3 травня 2021 року Президент України Володимир Зеленський відвідав Польщу з робочим візитом. Під час свого візиту Володимир Зеленський взяв участь в урочистостях з нагоди 230-ї річниці Конституції Польщі та у дискусії за участю президентів Естонії, Латвії, Литви та Польщі, під час якої обговорювались перспективи майбутнього Європейського Союзу в цілому та можливий вступ України до ЄС. У такий спосіб держави висловили власне бачення щодо розвитку Європейського Союзу та місця в ньому східноєвропейських країн, лідером серед яких є саме Польща. Балтійські країни, разом з Польщею традиційно підтримують Україну на тлі російської збройної агресії, а із започаткуванням «Люблінського трикутника» Україною, Польщею та Литвою, практичне співробітництво між державами отримало інституційне оформлення та перспективи посилення ваги держав-учасниць в регіоні Східної Європи. 

Цього разу лідери держав підписали спільний документ, в якому вкотре підтвердили відданість своїх країн принципам свободи, суверенітету, територіальної цілісності, демократії, верховенства права, рівності та солідарності. Відповідно,  документ демонструє солідарність держав на тлі російської агресії в Україні та її політики в Балто-Чорноморському регіоні в цілому. В цьому контексті було підкреслено належність держав до європейської цивілізації. Також вказано чіткий посил щодо позиції країн-підписантів до євроатлантичного курсу України: «Європа, що об’єднується, повинна бути відкритою для всіх країн і народів, які поділяють такі цінності. З розумінням і підтримкою ставимося до устремлінь усіх націй регіону, з якими наші народи поєднує спільна історична доля і які сьогодні прагнуть, як і ми, користуватися благами свободи й демократії, відважно вимагаючи поваги до своїх прав». Президентка Естонії, навіть, запропонувала задля підтримки України розглянути можливість надання фінансування з фондів «Ініціативи трьох морів» (Тримор’я).

Окремо, Володимир Зеленський та Анджей Дуда підписали спільну двосторонню Декларацію про європейську перспективу України. Це вже другий подібний документ, укладений Україною з державою Євросоюзу. Таку ж декларацію Володимир Зеленський в березні цього року підписав з президентом Литви Гітанасом Наусєдою. Текст спільної декларації лідерів закріплює європейську перспективу України відповідно до статті 49 Договору про Євросоюз, а Польща, таким чином, запевнює українську сторону в намірах підтримати вступ України після імплементації положень Угоди про асоціацію та за умови дотримання Копенгагенських критеріїв. 8 травня третьою країною, що підписала таку декларацію стала Латвія. 

Дуда також підтвердив, що Польща та інші друзі України у НАТО підтримують надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО найближчим часом. Польський президент сказав, що лідери двох країн «обговорили майбутній саміт НАТО, який відбудеться в Брюсселі в середині червня… Учасники саміту обговорять офіційне визначення шляху, яким Україна повинна йти до членства в Північноатлантичному альянсі - дорожньої карти до цього членства». За словами Дуди, це зараз основна справа, за яку Україна бореться.[1] На додаток, Анджей Дуда прийняв запрошення Володимира Зеленського взяти участь в саміті Кримської платформи, який відбудеться під час святкування 30-річчя незалежності України в серпні цього року. Володимир Зеленський також зауважив, що ті історичні питання, які існують між двома країнами, невдовзі будуть вирішені, оскільки цього прагнуть обидві сторони.[2]

Тема України також підіймалась на саміті Бухарестської дев’ятки, яка відбулася 10 травня 2021 року. Бухарестська дев`ятка, ініціатива започаткована Румунією та Польщею після окупації Криму Російською Федерацією в 2014 році для обговорення та координації спільної політики в сфері безпеки, вважається голосом Східного флангу НАТО. Цьогорічний саміт був спрямований на вироблення спільної позиції дев’яти держав на саміті НАТО, що відбудеться у червні. Зустріч пройшла у змішаному форматі – до президентів Польщі Анджея Дуди та Румунії Клауса Йоханніса в форматі відеоконференції приєднались президенти Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви та Словаччини, а також генсек НАТО Єнс Столтенберг та Джо Байден, президент Сполучених Штатів Америки. Присутність Байдена на саміті свідчить про роль та зацікавленість США до безпекової ситуації Балто-Чорноморського регіону.

Сторони розглянули питання безпеки в контексті протидії загрозі з боку Російської Федерації та обговорили бачення майбутнього Північноатлантичного альянсу. В спільній декларації держави, зокрема, засуджують агресивні маневри Росії навколо українських кордонів, у Чорному морі та на території незаконно окупованого Криму. Бухарестська дев’ятка також засудила диверсійні дії РФ на території країн-членів альянсу, про що свідчать вибухи у м. Врбетице і що є грубим порушенням міжнародного права. Було висловлено занепокоєння щодо подібних дій на території Болгарії. Десятим та одинадцятим пунктами декларації вказується прихильність політиці відкритих дверей НАТО відповідно до рішення альянсу на саміті в Бухаресті в 2008 році, а держав, що прагнуть вступити до альянсу закликають продовжувати впроваджувати необхідні реформи. Даний посил спрямований на Україну та Грузію, а також – Молдову, чиї Євроатлантичні прагнення держави Б9 мають намір підтримувати. «Ми також підтверджуємо нашу тверду підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії, України і Республіки Молдова в їх міжнародно визнаних кордонах. Переслідуючи свої відповідні європейські та євроатлантичні прагнення, ці країни будуть як і раніше користуватися нашою підтримкою в їх зусиллях по зміцненню своєї стійкості до будь-якого зовнішнього втручання».[3]

В умовах пасивності лідерів ЄС Франції та Німеччини та розбіжностей у баченні підходів щодо відносин з Російською Федерацією, східні держави-члени Європейського Союзу прагнуть підвищити свою вагу в Європейському Союзі шляхом тіснішої взаємодії. В безпековому вимірі саме Північноатлантичний альянс розглядається головним інструментом протидії Російській Федерації, а роль Сполучених Штатів та їхня готовність підтримувати східноєвропейські держави, грає ключову роль в перспективі цих держав бути почутими. Хоча Україна не є членом ЄС та НАТО, східноєвропейські держави відкрито демонструють підтримку Україні, зокрема, лобіюють потенційний вступ до НАТО та ЄС, а взаємодія в регіональних форматах фактично наближають Україну до цієї мети. В цьому контексті, показовою стало підписання з лідерами Польщі, Литви та Латвії Декларацій про європейську перспективу України та висловлювання Анджея Дуди на підтримку надання Україні ПДЧ.
 

1. https://www.president.gov.ua/news/polsha-zavzhdi-pidtrimuye-ukrayinu-ta-ukrayinskij-narod-volo-68253
2. https://nv.ua/ukr/opinion/zelenskiy-v-polshchi-blinken-pro-shcho-domovilas-ukrajina-z-yevropoyu-ta-ssha-novini-ukrajini-50158681.html
3. https://www.presidency.ro/en/media/press-releases/joint-declaration-of-the-heads-of-state-bucharest-9-meeting