АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ:

НАТО ЗАЛИШАЄ ДВЕРІ ВІДЧИНЕНИМИ, У Т.Ч. І ДЛЯ УКРАЇНИ

Важливий месидж щодо позиції керівництва НАТО до перспектив можливого членства України в Альянсі в майбутньому був зроблений Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у Грузії 26 червня 2013 р. Відповідаючи на запитання журналістів після засідання комісії НАТО-Грузія, А.Расмуссен заявив: «Ні Росія, ні інша третя країна не може втрутитися в ухвалення рішень НАТО... Ми кілька разів відзначили, що наші двері залишаються відчиненими. На Бухарестському саміті було сказано, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, якщо у них є таке бажання і якщо вони задовольнять критерії. Тому, не Росії вирішувати, хто стане членом НАТО»[1].

У цьому контексті прикметно, що під час зустрічей із нинішнім українським керівництвом представники НАТО не згадують про перспективи членства, зважаючи на проголошену Києвом політику позаблоковості. У той же час, перебуваючи в Грузії, і, відповідно, не маючи потреби робити дипломатичні поправки з огляду на київську політичну кон’юнктуру, А.Расмуссен чітко нагадав, що двері Альянсу залишаються відчиненими і для Грузії, і для України.

Про наміри як Брюсселя, так і Києва вже зараз розвивати тісне партнерство, не ускладнюючи політичну складову питанням членства, свідчить той факт, що співпраця стосується не лише окремих військових аспектів, а всіх важливих питань Української держави. Так, під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів 19 червня в Брюсселі, під головуванням Генсека Альянсу А.Расмуссена, і за участі Керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марини Ставнійчук, окрім виконання Річних національних програм Україна-НАТО, обговорювалися також питання реалізації в Україні конституційної і судової реформи, приведення до європейських стандартів інституту прокуратури, виконання критеріїв для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Позиція НАТО щодо євроінтеграції України важлива, адже більшість членів Альянсу одночасно входять до Євросоюзу, а політичні та правові критерії для Асоціації із ЄС аналогічні відповідним вимогам до членства в НАТО.

Українська делегація також взяла участь у конференції НАТО з питань перспектив стратегічного воєнного партнерства, що пройшла 25-27 червня в Стокгольмі за участі делегацій 56 країн. Зокрема, було обговорено розвиток партнерства з часу проведення Чиказького саміту НАТО, перспективи співпраці з Альянсом після завершення операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Делегацію Збройних Сил України на конференції очолював Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗС України генерал-полковник Володимир Замана.

Співпраця України із країнами НАТО в практичній площині традиційно спрямована на підвищення операційної сумісності, а також на сприяння реформуванню Збройних Сил України. У цьому контексті в червні військові льотчики транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України впродовж трьох тижнів на військово-транспортному літаку Іл-76МД виконували завдання спільної українсько-данської операції з перевезення пального на острові Гренландія «Північний сокіл – 2013». Завдяки операції українські льотчики отримали можливість потренуватися в екстремальних умовах (температура –50 градусів за Цельсієм) і налітати більше ста годин у полярному небі, здійснивши 45 рейсів з авіабази ВПС США «Туле» на данську полярну станцію «Норд» на острові Гренландія. Без співпраці із країнами Альянсу отримати такий цінний досвід українські льотчики, за умов нинішнього рівня фінансування вітчизняних Збройних Сил, навряд чи змогла б.