АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: УКРАЇНА У ЩОРІЧНОМУ ЗВІТІ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ НАТО АНДЕРСА ФОГ РАСМУССЕНА ЗА ПІДСУМКАМИ ПРОВЕДЕНОЇ РОБОТИ У 2012 РОЦІ.
Вже понад 60 років країни Північної Америки та Європи разом стоять на захисті свободи, безпеки і добробуту, а солідарність, яка поєднує два континенти і втіленням якої є НАТО, сприяла встановленню безпрецедентного періоду миру і стабільності У своєму Щорічному звіті за підсумками проведеної роботи у 2012 році, оприлюдненому 31 січня 2013 року, Генеральний секретар Альянсу Андерс Фог Расмуссен підкреслив, що і у 2013 році країни-члени організації повинні продовжувати підтримувати їхню солідарність, залишатися відданими визначеним цілям та передбачати потенційні ризики, що дозволить зберегти силу Альянсу і закріпити досягнутий успіх.
Аналізуючи діяльність НАТО протягом 2012 року, Генсек зупинився на кількох пріоритетних для неї сферах, у межах яких країни-учасниці організації та її партнери проводили активну роботу під егідою Альянсу. Так, серед «Оперативних пріоритетів НАТО» було визначено діяльність організації в Афганістані та Косово, її антипіратську взаємодію, а також допомогу Туреччині.
Зокрема, аналізуючи діяльність країн НАТО та 22 держав-партнерів, що беруть участь у діяльності Міжнародних сил сприяння безпеки Афганістану (МССБ), Андерс Фог Расмуссен відзначив, що відповідні контингенти зберігають міцну відданість майбутньому Афганістану, а основоположною метою для них є те, на чому завжди ґрунтувалася місія МССБ: запобігти тому, щоб країна знову стала безпечним прихистком для терористів і тероризму. Було підкреслено, що на Чиказькій зустрічі на найвищому рівні у травні 2012 року сторони знову проголосили відданість розбудові суверенного, безпечного та демократичного Афганістану й ухвалили рішення завершити поточну бойову місію в країні до кінця 2014 року, маючи на меті, щоб афганські партнери перебрали на себе цілковиту відповідальність за безпеку власної країни, взявши під контроль усю територію країни до середини 2013 року. На 2015 рік планується нова місія під проводом Альянсу, спрямована на навчання, надання консультативної та практичної допомоги Афганським національним силам безпеки (АНСБ).. Протягом усього 2012 року завдяки спільним зусиллям Афганських національних сил безпеки та МССБ вдалося витіснити повстанців ще далі від густонаселених територій, дедалі більше ізолюючи їх. 80% нападів проти цивільного населення відбуваються у регіонах, де проживає лише 20% населення, а майже 50% усіх нападів у країні скоюють в 17 районах, де проживають лише 5% населення Афганістану.
У межах аналізу діяльності НАТО в Косово було зазначено, що протягом 2012 року основною метою діяльності сил КФОР було продовження розбудови у Косово мирного, стабільного, багатоетнічного суспільства. Проте на загальний рівень безпеки, як і раніше, негативно впливають корупція, організована злочинність і недостатній економічний розвиток, насамперед, у північній частині Косова. Протягом усього року НАТО утримувала в Косові оперативний резерв сил, щоб бути в змозі миттєво відреагувати на потенційні інциденти та гарантувати свободу пересування..
Окремо у звіті було заявлено про прогрес у секторі боротьби з піратством, злочинна активність якого у 2012 році значно скоротилася у порівнянні з попередніми роками. Досягненню цього результату сприяла Операція НАТО «Океанський щит», а також місії інших міжнародних організацій, зокрема, Європейського союзу (операція «Аталанта») та діяльність Об’єднаних військово-морських сил під проводом США. Альянс ухвалив рішення продовжити операцію із боротьби з піратством принаймні до кінця 2014 року.
Було заявлено, що внаслідок складної ситуації на південно-східному кордоні Альянсу та неодноразових порушень державного кордону Туреччини у другій половині 2012 року, 4 грудня 2012 року міністри закордонних справ країн Альянсу ухвалили рішення про розгортання на території Туреччини РЗК «Патріот» з метою гарантування захисту населення та території Туреччини, а також сприяння деескалації кризи уздовж кордону Альянсу. Завдяки втіленню програми «Сили НАТО 2020 року» сучасні збройні сили Альянсу мало чим нагадують збройні сили двадцятирічної давнини. На заміну важкоозброєним національним збройним силам, що стояли на сторожі країн за часів «холодної війни», прийшли переважно багатонаціональні формування швидкого реагування, які поєднують у собі важкі та легкі озброєння.
