Європі все ще залишаються партнери Володимира Путіна.

Посилання:

1. У НАТО відповіли на звинувачення у нагнітанні паніки щодо вторгнення РФ, 
   URL:https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/31/7322374/
2. Колишній куратор війни на Донбасі та радник Путіна Владислав Сурков написав колонку. Він відкрито говорить про війну, захоплення України та країн Балтії. Стислий переказ,
   URL:https://babel.ua/texts/76694-kolishniy-kurator-viyni-na-donbasi-ta-radnik-putina-vladislav-surkov-napisav-kolonku-vin-vidkrito-govorit-pro-viynu-zahoplennya-ukrajini-ta-krajin-baltiji-stisliy-perekaz