Нове дихання ГУАМ: перспективи співробітництва в рамках організації
27 березня у Києві, за ініціативою української сторони відбувся саміт ГУАМ за демократію та економічний розвиток організації. У засіданні взяли участь Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі, Прем’єр-міністр Республіки Молдова Павел Філіп та Віце-прем’єр-міністр Азербайджанської Республіки Ісмет Абасов.
Основними питаннями зустрічі стали повномасштабна реалізація Договору про зону вільної торгівлі в межах ГУАМ, поглиблення співробітництва України, Азербайджану, Грузії та Молдови у торговельно-економічній та транспортній сферах, зокрема в рамках проекту «Нового Шовкового шляху». Слід відзначити успіхи роботи саміту в економічній сфері. У рамках саміту ГУАМ були підписані Протокол про затвердження Порядку створення та діяльності Робочого Органу, що координує дії Договірних Сторін Угоди про створення Зони вільної торгівлі між державами - учасниками ГУАМ від 20 липня 2002 року, та Протокол між митними адміністраціями держав – членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони країн-членів ГУАМ.
За підсумками саміту країн-учасниць ГУАМ була оприлюднена спільна заява, в якій зокрема наголошується, що сторони підтверджують прагнення до якнайшвидшого врегулювання триваючих конфліктів на територіях держав-членів ГУАМ на основі суверенітету, територіальної цілісності і непорушності міжнародно-визнаних кордонів держав при тому розумінні, що територія держави не може бути об'єктом захоплення іншою державою в результаті погрози чи застосування сили, і що ніяке територіальне здобуття, військова окупація або анексія в результаті таких дій не повинні бути визнані законними. [1]
Відмітимо, що політичні пріоритети країн лідерів ГУАМ різняться. До прикладу офіційний Кишинів дрейфує у бік авторитарного режиму і знаходиться у зоні впливу Росії. Нинішня влада у Грузії хоч і є нібито проєвропейською, однак існують деякі застереження у тісних зв’язках президентів Грузії та РФ. Прослідковуючи дії Азербайджану можна відзначити його балансування у відносинах з Росією через конфлікт у Нагірному Карабасі. У 2014 на тлі відомих подій в Україні, відбулося певне зближення Баку і Москви. Вочевидь Ільхам Алієв не хотів дратувати Путіна і не наражатися загострення ситуації в своїй країні. А у 2015 році Азербайджанська делегація була єдиною, яка проголосувала за повернення РФ права голосу в ПАРЕ. Однак, нині риторика Баку дещо змінилася у бік України і відносини між державами потеплішали і свідченням цього є співпраця двох країн в енергетичній сфері. Так, у цьому місяці «Укрнафта» отримала першу партію азербайджанської нафти трубопроводом Одеса - Кременчук.
Однак, незважаючи певні політичні колізії, залишається факт, що на території усіх держав ГУАМ, Кремль постійно провокував сепаратизм і до створення воєнних конфліктів у цих державах Росія має пряме відношення. Відтак, питання безпеки є актуальними для цих країн. На зустрічі представників ГУАМ з Президентом П. Порошенком у рамках проведення Саміту, були окреслені певні перспективи у сфері безпеки у межах ГУАМ та Східного партнерства. Зокрема, йшлося про створення Регіонального центру Східного партнерства з боротьби із кіберзлочинністю, а також координації взаємодії у сфері боротьби з тероризмом. [1]
Зважаючи на вищевикладене, в першу чергу активізація ГУАМ в перспективі означатиме посилення торгово-економічних відносин між країнами-членами. Очевидно, з огляду на блокаду транзиту українських товарів російською територією, Київ шукає альтернативні транспортні шляхи в рамках ГУАМ. Перспективною є торгівля в оборонному секторі і тут Україні буде що запропонувати. Можна очікувати певні зрушення ГУАМ у безпековій сфері, можливо навіть проведення спільних тренувань у кіберобороні чи військових навчань, але в силу балансування зовнішніх пріоритетів цих країн з Росією, потужного співробітництва країн ГУАМ у цій сфері не варто очікувати.
Нагадаємо, цього року ГУАМ виповнюється 20 років. Країнами членами організації є Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова і останніми роками ця організація знаходилась фактично в «законсервованому» стані. Очевидно це сталося через різновекторність зовнішньополітичних курсів цих держав. На початку створення ГУАМ Україну розглядали як лідера серед колишніх радянських республік. Однак, із російською окупацією Криму, Україна фактично втратила роль лідера в Чорноморському регіоні і цей регіон перетворився та театр воєнних дій.
1. http://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/55946-u-kijevi-vidbuvsya-samit-krajin-uchasnicy-guam