РОСІЙСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ В УКРАЇНІ: СТАВКА НА РОЗКОЛ?
Застерігаючи ЄС від втручання у внутрішні справи України, російські високопосадовці, включаючи Міністра закордонних справ Сергія Лаврова, не стримують себе від публічних натяків своїм українським колегам щодо необхідності силового вирішення конфлікту[1]. Враховуючи залежність української економіки від російських кредитів, які видаються частинами, такі натяки можна вважати умовами продовження фінансування, а отже – економічним тиском і втручанням у внутрішні справи.
Тривожним сигналом є той факт, що деякі політики із провладного табору, керівники окремих східних областей роблять заяви, більше співзвучні із позицією Кремля, ніж Банкової, називають населення східних і західних областей різними народами. Нагадаємо, що російські політики, включаючи Володимира Путіна, неодноразово називали Україну штучним утворенням[2], а один із ідеологів правлячої російської партії Олександр Дугін в своїй праці «Основи геополітики» прямим текстом пропонує розподілити територію України на кілька частин[3]. Проросійські сили в Україні нагнітають напругу у відносинах між жителями Сходу і Заходу України, одночасно просуваючи ідею федералізації. Силовий сценарій, до якого Росія та провайдери її інтересів в Україні підштовхують українську владу, може призвести до громадянської війни та розпаду держави. Очевидно, що в такому розвитку подій не зацікавлені ні Віктор Янукович, ні опозиція. Проте у ньому зацікавлені політики, яким могли пообіцяти керівні посади в нових російських «губерніях».
Російська влада також зацікавлена в придушенні українських протестів, оскільки не хоче, щоб цей приклад підхопило російське суспільство, чия опозиція відкрито висловлюється на підтримку протестувальників.
Окремо варто відзначити, що, отримавши від Росії знижку на газ на I квартал 2014 р., Україна відмовилася від підписання угоди зі Словаччиною щодо організації реверсних поставок газу із Європи. Відзначимо, що протягом всього 2013 р. українська сторона наполегливо просила Євросоюз допомогти в організації підписання цієї угоди, яка могла значною мірою сприяти становленню реальної енергетичної незалежності держави. І коли, за сприяння ЄС, угода була нарешті підготована до підписання, Україна відмовилася від неї заради знижки, яка переглядатиметься щокварталу. Чи буде готова Словаччина поновити свої пропозиції в разі, якщо за в наступному кварталі Росія відмовить Україні у знижці?
Тимчасове зменшення тиску Росії на Україну можна очікувати в період проведення Олімпійських ігор в Сочі, які Володимир Путін хоче використати як презентацію могутності сучасної Росії. Чимало світових лідерів, включаючи Барака Обаму і Ангелу Меркель, вже повідомили, що не мають намірів відвідувати Олімпіаду. Навіть звільнення Володимиром Путіним найвідоміших російських в’язнів – Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва – не дало очікуваного ефекту. Подальше загострення ситуації в Україні, яке у світі чітко пов’язують із російським тиском, може перекреслити амбіційні плани Кремля зробити піар на Олімпіаді, на підготовку до якої витрачено десятки мільярдів доларів.
У той же час, сумнівно, щоб Володимир Путін був готовий цілком відмовитися від своїх планів на Україну заради Олімпіади, тож імовірно, що після її закінчення тиск буде поновлено і навіть посилено. Отже, Київ і Брюссель мають близько місяця на те, щоб знайти порозуміння, яке дасть Україні можливість зберегти територіальну цілісність, суверенітет, міжнародну суб’єктність і можливість вільно обирати зовнішньополітичний курс.
[1] Лавров розповідає, що заворушення в Україні стимулюють ззовні. - http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/21/7010377/
[2] Источник Ъ: Путин не считает Украину государством. - http://korrespondent.net/ukraine/politics/426945
[3] Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее Росиии. Мыслить пространством. - Москва: Арктогея-центр, 2000. – С.377-383.