Окремо у Щорічному звіті наочно підтверджується (розділ «Економічні труднощі»), що, хоча на країни НАТО припадає більше половини світових витрат на оборону, розподіл оборонних витрат між союзниками стає дедалі нерівномірнішим – і не лише між Північною Америкою та Європою, але й серед європейських країн-членів Альянсу. Крім цього, загальні видатки на оборону в країнах НАТО останнім часом скорочувалися, тоді як оборонні видатки нових світових лідерів та держав, що бурхливо розвиваються, незмінно йдуть угору. У 2012 році лише чотири країни-члени витратили понад 2% ВВП на оборону і лише п’ять держав спрямували понад 20% загальних оборонних видатків на закупівлю сучасного обладнання та техніки, а з 22 країн, які витратили менш ніж 20% оборонного бюджету на інвестиції в оборонний потенціал – 9 витратили менше 10%.
Якщо ці бюджетні тенденції збережуться, то НАТО може зіткнутися з трьома серйозними проблемами. По-перше, існує небезпека поглиблення внутрішньоєвропейських розбіжностей. По-друге, існує ризик поглиблення трансатлантичного «розриву», що може також призвести до ослаблення політичної підтримки Альянсу з боку США. І, по-третє, нові та потенційні світові лідери можуть у майбутньому виявитися більш здатними за країни Альянсу впливати на події та діяти на міжнародній арені. Відповідно, на подоланні цих недоліків було зосереджено роботу НАТО протягом 2012 року.
У сфері «Розумної оборони» було підкреслено необхідність реалізації перших 22 проектів, затверджених державами-членами під час Чиказького саміту НАТО в рамках цієї ініціативи. Зокрема, наголошувалося на необхідності створення універсального інтерфейсу озброєнь НАТО, парку літаків морського патрулювання, багатонаціональних медично-лікувальних об’єктів та мобільних модульних аеродромів.
Аналізуючи роботу, проведену у секторі «Протиракетна оборона», Генсек НАТО зазначив, що нині організація активно працює над вдосконаленням поточних механізмів командування та управління, розміщенням компонентів ПРО, запропонованих у якості внесків країнами-членами, таких як надані США РЛС передового базування, а також розгортанням американських надводних кораблів «Іджіс» (Aegis), здатних протистояти балістичним ракетам, у Середземному морі, та низки засобів, запропонованих іншими країнами Альянсу. Крім того, окремо було проаналізовано важливість створення «Системи наземного спостереження Альянсу», «Спільної системи спостереження, розвідки та рекогносцировки (СРР)», а також розвиток «Ініціативи Взаємопов’язаних сил», які нададуть Альянсу можливість вчасно отримувати необхідну інформацію, обмінюватися нею та взаємодіяти на належному рівні.
У сфері «Реформування НАТО» було відмічено, що реформа внутрішніх структур є невіддільною частиною процесу трансформації Альянсу, що нині триває. У 2012 році основний наголос було зроблено на реформуванні агенцій НАТО, Міжнародного секретаріату та Міжнародного військового штабу. Паралельно триває реформування структур військового командування.
До речі, саме у підрозділі звіту «Поглиблення співпраці у протистоянні новим викликам безпеці» єдиний раз згадується взаємодія Альянсу з Україною. Однак, не у контексті її участі у військових операціях під проводом Альянсу чи важливості партнерства з нашою державою. Україна поруч з Узбекистаном, скоріше за все згадувалась як країна – парія, яка просить допомоги у Альянсу в галузі вдосконалення військової освіти. Відтак,України випала з числа перспективних і пріоритетних для НАТО країн. «Відданість політиці відкритих дверей» тепер стосується лише чотирьох офіційних претендентів на вступ до Альянсу: Боснії і Герцеговини, Грузії, Чорногорії та Македонії. Україна ж і надалі залишається суто прагматичним «другорядним» партнером, займаючи маргінальне місце в архітектурі євроатлантичної безпеки.