Фото: Засідання другого саміту Кримської платформи
Джерело: Офіс Президента України
23 серпня 2022 року відбувся другий саміт Кримської платформи. Цього разу подія пройшла у режимі онлайн, проте це не применшує її важливості. Ініціатива, метою якої є консолідація міжнародної політики щодо невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму та посилення тиску на країну окупанта[1] отримала своє продовження, всупереч критиці, що лунала при її створенні та попри зусиллям РФ, спрямованим на протидію її проведенню.
У внутрішньополітичному вимірі Україна протягом року з моменту установчого саміту ухвалила низку ініціатив в напрямку повернення Криму, зокрема, це затвердження Стратегії деокупації та реінтеграції Криму і, відповідно, - план виконання цієї стратегії. Була ухвалена Стратегія розвитку кримсько-татарстької мови на 10 років (2022–2032). Також було ухвалено Закон України «Про корінні народи».[2]
У зовнішньополітичному вимірі головним моментом є те, що питання Криму постійно залишилося на порядку денному уваги міжнародної спільноти. Після ударів ЗСУ по півострову, у світі прокотилася нова масова інформаційна хвиля щодо приналежності окупованої Автономної Республіки Україні. Не в останню чергу саме завдяки ударам української армії на саміті була жорстка, відмінна від минулого року, тональність. Завдавання ударів перед самою платформою стало сміливим кроком України, який спонукав українських партнерів до більшої активності, Цього разу учасників платформи стало значно більше. До проведення ініціативи, як і минулого року, долучилися представники країн Європи та Північної Америки, Єврокомісії та Ради Європи, НАТО та Меджлісу кримськотатарського народу. Водночас географія платформи розширилась за рахунок держав Азії, Африки та Латинської Америки. Зокрема у саміті взяли участь Ґватемала, Беліз, Ліберія, Нігер, Гана, Сурінам та Організація американських держав. Також участь взяли Андорра, Ліхтенштейн, Боснія та Герцеговина та ОБСЄ. Загалом - 59 учасників.
У порівнянні з минулим роком спостерігається зміна позиції країн-учасниць щодо шляхів повернення окупованого півострова. Якщо минулого року держави погоджувались, що єдиним шляхом повернення окупованого півострова - політико-дипломатичний, то тепер переважна більшість держав сприймають та підтримують можливість звільнення Криму Україною військовими засобами. Цьому сприяв не лише факт повномасштабної агресії РФ проти України, але, й нанесення ударів ЗСУ по військових об’єктах в окупованому Криму та відсутність на них реакції росіян. Крим, який раніше вважався неприступною фортецею через насиченість сучасними російськими системами ППО, протягом серпня зазнавав систематичних ударів та диверсій організованих українським командуванням. Після серії вибухів російське керівництво в черговий раз проковтнуло руйнацію чергового міфу щодо міцності російської армії. Росіяни у паніці масово почали покидати півострів, а невдовзі після чисельних ракетних ударів, Крим покинули члени сімей місцевої окупаційної адміністрації.
Схоже, що такий розвиток подій, разом з відмовою визнати Крим російським групою країн та організацій, нагадав і безпосередньо російському керівництву, що півострів є незаконно анексованим. Усі залякування у дусі заяв Дмітрія Мєдвєдєва були блефом, на відміну від позиції основних гравців на європейському континенті. Промови представників європейських країн на другому саміті Кримської платформи містили запевнення у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України, а також наміри надалі надавати військову допомогу з метою відновлення кордонів України станом на 1991 рік.
Першим серед виступаючих лідерів країн-учасниць був Анджей Дуда. Президент Польщі заявив, що вже не можна повернутися до тої лінії, що була 23 лютого 2022 року. “Треба звільнити усю територію України, разом з Кримом”. Також він зазначив, що “Північний потік - 2” повинен бути демонтований. Анджей Дуда є одним з лідерів у підтримці України в Європі, а критика зволікання військової допомоги ФРН Україні стала звичним явищем для польських політиків.
Польща, разом з іншими східноєвропейськими та балтійськими країнами, а також Фінляндією, зайняли принципову позицію. Ці держави виступають за повну відмову від видачі віз росіянам, демонтаж «Північного потоку» і відмову від російського газу та вимагають подальшого розширення санкцій проти держави-агресора. Однак, рішення про демонтаж залежить від Німеччини, а оскільки у ФРН досі лунають заклики до перемовин з РФ, цілком ймовірно, що Берлін не стане демонтувати цей газогін. Менше з тим, на саміті Кримської платформи німецький канцлер висловив намір надалі надавати всеосяжну допомогу Україні та її громадянам, що постраждали від російської агресії. Зокрема канцлер згадав про військову допомогу та системи ППО Iris, які Німеччина має передати Україні. Хоча процес передачі зброї Бундесверу Україні затягується, позиція країни дійсно трансформувалась і у серпні Шольц підтвердив, що його країна не проти застосування Україною німецької зброї у Криму. Німеччина також фокусується на підтримці сільськогосподарського сектора України для забезпечення промислової безпеки. Країна, за словами Олафа Шольца, продовжить інвестувати кошти в українські зерносховища і у відновлення України, взявши за основу рішення, ухвалені в Лугано.
