Саміт ОЧЕС: економіка чи безпека?
22 травня 2017 року, у м. Стамбул відбувся 25-й ювілейний саміт ОЧЕС. Україну на Саміті представив Віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів.
У своєму виступі під час Саміту С.Кубів привітав турецьке головування із вдалим проведенням заходу. Глава української делегації підкреслив, що в умовах сьогоденної безпекової ситуації в регіоні, постає загроза припинення подальшого економічного співробітництва, а також поглиблення співпраці між країнами-членами ОЧЕС. Підкресливши очевидні кризові явища в ОЧЕС, які гальмують реалізацію регіональних проектів, Кубів зазначив, що ефективне співробітництво в регіоні Чорного моря, яке було засноване у 1992 році на демократичних цінностях і принципах, можливе лише за умови повернення миру та стабільності, а також поваги до міжнародного права [1]. Окрім того, Кубів поклав відповідальність за неможливість реалізації проектів в рамках ОЧЕС на Росію. До прикладу, він навів проект кільцевої автомобільної дороги навколо Чорного моря, який неможливо реалізувати через російську окупацію[2]. Зазначимо, це питання було одним із головних на порядку денному Саміту ОЧЕС.
Важливим актом української сторони було те, що Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час наради міністрів, яка є вищим керівним органом ОЧЕС поставив вимогу включити в декларацію ювілейного 25-го саміту визначення Російської Федерації агресором. Його позицію підтримала Грузія. Росія та Вірменія, прогнозовано, відмовились голосувати за новий, запропонований Україною та Грузією, варіант декларації 25-го саміту ОЧЕС. Василь Небензя, заступник Міністра закордонних справ РФ, який представляв Росію на Саміті звинуватив Україну у політизації Саміту та заявив з цього приводу: «…складається враження, що українське керівництво не має інших пріоритетів у зовнішній політиці, окрім як виставляти Росію агресором» [3].
Результатом Саміту стало підписання Спільної декларації яка більш-менш влаштовує усі сторони, хоча має деякі надто ідеалістичні положення про взаємну повагу держав, спільне бачення розвитку співробітництва та ін. У документі засуджується тероризм, привертається увага до проблеми біженців, підкреслена важливість розвитку співпраці в таких галузях, як сільське господарство, агропромисловість, банківська та фінансова сфери, боротьба з організованою злочинністю, митні питання, освіта, енергетика, захист навколишнього середовища, інформаційно-комунікаційні технології, інституційне оновлення і належне управління, наука і технології, туризм, культура, торговельно-економічний розвиток і транспорт тощо [4]. Невипадково Міністр закордонних справ Павло Клімкін за день до оприлюднення назвав цей документ «пустим». Принциповим для України було включити в текст документа норму про відданість Організації ключовим нормам міжнародного права, статуту ООН [3].
Очевидно, нині в ОЧЕС немає єдності її членів з основних питань Чорноморського регіону. І не дивлячись що організація має економічне спрямування, політичні моменти мають важливіше місце. Відзначимо, на території країн, які входять в ОЧЕС зосереджена велика кількість «заморожених конфліктів» і точиться війна між Росією та Україною. Варто також відзначити, що саме Росія спровокувала ці конфлікти і скоїла проти України воєнну агресію анексувавши та окупувавши значну частину її території. Усе це ще більше ускладнює суто економічний підхід у роботі організації. Cтепан Кубів, чітко висловився з цього приводу привівши приклад України. Він підкреслив, що не може бути миру в регіоні в той час як Україна залишилася територіально розколота, а співпраця в ОЧЕС має бути посилена «у світлі демократичних цінностей та ідеалів» [5]. Відповідно, конфліктогенність регіону ставить питання безпеки на перший план.
Щодо ролі України в ОЧЕС, Посол Туреччини Йонет Джан Тезель відзначив: «…я не можу уявити ОЧЕС без України та її внесків. Україна, незважаючи на всі труднощі, – країна з величезним потенціалом, і, фактично, в цей момент вона реформується, намагається зруйнувати стіни, знайти нові шляхи»[6]. Тому, незважаючи на заклики Ердогана в тому, що мир, стабільність та добробут мають стати спільними цілями країн-членів ОЧЕС, а сама організація має бути інструментом для вирішення основних регіональних проблем, у багатьох країн залишаються відмінності у поглядах щодо подальшої співпраці в рамках цієї організації.
-
https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety-svitovi-dyskusiyi/oches-u-gluhomu-kuti
-
http://www.mfa.gov.tr/site_media/html/bsec-summit-declaration.pdf