У ЩОРІЧНОМУ ПОСЛАННІ ДО ПАРЛАМЕНТУ ПРЕЗИДЕНТ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ВИЗНАЧИВ КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

4 червня 2015 р. Президент України Петро Порошенко виступив у Верховній Раді зі щорічним Посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 р.»[1] Слід зазначити, що, на відміну від подібних документів у попередні роки, цьогорічному Посланню не бракувало конкретики і чітких посилів щодо основних пріоритетів зовнішньої та внутрішньої політики, причому останні були чітко пов’язані між собою двома стратегічними напрямками – захист від російської агресії та євроінтеграція. 

Президент констатував, що в Україні нарешті покладено край політиці «сумнозвісної багатовекторності», і чітко визначено зовнішньополітичний та внутрішньополітичний «однозначний та безповоротний курс на вступ до Європейського Союзу і глибоку європеїзацію України». Петро Порошенко звернувся до парламентарів із проханням призначити до складу Уряду Віце-прем'єра, відповідального за євроінтеграцію.

Що стосується членства в НАТО, то Президент відзначив, що внаслідок російської агресії більшість населення України підтримують цю ідею, проте підтримка ще не є однорідною в різних регіонах, бракує також і відповідної доброї волі серед самих членів Альянсу. Втім, Президент пообіцяв, що і в цьому питанні Київ більше не буде «озиратися на Москву», а вестиме роботу з досягнення всіх критеріїв членства в НАТО, орієнтуючись на записану в Стратегії національної безпеки мету приєднання до Альянсу.

Радикально змінено підхід України до питання обороноздатності. П.Порошенко оголосив про відхід від «безтямної політики абсурдного пацифізму» та знищення Збройних сил на догоду Росії, внаслідок чого рік тому Україна мала лише 5 тис. боєздатних вояків. Сьогодні лише в зоні АТО перебуває 50 тис. солдатів, загальну чисельність Збройних сил України доведено до 250 тис., а витрати на оборону зросли вп’ятеро – з 0,96% ВВП у 2013 р. до 5% ВВП у 2015 р. Значно збільшено (з 1,5 до 19,2 млрд. грн.) і витрати на модернізацію озброєння.

Слід відзначити, що далеко не все в модернізації ЗС України йде успішно, і в червні 2015 р. влада звільнила керівників Харківського танкового заводу ім. Малишева та Львівського бронетанкового заводу через недостатні темпи виробництва бронетехніки. Втім, реальні успіхи очевидні, свідченням чого стали професійні дії українських військових під час відбиття атаки російсько-сепаратистських військ 3 червня 2015 р. під Мар’їнкою на Донеччині. ЗС України не лише успішно відбили атаку тисячі бойовиків та десятків одиниць бронетехніки, але й не забули завчасно попередити місію ОБСЄ про тимчасове й вимушене введення в зону бойових дій раніше відведеної важкої техніки, чим убезпечили Київ від безпідставних закидів щодо порушення Мінських угод.

Важливим у Посланні Президента стало визнання того факту, що Україні доведеться ще багато років жити в умовах підвищеної небезпеки вторгнення з боку Росії. Усвідомлення загрози й завчасна підготовка – найкращий спосіб уникнути агресії.

П.Порошенко ще раз наголосив на умовах мирного плану для Донбасу: виведення російських військ та зброї з території України, встановленні українського контролю над кордоном і проведення місцевих виборів за українським законодавством, згідно зі стандартами ОБСЄ та Європи. Відновлення повноцінних економічних зв’язків із окупованими територіями можливе лише після встановлення контролю над зовнішнім кордоном, як це передбачено Мінськими угодами. Таким чином дано відповідь спробам Москви нав’язати свої правила гри, а саме – легалізацію її маріонеткових режимів замість виборів, і їх фінансування Києвом при збереженні російської військової присутності.

Важливо також те, що влада усвідомлює ризики, які потенційно несуть із собою заплановані на осінь місцеві вибори. П.Порошенко заявив, що українські спецслужби готові дати відсіч спробам Росії скористатися виборами для розхитування ситуації за допомогою своїх агентів впливу. Президент принципово наголосив на тому, що українська «децентралізація нічого спільного не має з федералізацією» і «Україна була, є і буде унітарною державою».

Серед об’єктивних важливих досягнень – зменшення газової залежності від Росії: за 2014 р. частика РФ в імпорті Києвом газу скоротилася з 92% до 36%. Після відкриття масштабного реверсу з ЄС і переговорів із залученням європейських партнерів, Москва була змушена піти на поступки й щодо ціни, і сьогодні ціна на російський газ для України нарешті є ринковою, хоча відповідне рішення РФ й оформлюється щоквартально у вигляді знижок.

Стратегічно правильним є рішення Президента визначити вивчення англійської мови одним з пріоритетів стратегії розвитку держави. Знання англійської відкриє українцям можливості повноцінно інтегруватися до світової спільноти, включаючи інформаційні потоки й наукові досягнення, а також дозволить назавжди вирватися за межі нав’язуваної російською пропагандою концепції «русского мира».

Президент об’єктивно оцінив, що головним завданням для влади є боротьба проти корупції. У цьому контексті П.Порошенко оголосив курс на деолігархізацію, дерегуляцію, децентралізацію, демонополізацію, реформу судів та прокуратури, запровадження електронних закупівель. Слід відзначити, що ця найбільш болюча тема справді є головним завданням, яке визначатиме успіхи не лише внутрішньої, але й зовнішньої політики – адже саме від успіхів боротьби проти корупції буде залежати подальша підтримка української влади як власним народом, так і світовим співтовариством.