Ще один з лідерів, який виступив на саміті та згадав промислову безпеку був Реджеп Ердоган, президент Туреччини, країни що сприяла створенню зернового коридору з чорноморських портів України. На відміну від минулого саміту, цього року Ердоган особисто висловив позицію щодо невизнання окупації Криму. "Від самого початку Туреччина відкрито заявляла, що анексія Криму є неконституційною та незаконною, і не визнає її. Це принципова позиція як із правових, так і з моральних міркувань. Міжнародне право по суті визначає, що Крим має повернутися до складу України, невід’ємною частиною якої він є", - сказав Ердоган. Він підкреслив, що деокупація українського півострова є вимогою міжнародного права, а також важливим елементом глобальної безпеки і стабільності.[3] Традиційно президент Туреччини наголосив на пріоритеті забезпечення безпеки і добробуту кримських татар.
Еммануель Макрон заявив, що війна РФ проти України стосується всіх країн світу, бо пов'язана з дестабілізацією міжнародного права, міжнародного порядку, має гуманітарні наслідки та наслідки в енергетичній та продовольчій сферах. “Наша рішучість незмінна. Ми готові продовжувати наші зусилля в довгостроковій перспективі” - заявив президент Франції. Прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі, своєю чергою, наголосив, що російська окупація Криму в березні 2014 року була неприйнятним актом агресії, грубим порушенням міжнародного права, а боротьба за Крим є частиною боротьби за визволення України. "Ми з вами у вашій боротьбі проти вторгнення Росії. Ми з вами в цій боротьбі за відновлення територіальної цілісності України, захисту вашої демократії та незалежності" - заявив він.
Цього року у багатьох промовах згадувався людський вимір окупації та переслідування кримських татар і проукраїнських мешканців півострова. Часто за закликами до компромісу з Україною залишалося нехтування життями тих, хто постраждав від російської окупації, був вимушений покинути домівку, втратили роботу і бізнес, а також ті, кого окупанти вбили, заарештували, або закатували. Увага до порушення прав людини на кримській платформі може сприяти майбутньому притягненню винних у злочинах на всій окупованій території України до відповідальності.
Також на платформі була представлена Стратегія відновлення Криму. Окупована у 2014 році територія, як і уся держава в цілому, підлягатиме відновленню за підтримки міжнародних партнерів України. Створення даної стратегії це не тільки сигнал для організацій, держав та бізнесу, які братимуть участь у відновленні України, але і сигнал для безпосередньо мешканців Криму. Як зазначила постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим, Таміла Ташева, на наступних міжнародних майданчиках, заходах буде презентований більш деталізований план економічного відновлення Криму, що буде вписаний у загальну політику щодо економічного відновлення всієї держави. Тобто, український уряд намагається вже сьогодні надати громадянам та світу бачення повоєнного устрою з відновленою у кордонах 1991 року Україною.
Другий саміт Кримської платформи продемонстрував збільшення підтримки України з боку міжнародної спільноти у питанні повернення окупованої у 2014 році Автономної Республіки Крим. Подія зафіксувала принципову позицію головних партнерів України, у першу чергу, країн-членів НАТО, що полягає у переконанні необхідності повернення півострова Україні за результатами поточної російсько-української війни та їхню готовність продовжувати свою підтримку. Деокупація Криму прямо називається важливим чинником регіональної та глобальної безпеки, при цьому Україна фактично отримує кар-бланш на звільнення його території військовим шляхом, що є кардинальною зміною, у порівнянні з минулим роком. Дана зміна у першу чергу є результатом успішного нанесення Україною протягом серпня ударів по військових об’єктах на території Криму та відсутності реакції з боку Росії. Залякування російського керівництва виявилися блефом, як і міф про могутність російської армії. Тепер перемогою України держави-партнери називають повне відновлення територіальної цілісності, а не території, підконтрольної Україні станом на 23 лютого.
Посилання:
1. Офіційний портал Кримської платформи, Дата звернення: 30.09.2022,
URL: https://crimea-platform.org/
2. Кримська платформа 2022: новий формат, розширення географії, конкретні кроки,
URL: https://armyinform.com.ua/2022/08/23/krymska-platforma-2022-novyj-format-rozshyrennya-geografiyi-konkretni-kroky/
3. Віра Перун, Ердоган на саміті Кримської платформи: "Крим має повернутися до складу України", 23.08.2022,
URL: https://lb.ua/world/2022/08/23/527163_erdogan_samiti_krimskoi.html