Не зважаючи на ядерний шантаж з боку російського керівництва, країни-партнери продовжили надавати всеохоплюючу допомогу Україні. Тому в останній місяць росія продовжила свої погрози, але акцент робиться вже на конвенційних засобах та гібридних методах впливу. Керівництво країни-агресора розуміє, що Північноатлантичний альянс усіма засобами намагається уникнути прямого зіткнення і тому не цурається здійснювати провокації по відношенню до країн-членів НАТО. Російські ракети після вторгнення в Україну вже падали на території Румунії та Польщі. Білоруські гвинтокрили порушували повітряний простір Польщі, безпілотник США MQ-9 Reaper було пошкоджено російським винищувачем, у результаті чого американський безпілотник впав у Чорне море. На додаток, російських шпигунів регулярно затримують в країнах НАТО, останні такі випадки відбулися у Польщі та Великій Британії.
В російсько-українській війні російська федерація намагається досягти своїх цілей не тільки по відношенню до України. Країна-агресор бореться за регіональне домінування. Це розуміють східноєвропейські країни, які у відсотковому еквіваленті до ВВП передають найбільшу частку зброї Україні серед країн НАТО. Лідерами у такому вимірі є країни Балтії та Польща (1,26% – Естонія; 1,09% – Латвія; 0,95% – Литва, 0,68% – Польща).[1] Водночас, допомога з боку Сполучених Штатів Америки обмежується 0,33% від ВВП країни. В абсолютних числах це найбільший внесок окремої держави. Однак, якби Сполучені Штати Америки дійсно хотіли б перемоги України, допомога була б в рази вищою.
Україна, всупереч канонам військової науки проводить безпрецедентну наступальну операцію, без значної чисельної переваги і, найголовніше – без переваги авіаційної. Сполучені Штати Америки та контингенти Північноатлантичного альянсу завжди проводили наступальні операції після здобуття домінування у повітрі, однак адміністрація Джо Байдена максимально затягує передачу потрібного технологічного озброєння і тому поточний український контр-наступ відбувається в умовах повної переваги росії у повітрі. При цьому США не передає ракети середньої дальності, що могли б частково компенсувати відсутність потужної авіації та сприяти швидшій руйнації російської оборони. На відміну від Великої Британії та Франції, які надали ракети Storm Shadow і SCALP, США досі не передають ракети ATACAMs для установок HIMMARS.
На цьому тлі неоптимістичні процеси відбуваються всередині Сполучених Штатів Америки у контексті майбутніх виборів. Війна росії проти України стала однією з головних тем американських передвиборчих перегонів. Підтримка України використовується різними кандидатами для просування популярних серед виборців наративів.
Опитування CNN, оприлюднене на початку цього місяця, показало, що 55 % американців заявили, що країні не слід надавати додаткове фінансування Україні, у тому числі 71 % республіканців і 55 % незалежних. Водночас такої думки дотримуються 38 % демократів. У президентських дебатах республіканської партії кандидати, що підтримують Україну не є фаворитами. Головним претендентом серед республіканців є Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну росії проти України протягом 24 годин з моменту свого обрання. В умовах російської агресії, найбільш ймовірним сценарієм завершення війни за 24 години є примус України до миру, шляхом легалізації російської окупації українських територій. Тому президенство Дональда Трампа може становити загрозу для України.
Другий фаворит, Губернатор штату Флорида Рон Де Сантіс, називав російське вторгнення «територіальною суперечкою». За інформацією видання Reuters, за передвиборчою кампанією Де Сантіса у т.ч. стоїть аналітичний центр The Heritage Foundation.[2] В останні місяці The Heritage Foundation, колись авторитетна організація, активно розповсюджувало наративи, притаманні американським ізоляціоністам і які грають на руку російській федерації. Зокрема, поширювалися маніпулятивні порівняння допомоги постраждалим американським громадянам на Гавайях і Україні. Публікувалися відео, де українці гуляють вулицями Києва і палаючим островом Мауї. А також розповсюджувалися наративи щодо віддання переваги адміністрацією Джо Байдена питанням міжнародної політики над внутрішніми проблемами.
