ВІЗИТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО КАЗАХСТАНУ: СТАВКА НА ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ З КРАЇНАМИ СНД
І ЄВРАЗІЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СОЮЗУ
8-9 жовтня 2015 р. Петро Порошенко здійснив офіційний візит до Казахстану – найбільшого після Росії члена Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) й одного з найбільш активних членів СНД. Президент України провів зустрічі з Президентом і з Прем'єр-міністром Казахстану.
За підсумками переговорів делегацій, Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко та Перший заступник Прем’єр-міністра Казахстану Бахитджан Сагінтаєв підписали План дій Україна – Казахстан на 2015-2017 рр., в якому визначені ключові напрями двостороннього співробітництва на найближчі роки, перш за все, створення на території Казахстану спільних підприємств з виробництва нафтогазового обладнання, залізничної продукції, комунальної, дорожньо-будівельної та підйомно-транспортної техніки, гірничошахтного устаткування. Україна надасть технологічну допомогу для будівництва в Казахстані комбікормових заводів, елеваторних і зерноочисних комплексів, молочнотоварних ферм.[1]
Питання посилення двосторонніх економічних зв’язків з Казахстаном набуло особливої актуальності в контексті гібридної війни, яку веде проти України Росія, і яка включає своїм компонентом торговельні війни. Впродовж останніх років Москва послідовно закриває для України свій ринок, вводячи одну необґрунтовану заборону за іншою, і погрожуючи ще більше ускладнити доступ українських товарів до ринку країн ЄАЕС та СНД після 1 січня 2016 р., коли повноцінно вступить в силу Зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. У цьому контексті Києву важливо заручитися підтримкою Астани як одного з найбільш активних учасників обох пострадянських об’єднань і як важливого партнера, в торгівлі з яким Україна має позитивне сальдо.
Казахстан і Білорусь незадоволені діями Росії з обмеження торгівлі з Україною, оскільки мають значний інтерес до двосторонніх зв’язків із Києвом. Звісно, їх можливості впливати на прийняття рішень в рамках ЄАЕС та СНД обмежені диктатом Москви в цих організаціях, проте існують різні механізми, що дозволяють обійти нав’язувані Росією торговельні «санкції», у т.ч. шляхом створення спільних українсько-білоруських та українсько-казахських підприємств, над чим Київ активно працює. Додаткові можливості відкриває і цьогорічне приєднання Казахстану до Світової організації торгівлі, адже посилання на вимоги СОТ дає Астані додаткові підстави ухилятися від запровадження нав’язуваних Росією обмежень проти українських товарів.
Президенти й урядовці України та Казахстану розглянули перспективи розширення транспортної інфраструктури для перевезення вантажів з Азії до Європи і навпаки територією Казахстану й України, в рамках китайської ініціативи відновлення «Шовкового шляху».
В Астані ДК «Укрспецекспорт» і ТОВ «Казахстанська авіаційна індустрія» підписали угоди про співробітництво в авіаційній сфері. Зокрема, йдеться про організацію на базі Авіаційно-технічного центру ТОО «КАІ» в Астані сервісного центру з технічного обслуговування і ремонту літаків ДП «Антонов», виробничу кооперацію з виготовлення комплектуючих до цих літаків. Сторони також домовились про розробку і виробництво безпілотних літальних апаратів цивільного і військового призначення; вирішили питання постачання, ремонту і технічного обслуговування авіаційних тренажерних комплексів.[2]
Українська і казахська сторони обговорили питання енергетичної співпраці, зокрема, йшлося про налагодження постачання казахського вугілля, якого Україні бракує внаслідок окупації Росією частини Донбасу і втрати доступу до низки шахт. Розглядаються можливості постачання до України казахських нафтопродуктів, газового конденсату і уранового концентрату – транзитом через Азербайджан та Грузію.
Прикметним стало привітання Петром Порошенком – Нурсултана Назарбаєва із 550-ю річницею створення Казахського Ханства, яке український Президент назвав «символом казахської державності» та її історичних коренів[3] – більш ніж прозорий натяк на нещодавні висловлювання Володимира Путіна, що держави Казахстан раніше не існувало. Казахстан, як і Білорусь, обґрунтовано занепокоєні небезпекою повторення на їх територіях кримського чи донецького сценаріїв, і цей чинник об’єктивно підштовхує їх до розширення співпраці з країнами Заходу, «вікном» до якого для них могла би стати Україна.
Перед Києвом стоїть складне завдання зберегти взаємовигідні економічні зв’язки із пострадянськими країнами та заручитися їх підтримкою в межах ЄАЕС та СНД, членів яких Росія змушує до запровадження обмежувальних заходів проти українських товарів. Черговий раунд такої боротьби розпочнеться із повноцінним вступом в силу Зони вільної торгівлі Україна-ЄС з 1 січня 2016 р. І хоча Білорусь та Казахстан не мають достатніх можливостей і політичної волі заблокувати антиукраїнські економічні рішення на рівні ЄАЕС та СНД, то у Києва є шанси принаймні мінімізувати втрати шляхом розширення механізмів співробітництва на двосторонньому рівні.