Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у статті для російської газети "Коммерсантъ" пише про повернення риторики часів холодної війни та закидає "деяким ЗМІ" антиросійську пропаганду.

Як приклади у статті під назвою "В розумінні ЄС і США "вільний" вибір за українців уже зроблений" пан Лавров наводить міністерську зустріч ОБСЄ та Мюнхенську конференцію з безпеки, а ілюструє свою тезу дискусіями, присвяченими Україні.

Міністр закордонних справ Росії розповідає про передумови ситуації, що склалася в Україні, твердячи, що під час підготовки до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС "перед нашими з Євросоюзом спільними сусідами питання стали ставити інакше: треба визначитися, з ким ви - з Європою чи з Росією". Це, на думку пана Лаврова, суперечить ідеї об'єднаної Європи і лише загострює лінії розподілу.

Росія, за його словами, "ніколи не намагалася комусь щось нав'язувати", натомість пояснила українським друзям, що зміна економічних правил гри викликала "суворо адекватну реакцію Росії" відповідно до міжнародних стандартів.

Сергій Лавров пише, що Росію неприємно здивувало те, що США та ЄС не виявили такого ж підходу, а однозначно зрозуміли "вільний вибір" України як "європейське майбутнє".

Російський міністр окремо наголошує, що в цій ситуації ЄС не пропонує Україні "хоч якоїсь реальної перспективи членства".

Росія також обурюється тим, що демократичне волевиявлення в Україні підмінюється "вуличної демократією", окремо наголошуючи, що Москва "не надсилала своїх представників роздавати печиво демонстрантам, які коять безчинства".

Апелюючи до дедалі сильніших "націоналістичних, екстремістських настроїв", "антиросійської риторики" та "антисемітських, расистських закликів" в діях антиурядових сил, Росія закликає не спрощувати конфлікт в Україні до протиставлення "хороша опозиція" проти "поганого уряду".

Пан Лавров відстоює право українців самим визначати своє майбутнє та наголошує на тому, що єдиною метою Росії є повномасштабна співпраця ЄС та Євразійського економічного союзу.

Після викладення російського бачення ситуації в Україні пан Лавров пояснює переваги для всієї Європи від партнерства між Євросоюзом та Росією, нагадуючи, що спроби ізолювати Москву "запускали процеси, які згодом оберталися сповзанням до катастроф і світових воєн".

Зрештою, пан Лавров доходить у своїй статті до висновку, що нині для Росії та ЄС настав "момент істини" щодо того, чи здатні вони бути стратегічними партнерами.

На роздоріжжі

Нинішні протести в Україні розпочиналися як незгода з рішенням уряду відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Згодом вони переросли в антиурядові мітинги, але чимало учасників Майдану позиціонують себе як прихильників євроінтеграції.

Заклики до Росії не втручатися в події в Україні та не намагатися вплинути на президента України Віктора Януковича постійно лунають в риториці учасників Майдану.

Росія, своєю чергою, пояснює всі свої дії виключно економічними зобов'язаннями та домовленостями, заперечуючи політичний тиск на Україну. Наприклад, Кремль доводить, що обмеження імпорту українських товарів влітку було підготовкою до початку дії Асоціації України з ЄС, а не тиском на Київ, щоби цю угоду не підписувати.

Уряд України оголосив про не-підписання Угоди з ЄС 21 листопада 2013 року, а вже 17 грудня президент України Віктор Янукович заявив, що домовився з Росією про кредит у 15 млрд доларів та знижку на газ.

До цього кілька років російсько-українські переговори щодо зменшення ціни на російський газу не мали успіху.

BBC Україна