АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ:
УТИЛІЗАЦІЯ ЗАСТАРІЛИХ БОЄПРИПАСІВ ЯК СФЕРА СПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ ТА НАТО
Незважаючи на «прагматизацію» відносин Україна – НАТО та повсякчасне наголошення на позаблоковому статусі нашої держави, зміст цих двосторонніх взаємин чітко закріплено на документальному рівні, що вже протягом двох з половиною років дозволяє утримувати їх певний баланс та виконувати мінімально необхідні завдання кооперації. При чому, із усіх наявних сфер взаємодії найпростіше прослідкувати прогрес саме в галузі утилізації озброєнь, адже в даному випадку його можна легко виміряти обсягом виділених коштів та кількістю знищених боєприпасів.
Так, згідно з Річною національною програмою співробітництва Україна – НАТО на 2012 рік, затвердженою Указом Президента України № 273/2012 від 19 квітня 2012 року, обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу, що підлягають утилізації протягом 2012 року, становлять близько 400 тис. і 8 тис. тонн відповідно. Хоча, відповідно до Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки (затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 940 від 22 жовтня 2008 року), протягом 2012 року має бути утилізовано лише 82,1 тис. тонн непридатних та надлишкових боєприпасів, для чого має бути виділено 730,2 млн. грн.: 712,5 млн. грн. із державного бюджету та 17,7 млн. – з інших джерел. Певно, забувши про деяку «невідповідність» кількісного наповнення програми утилізації, Уряд України вирішив утилізувати 366 тис. одиниць стрілецької зброї із запасів Збройних Cил. Таким чином, Кабінет Міністрів «погодився» з пропозицією Міністерства оборони про проведення утилізації стрілецької зброї в рамках реалізації Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1, ратифікованої Законом України № 4338-VI від 13 січня 2012 року. Зокрема, вирішено утилізувати автомати АКС-74, АКМ, АК-74, пістолети ТТ, ПМ, револьвери, кулемети РПК, гранатомети, гвинтівки, карабіни. Залишкова вартість цієї зброї у цілому становить 161,566838 млн. грн.
Відтак, у 2012 році в рамках Трастового фонду НАТО/ПЗМ на проведення утилізації боєприпасів передбачено виділення коштів у розмірі 15,7 млн. ??грн. Фактично, у даному разі НАТО виступила своєрідним «іншим джерелом» фінансування утилізації української зброї. Проте, від реалізації продуктів утилізації ракет і боєприпасів до спеціального фонду Державного бюджету України у 2012 році перераховано лише 44 млн. 580 тис. грн. На даний момент замало, порівняно із вирахуваною вартістю. Тож наразі маємо лише кілька переваг співпраці з Альянсом у сфері утилізації боєприпасів.
По-перше, така процедура співробітництва дозволяє нашій державі утримувати більш-менш стабільний темп розвитку відносин з НАТО, котра вже давно почала віддалятися від офіційного Києва й утримуватися від тісніших взаємодій із нашою державою, адже остання наразі навіть не прагне відстояти свій прозахідний курс і, тим більше, наполягти на своїй прихильності співробітництву з Альянсом.
По-друге, спільна з НАТО утилізація боєприпасів дає Україні можливість не лише отримувати додаткові кошти на фінансування даного процесу, а й забезпечувати роботою колективи підприємств, безпосередньо долучених до нього. Так, 7 липня 2012 року в рамках виконання бюджетних програм Міністерства оборони України на хімічному казенному об’єднанні імені Г. І. Петровського, що входить до державного концерну «Укроборонпром», почалася утилізація реактивних снарядів. До кінця року на підприємстві планується утилізувати 84 883 осколково-фугасних реактивних снаряди на загальну суму близько 29 млн. грн.
По-третє, дані програми дають нашій державі можливість виконувати наявні на сьогодні міжнародні домовленості та взяті на себе зобов’язання, передбачені різними нормативно-правовими домовленостями та багатосторонніми документами. Так, на початку 2011 року уряд Норвегії ухвалив рішення про надання Україні гуманітарної допомоги у розмірі 1 млн. дол. США на утилізацію протипіхотних мін у рамках виконання Оттавської конвенції ООН (до якої наша держава приєдналася 1999 року). На сьогоднішній день в арсеналі Збройних сил України знаходиться близько 6 млн. одиниць ПФМ-1, що підлягають утилізації. Відповідно, Павлоградський хімічний завод у Дніпропетровській області України ввів в експлуатацію піч термічної обробки з утилізації протипіхотних мін ПФМ-1 в рамках Оттавської конвенції ООН. 26 серпня 2011 року відбулася показова утилізація протипіхотних мін на новому устаткуванні за участю керівництва Державного космічного агентства України (ДКАУ), представників МЗС України і посольства Норвегії, а також Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування та ОМТЗО НАТО. Створені на заводі потужності дозволяють утилізувати 1,1 млн. боєприпасів на рік.
Отже, по суті, маємо надійну підтримку в даному випадку з боку НАТО. Однак, не дивлячись на це, можна впевнено говорити про обмеженість такої допомоги, обумовленої відсутністю політичного діалогу між обома сторонами.