АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ:
ЮВІЛЕЙНЕ ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ УКРАЇНА – НАТО НЕ ВІДЗНАЧАЛОСЬ ВИСОКИМ РІВНЕМ ПРЕДСТАВНИЦТВА ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ.
Зважаючи на «взаємне бажання» та зацікавленість у здійсненні двостороннього політичного діалогу, а також на роль України як важливого контрибутора євроатлантичної безпеки, можна сказати, що взаємини офіційного Києва й Організації Північноатлантичного договору утримуються на усталеному рівні їх формалізації. Вагомим етапом такої взаємодії стало ювілейне засідання Комісії Україна – НАТО на рівні послів, яке відбулося 25 вересня 2012 року у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. У світлі 15-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство підписаної в м. Мадрид у 1997 році Україною та НАТО було обговорено головні аспекти та перспективи двостороннього співробітництва.
Адже наразі Україна, по-перше, зацікавлена у продовженні участі свого контингенту у міжнародних зусиллях в Афганістані і після 2014 року (тобто, офіційної дати виведення Міжнародних сил сприяння безпеці Ісламської Республіки Афганістан (МССБ) із території країни). По-друге, українські військові продовжують підтримку операції Сил НАТО у Косово (КФОР) та антипіратської операції Альянсу «Океанський щит».
Також продовжиться співпраця в рамках інших існуючих проектів, зокрема, професіоналізації Збройних Сил, утилізації боєприпасів та легкої стрілецької зброї. Недарма ж Україну було залучено до роботи новоствореної Агенції НАТО із забезпечення (NSРA). Головними сферами співпраці з цією структурою є логістична підтримка, підтримка ініціатив НАТО щодо започаткування діяльності Трастових фондів у країнах-учасницях програми НАТО «Партнерство заради миру» (НАТО/ПЗМ), сприяння стратегічним транспортним перевезенням, а також підтримка операцій НАТО з реагування на катастрофи та кризи. До того ж, будучи учасницею програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», наша держава прагне разом із організацією протистояти новим викликам та загрозам у сфері енергозабезпечення, у кібернетичному просторі та у процесі боротьби з тероризмом. Тому разом із НАТО офіційний Київ прагне не лише вживати превентивних заходів та дій на упередження, а й розбудовувати нові, ефективніші механізми реагування та ліквідації наслідків, що можуть бути спричинені деструктивними діями.
У ході засідання КУН Глава Місії України при НАТО, Посол Ігор Долгов ознайомив присутніх високопосадовців із станом виборчої кампанії до Верховної Ради України, з огляду на особливу увагу до цього питання членів Комісії Україна –НАТО. Ще одним важливим питанням, котре зацікавило представників євроатлантичної спільноти, стали пріоритети зовнішньої політики України. Адже, не дивлячись на те, що сьогодні наша держава оголосила про свою позаблоковість, вона, все ж, має визначитися із основними пріоритетами і напрямами своєї зовнішньої політики. Тому «східний крен» вітчизняного політикуму на тлі відсторонення від європейських прерогатив виглядає не надто райдужно для представників Альянсу, більшість серед яких одночасно представляють й інтереси Євросоюзу. Відтак, під час зустрічі КУН було підкреслено важливість європейської інтеграції України та співробітництва з НАТО.
Особливу увагу було приділено пріоритетам головування України в ОБСЄ у 2013 році та створенню умов для більш ефективного виконання головних функцій організації. Адже, як відомо, у військово-політичній сфері українське головування підтримуватиме зусилля, спрямовані на відновлення дієвого режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі, нерозповсюдження зброї масового знищення та зміцнення заходів довіри у військовій галузі, що також є надзвичайно важливим і для держав-членів НАТО. Крім того, Україна докладатиме усіх зусиль для зміцнення ролі ОБСЄ у реалізації ідеї «безпекової спільноти ОБСЄ», вільної від розподільчих ліній, конфліктів, сфер впливу та зон з різними рівнями відповідальності. Виступаючи на пленарному засіданні 67-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 26 вересня 2012 року Президент України Віктор Янукович також підкреслив, що Україну, як позаблокову державу, «не може не турбувати ерозія режиму Договору про звичайні збройні сили в Європі», адже цей міжнародно-правовий документ є наріжним каменем стабільності на континенті, а тому держави-учасниці мають докласти всіх зусиль, аби відновити його повноцінне та ефективне функціонування. Саме тому в рамках свого головування в ОБСЄ Україна планує приділити особливу увагу питанню виходу з кризи, що виникла навколо цього Договору.
Отже, проведення чергового засідання КУН можна з оптимізмом назвати свідченням продовження та розвитку відносин Україна – НАТО. Проте ті умови, за яких розглядалися питання, а особливо – підбір тем для обговорення, дають зрозуміти, що Альянс готовий обговорювати з вітчизняними високопосадовцями лише ті проблеми, котрі стосуються інтересів Заходу, або ж ті, котрі мають бути вирішені нагальним чином, аби не кинути нашу державу в «тенета» Росії.