АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: «УКРАЇНА – НАТО: НА ШЛЯХУ ДО КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ» - ПОРЯДОК ДЕННИЙ VIII АСАМБЛЕЇ ГРОМАДСЬКОЇ ЛІГИ УКРАЇНА-НАТО
Зважаючи на важливу роль громадянського суспільства у просуванні демократичних цінностей, котрі наразі прагнуть побачити в Україні всі західні партнери, вплив соціуму на налагодження контактів офіційного Києва на всіх ключових напрямах має велику вагу і, до того ж, є змогою висловити справді нові, прогресивні ідеї налагодження зовнішньополітичних зв’язків і виокремлення пріоритетів. Таким «індикатором демократичних цінностей» стала робота VIII Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО яка проводилась під назвою «Україна – НАТО: на шляху до культури безпеки», що відбулася у Києві 12-13 грудня 2011 року за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні, Міністерства закордонних справ України та Міністерства оборони України.
Майже усіма 190 учасниками Асамблеї було підкреслено важливу роль співпраці України з НАТО у формуванні глобальної безпеки, крім того, було зазначено, що спостерігається «стала тенденція збільшення спільних заходів», які свідчить про поліпшення «конструктивного характеру відносин» України з НАТО. По суті, було визначено, що сьогодні не існує «альтернативи партнерству», тому НАТО цінує партнерство з Україною і надалі розраховує співпрацювати з нею як з «передбачуваним стратегічним партнером».
Відповідно, в рамках Асамблеї було обговорено питання щодо пріоритетів практичного співробітництва у відносинах України з Північноатлантичним альянсом; виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік; реформування сектору безпеки в Україні; сприяння Альянсу у проведенні Чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012»; а також ролі неурядових організацій у співробітництві України з євроатлантичними структурами.
Зокрема, Керівник відділу по роботі з країнами-партнерами Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО в Брюсселі Мішель Дюре присвятив свій виступ порядку денному НАТО напередодні саміту в Чикаго, котрий пройде 20-21 травня 2012 року. Серед актуальних питань, які планується обговорити, особливої уваги потребуватимуть майбутні зобов’язання країн-членів Альянсу та його партнерів щодо Афганістану, розміщення ЄвроПРО та початок її функціонування, співпраця з Росією, а також потенційне партнерство з країнами Близького Сходу та Середземномор’я. Тож хоча участь України у цьому заході передбачається тільки завдяки її статусу країни-контрибутора безпеки в Афганістані, геополітична роль нашої держави може абсолютно змінити позиції Заходу.
Було також зазначено, що перед Лігою, як об’єднанням неурядових організацій, які опікуються питаннями безпеки та співробітництва України з НАТО, постає важлива і відповідальна місія розвивати ідеї євроатлантичного партнерства та досягати спільно з державними установами, іншими громадськими організаціями, освітніми, військовими структурами, засобами масової інформації та з українським бізнесом зрушень у сприйнятті та розумінні суспільством ролі НАТО у формуванні такої міцної і стабільної системи безпеки, в якій є місце і Україні. Відповідно, з цією метою має бути створена мережа освітніх програм та сформульована комунікативна стратегія усередині самого українського суспільства. Знання і навички мають формуватися не на стереотипах, догматах, фантастичних уявленнях, а на аналізі реальних явищ, що відбуваються у світі.
Тобто, сьогодні, коли в Україні необачно ліквідовано цілу низку державних інституцій, що опікувались питаннями не стільки НАТО, скільки безпеки держави, роль і відповідальність тих хто залишився, зокрема і Ліги, значно зросла. Питання інформування суспільства щодо співробітництва України з НАТО залишаються на порядку денному і для чинної влади оскільки необхідно виконувати Указ Президента № 468/2011 від 13 квітня 2011 року, де зазначено, що потрібно «забезпечити регулярне інформування громадськості про хід і результати реалізації у 2011 році Річної національної програми».
Було підкреслено, що якщо у держави є та частина влади яка проголошує європейські та євроатлантичні прагнення України в Брюсселі та Страсбурзі, то повинен хтось ці ідеї співробітництва з ЄС та НАТО проголошувати і в самій Україні. Інформаційна робота повинна мати довготривалий характер, зусилля повинні бути спрямовані на регіони. Позитивним є те, що в Річних національних програмах Лігу Україна-НАТО зазначено як партнера і співвиконавця, а неурядові організації ініціюють на початку наступного року громадське обговорення пропозицій до Плану заходів РНП на 2012 рік, адже це та дорожня карта, яка допомагає нам підтримувати Україну в досягненні її мети.
Дедалі частіше загрози міжнародній безпеці мають невійськовий характер, радикалізм і тероризм, держави, котрі зазнали кризи, кіберзагрози, піратство у відкритому морі, природні та техногенні катастрофи потребують спільного реагування. За таких обставин жодна держава чи організація не спроможна відповідати на них за принципом «самі впораємося». Тому Україна повинна брати участь в обговореннях, що стосуються політики Альянсу, які проходять в НАТО, – і це, безперечно, позитивний момент. Адже можна припустити, що не викликає сумнівів хоча б те, що сьогодні існують добрі можливості для проведення практичних кроків у розвитку співпраці з НАТО і суспільство зацікавлене не лише у проголошенні цієї мети, а і в її реальному досягненні та здійсненні.