Спроба Росії легалізувати анексію Криму через організацію приїзду західних фахівців до Керченської протоки неможлива, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час спільної прес-конференції з німецьким колегою Гайком Маасом. Таким чином Клімкін прокоментував заяву голови МЗС Росії Сергія Лаврова. Раніше 18 січня той заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився на пропозицію канцлерки Німеччини Анґели Меркель відправити німецьких та французьких фахівців, щоб проконтролювати вільний прохід суден через Керченську протоку.

За словами голови українського МЗС, Київ вітає цю ініціативу Німеччини, проте Москва не зможе легітимізувати анексію Криму, контролюючи доступ до нього. «Я хочу дуже чітко наголосити, що в Керченській протоці, як і в Азовському морі, діє вільна навігація, відповідно до принципів міжнародного права... Ми також обговорили, що Росія за визначенням не повинна отримати змоги маніпулювати моніторингом, щодо якого ми досягнемо згоди. Тобто, наприклад, спроба Росії затягнути фахівців Німеччини й Франції до Керченського порту і таким чином політично намагатися легалізувати окупацію Криму за визначенням неможлива. Ну і, звичайно, для нас неприпустимі сам факт і сама ідея отримання згоди окупанта до окупованої території», – сказав Клімкін, повідомляє Радіо Свобода.

Він зазначив, що Росія протидіє спробам міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій отримати доступ до анексованого півострова. Як інформує Радіо Свобода «Моніторинг має базуватися на чіткій політичній позиції щодо неправомірності узурпації Росією суверенних прав України. Це наша фундаментальна позиція. Ну і, звичайно, ми прекрасно розуміємо, що принцип свободи навігації і принцип безпеки навігації важливі, але це два фундаментально різних принципи. Тому той механізм моніторингу, про який ми будемо говорити, не має обмежуватися якимись фізичними аспектами руху суден Керченською протокою або питанням лоцманської підтримки. Він має бути зосереджений саме на досягненні свободи навігації», – заявив міністр.

Він додав, що домовився із Маасом про проведення експертних консультацій щодо здійснення моніторингу. Вранці 18 січня Гейко Маас відвідав Москву, після чого прилетів до Києва, де зустрівся з головою українського МЗС Павлом Клімкіним. Взявши слово, Гейко Маас висловив стурбованість становищем у Азовському морі. За його словами, це питання він обговорював і з Лавровим під час свого ранкового візиту до Москви. «Я чітко дав зрозуміти, чого ми очікуємо: Росія повинна забезпечити вільний прохід Керченською протокою. Ми чуємо, що це вже сталося, і хочемо, щоб це було забезпечено на тривалій базі. Криза, яка була у грудні, в такому вигляді не повинна більше повторитися. Для цього нам повинно одне: чіткість стосовно становища на місцях», – заявив він, інформує Радіо Свобода.

Голова німецького дипломатичного відомства висловив побажання, щоб всі сторони дійшли згоди щодо моніторингу Керченської протоки. Він додав, що під час візиту до Росії вчергове закликав Кремль звільнити українських політв’язнів, зокрема режисера Олега Сенцова, та військовополонених моряків. Посилаючись на Радіо Свобода «Це питання має бути вирішене російською стороною. Ми виступаємо за звільнення цих людей і не будемо поступатися в цьому питанні», – стверджує Маас.[1]

У свою чергу, російський міністр ракордонних справ С.Лавров зауважив, що на зустрічі з Маасом він дістав пропозицію, яка "упаковує" візит фахівців у "якийсь документ, який потрібно узгодити з Україною". "Ми сказали чесно, якщо наші колеги зацікавлені в тому, що обіцяв президент Путін канцлеру Меркель, це можна зробити сьогодні, завтра, у будь-який час. Якщо ідея полягає в необхідності втілити все це в якусь політичну процедуру, у якій буде і українська сторона ухвалювати якісь рішення, то ми ризикуємо опинитися в тій самій ситуації, у якій опинився нормандський формат із "формулою Штайнмаєра", – зазначив Лавров посилаючись на Радіо Свобода. Він заявив, що свобода судноплавства в Керченській протоці була завжди.[2] Отже, в Кремлі поставили одну умову - з цього процесу повинна бути виключена Україна, інформує Ukr.Media.

Тим часом 24 січня стало відомо, що Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про загострення в Азовському морі та Керченській протоці. За ухвалення документа проголосувало 103 депутати, проти – 3, 16 утрималися. Водночас під час дискусії депутати вирішили не згадувати в документі термін "військовополонені", на якому наполягала українська сторона.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи 24 січня провела дебати про наслідки морської агресії Росії проти України. Раніше Бюро ПАРЄ пом’якшило формулювання і відмовилося від згадок про "зрив мирного процесу" у назві майбутнього рішення асамблеї - документ має назву "Зростання напруження навколо Азову та Керченської протоки і загрози для європейської безпеки".[3]

Зокрема, резолюція ПАРЄ ухвалила такі положення:

– ПАРЄ коротко перерахувала події, що сталися 25 листопада, нагадавши, що "російські прикордонники та ФСБ відкрили вогонь по [українських] кораблях, захопили ці кораблі та 24 українських моряків";

– Асамблея засудила застосування сили росіянами і нагадала, що і РФ, як і Україна, брала на себе зобов’язання вирішувати суперечки мирно;

– Також депутати констатували, що Росія за чинними угодами не мала права не пропускати українські кораблі через протоку;

– І, звісно ж, на додаток резолюція нагадує про попередні рішення ПАРЄ, за якими Крим є однозначно українським і це навіть не дискутується; Керченський міст є побудованим незаконно; тощо[4]

Отже, з огляду на вищесказане на переговорах між Гайко Маасом та Сергієм Лавровим не було суттевих досягнень, враховуючи те, що переговори між Росією та Німеччиною щодо запровадження моніторингової місії в Керчинській протоці розпочались ще понад місяць тому. Окрім цього, поїздки німецької моніторингової групи до Керчі так досі і не відбулось. Тобто складається враження, що сепаратні переговори проросійських сил з Росією про впровадження моніторингової місії без України відбулись за для зняття загрози запровадження санкцій щодо «Північного потоку-2». В цілому ж, хоча Україна й здобула справедливу підтримку в ПАРЄ щодо «азовської кризи», до повної перемоги над Росією ще далеко. З огляду на те, що проросійське лоббі в ПАРЄ начолі генеральним секретарем РЄ Ягландом намагається повернути російську делегацію до роботи в цій організації, ситуація виглядає таким чином, що врегулювання «азовської кризи» в осяжній перспективі видається недосяжним.