Фото: Володимир Зеленський на Харківщині
Джерело: Офіс Президента України
Контрнаступ ЗСУ на Харківщині довів усьому світу, що Україна може і буде повертати окуповані території, всупереч скептицизму, який лунав у багатьох ЗМІ. Хоча більшість урядовців та експертів виступали за підтримку України, оцінки некомпетентних у військовій справі експертів можна було побачити у відомих та авторитетних виданнях, таких як The New York Times, Foreign Affairs, або Foreign Policy.
У своїх публікаціях вони доводили недоцільність військової допомоги Україні, часто обґрунтовуючи це неспроможністю ЗСУ досягати успіху у наступальних діях та наголошували на нагальності якнайшвидшого початку перемовин з РФ на її умовах. У відповідь ЗСУ на справі довели, що за умов достатньої підтримки Росію буде вибито з України. Однак, поки зарано говорити про те, що Україна надалі безперечно отримає той рівень підтримки, який був би достатнім для досягнення воєнної перемоги над агресором і повернення територій в межах міжнародно-визнаного кордону станом на 24 серпня 1991 року.
Сумніви та оцінка так званих експертів не є ключовим чинником, що визначатиме подальший перебіг російсько-української війни, однак вагання міжнародних лідерів нажаль є таким чинником. Наразі спостерігається їх палке бажання якнайшвидше завершити збройне протистояння між Україною і Росією шляхом переговорів, навіть, попри успіхи українських військ на Харківщині та Херсонщині.
Реджеп Ердоган з плином конфлікту отримував на свою адресу все більше критики з боку Українців. Його однозначна підтримка України на початку повномасштабного вторгнення змінилася на традиційну двозначність: з одного боку Туреччина продовжує військову допомогу Україні, з іншого - стала прихистком для російського капіталу, продовжує економічну співпрацю з Москвою та час від часу звинувачує Захід у російській агресії. Питання російсько-української війни стало для Ердогана внутрішньополітичним і тому посередницькі ініціативи мають на меті не підтримку України, а зміцнення власного авторитету серед населення та на міжнародній арені. Після зустрічі з Володимиром Зеленським у Львові Реджеп Ердоган, схоже, зрозумів, що Україна не потребує посередників, а потребує союзників і на перемовини з РФ не піде. Тому пропозиції щодо посередництва президент Туреччини поставив як мінімум на паузу. Ще один потенційний “посередник” - Еммануель Макрон, прихильник дипломатичного підходу, який, однак, не працює вже довше, аніж триває повномасштабна агресія РФ. Ще до 24 лютого президент Франції годинами спілкувався телефоном з Володимиром Путіним. Позиція Франції не змінила поведінки РФ. Спроби подальшої підтримки зв’язку між Парижем та Москвою щодо мирного урегулювання виявилися марними і тільки викликають недовіру у Києва.
11 вересня президент Франції провів перемовини з Володимиром Путіним. 13 вересня з очільником Кремля переговорив канцлер ФРН Олаф Шольц, а вже 14 числа Росія завдала ракетних ударів по критичній інфраструктурі у місті Кривий Ріг. У поточній війні Росія зробила все можливе, щоб міжнародна спільнота остаточно зрозуміла, що являє собою сучасна Російська Федерація та факт того, що ця держава розуміє лише силу. Втім, деякі лідери досі вагаються між беззаперечною підтримкою України та бажанням завершити війну, навіть, за рахунок укладання безперспективного перемир’я.
І, навіть, Ентоні Блінкен, представник частини американського політикуму, який виступає за збільшення військової допомоги Україні, несподівано відвідав Київ у час коли ЗСУ прорвали фронт біля Балаклії. Очільник Держдепу, ймовірно, обговорив подальші плани українського керівництва, а також промацував підґрунтя для можливих переговорів між Україною та РФ. Адміністрація Байдена досі не наважується на збільшення військової підтримки. Україна досі не отримала ракети ATACMS, здатних завдавати ударів на 300 км, літаків, сучасних танків або безпілотників MQ-9 Reaper. Таким чином Росія зберігає перевагу у військовій могутності, оскільки Джо Байден намагається керувати перебігом конфлікту, побоюючись ескалації. За відсутність додаткової допомоги у вигляді сучасної техніки Україна кожного дня платить життями своїх громадян. Через вагання партнерів наступ України залишається обмеженим і час від часу з’являються заклики до перемовин.
Зважаючи на те, що російські високопосадовці заговорили про переговори, Росію такий розвиток подій влаштував би, адже підписання перемир’я зафіксувало б позиції ЗС РФ на території України та дало б час на адаптацію до санкцій, часткове відновлення військових сил та час на дипломатичну роботу, спрямовану на розвал коаліції партнерів України.
Це добре розуміє українське керівництво, чия позиція залишається єдиною та однозначною. Після вдалих дій ЗСУ на Харківщини, основні високопосадовці України, що відповідають за зовнішню політику: Президент, Міністр закордонних справ, Міністр оборони, дали інтерв’ю та промови, у яких висловилися про намір продовжувати боротьбу до звільнення усієї території України. Також було опубліковано план Єрмака-Расмуссена щодо гарантій безпеки для України, який свідчить про відкидання можливості фіксації України у сірій зоні з нав’язуванням державі нейтрального статусу.
Тобто, позиція України кардинально змінилася з моменту березневих перемовин з РФ. Україна рано чи пізно підпише договір з Росією, однак, без майбутньої воєнної перемоги, держава не зможе уникнути обмеження суверенітету та територіальних поступок. «Я вважаю, що ця зима – переломна, і вона може привести до швидкої деокупації України. Ми бачимо, як вони тікають на деяких напрямках. Якби ми були трохи сильніші зброєю, ми б деокупували швидше» - заявив Володимир Зеленський на форумі YES. За словами Зеленського: “Україна не може дозволити собі зупинитись”, - це була його відповідь лідерам деяких країн, назви яких він не уточнив. Водночас президент України розуміє ризики, пов’язані з зимою. Головний ризик - це втрата підтримки європейських країн, чия економіка зазнала втрат через російську агресію та запроваджені санкції.
Україна та її керівництво готові до складної зими. Залишається питанням наскільки готова Європа та США. Саміт ШОС продемонстрував, що Володимир Путін втрачає вплив та авторитет не тільки на європейському напрямку, але й на євразійському. Європа має використати це та продемонструвати свою міць. Успіх Збройних Сил України не тільки дозволить Україні відновити територіальну цілісність, але й продемонструвати силу Заходу, як Європи, так і США на міжнародній арені. Цей успіх дозволить відновити баланс у Європі та зосередитись на економічному відновленні. Тому вкрай важливо забезпечити підтримку України впродовж наступних 6 місяців. Якщо Україна та Європа зможуть подолати зиму, Росія не змож продовжувати війну ані економічно, ані на полі бою.