Подібні антиукраїнські сигнали розповсюджує наразі третій за підтримкою кандидат, Вівек Рамасвамі. За оцінкою видання Politico, після дебатів, він наздогнав за рівнем підтримки Рона Де Сантіса.[4] Бізнесмен Рамасвамі відкрито заявляє, що має намір припинити підтримку України, офіційно відмовити їй у членстві в НАТО і віддати росії окуповані території, щоб відвернути альянс росії та Китаю. На безглуздість позиції Рамасвамі під час дебатів вказували віце-президент часів Дональда Трампа Майк Пенс, колишня губернаторка Південної Кароліни й колишня постійна представниця США при ООН Ніккі Гейлі та колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті. Однак, популярність більш консервативних кандидатів наразі невисока.
Електоральні настрої Сполучених Штатів Америки надалі можуть негативно впливати на рівень допомоги Україні. Джо Байден, ймовірно, продовжить політику обмеженої допомоги Україні, сподіваючись на певний успіх Збройних Сил України, що можна буде представити як вірну тактику для американського виборця. Збільшення допомоги є малоймовірним, оскільки такий крок може бути використано проти Президента США, як це зараз робить The Heritage Foundation.
На додаток, стратегія США в Україні наразі полягає у тому щоб не дати рф досягти перемоги. Водночас США обмежує військову підтримку, щоб рф не застосувала ядерну зброю. Таким чином, Збройні Сили України продовжать звільнення територій з обмеженою кількістю засобів, наданих партнерами.
Росія ставить на війну на виснаження, сподіваючись, що втома від війни та зміна урядів дозволить агресору закріпити за собою окуповану територію. При цьому росіяни розуміють, що США не хочуть, щоб війна затягнулася. У цій ситуації Сполучені Штати Америки ставлять себе у складне положення, адже росія у вигідний для себе момент буде підвищувати ставки у війні, щоб примусити США до поступок щодо України. Володимир путін на поточному етапі міг би погодитися на перемовини. Кремль неодноразово робив сигнали, що перемовини можливі у випадку відмови України від півострова Крим та чотирьох областей. У випадку примусу України до миру, як у 1938 році, це не зупинило б остаточно експансію країни-агресора і лише дало б росії плацдарм для майбутньої агресії і час на відновлення та атаки у вигідний момент. Наразі, однак, такий погляд поділяють здебільшого ті країни, які знаходяться поруч з росією.
Підтримуючи Україну, східноєвропейські країни НАТО і Сполучені Штати Америки уникають потреби відправляти власних солдат на поле бою. Адже після України настане черга східноєвропейських держав НАТО. Наразі Україна має сили для подальшого просування, однак, держава потребує подальшої підтримки та посилення тиску на росію.
Росія здатна вести війну на виснаження. Чи готові до цього сценарію партнери України? І чи здатна Україна перемогти росію з наявними рівнем допомоги? За оцінками Головного управління розвідки, кремлівська влада планує відправить на війну ще 450 тисяч осіб. До того ж агресор досить успішно переводить економіку на воєнні рейки. Нерішучість США ставить під загрозу не тільки спроможність України до опору, але й безпеку європейських союзників. Білий дім дає росії можливості для подальшого підвищення ставок.
Якби США хотіли перемогти росію – Україна отримала б набагато більше. Тільки такий сценарій міг би відвернути затяжну війну та збереження територіальної цілісності України і порядку, заснованого на силі міжнародного права. Наразі, однак, рф не отримала потужного сигналу щодо безперспективності продовження агресії проти України, тому вона робить ставку на затяжний конфлікт, а США продовжують вірити у правильність власної стратегії обмеженої допомоги. У довгостроковій перспективі такий розвиток подій створює загрози для України, адже втома від війни закордоном зростає, питання підтримки України поступово стає менш популярним, а країна-агресор не відмовляється від своєї мети – окупації української території та руйнації її державності.
Джерела:
1. Total bilateral aid commitments to Ukraine as a percentage of donor gross domestic product (GDP) between 1 January 24, 2022 and May 31, 2023, by country, 25.08.2023, URL: https://www.statista.com/statistics/1303450/bilateral-aid-to-ukraine-in-a-percent-of-donor-gdp/
2. Ukraine, Russia turns into GOP presidential flashpoint, 26.08.2023, URL: https://thehill.com/homenews/ 2 campaign/4172029-ukraine-russia-turns-into-gop-presidential-flashpoint/ Insight:
3. Conservative think tank emerges as force behind DeSantis campaign, 18.08.2023, URL: https:// 3 www.reuters.com/world/us/conservative-think-tank-emerges-force-behind-desantis-campaign-2023-08-18/