Глибока економічна криза у Європі, режим жорсткої економії та скорочення економіки, і, відтак, падіння попиту на газ у Європі змушує європейські країни шукати шляхів зміни контрактів із російським Газпромом, більшість із яких укладена на тривалий термін.

Цьому пошуку сприяє і поява на європейському енергетичному ринку дешевшого скрапленого чи сланцевого газу зі спотового ринку.

"Ми вважаємо, що умови, які існували на газовому ринку кілька десятиліть тому, кардинально змінилися через появу спотового ринку газу та поставок сланцевого газу на світовий ринок", - заявив віце-президент Європейської комісії з питань конкуренції Хоакін Альмунья на засіданні Європарламенту.

Рівно рік тому, у вересні 2011, із санкції Єврокомісії в офісах Газпрому, розташованих у низці європейських країн, було проведено обшуки. У Єврокомісії пояснили це тим, що європейських "дочок" Газпрому підозрюють у порушенні антимонопольного законодавства.

Тепер Єврокомісія оголосила про початок перевірки Газпрому на предмет порушення ним антимонопольного законодавства на газових ринках Центральної та Східної Європи. На цей крок дуже жорстко відреагував президент Росії Володимир Путін, згадавши заразом і про минулорічні обшуки у представництвах Газпрому в Європі. Твердячи, що Росія та ЄС не перебувають у стані торгівельної війни, російський президент, водночас, звинуватив керівництво Євросоюзу у тому, що воно намагається вирішити власні економічні проблеми за рахунок Росії.

"Об'єднана Європа хоче зберегти політичний вплив, і щоб ми за це ще й трошки заплатили", - заявив російський президент. Раніше подібні припущення Володимир Путін робив лише стосовно України.

  Втім, безвідносно до різких заяв російського президента, після перегляду контрактів Газпром ще у першому півріччі був змушений повернути європейським клієнтам майже 2 мільярди євро. У другому півріччі, як повідомив заступник голови Газпрому Олександр Медведєв, ця сума буде меншою, але так само істотною - близько 1 мільярду євро. Більша частина цих коштів дістанеться німецькій E.On, яка є одним із ключових партнерів Газпрому у Європі. Цій компанії у першому півріччі цього року вдалося потроїти прибутки лише за рахунок перегляду контрактів із Газпромом.

Єврокомісія підозрює "Газпром" в створенні перешкод для конкурентів на газовому ринку Центральної та Східної Європи, а також у встановленні несправедливих цін для своїх клієнтів, прив’язуючи їх до цін на нафту. Приблизно такі ж претензії до контрактів із Газпромом, укладених у січні 2009 року за прем'єрства Юлії Тимошенко, має і Україна. Українська влада на чолі із президентом Віктором Януковичем вже два з половиною роки безуспішно намагається переконати Москву змінити ці контракти, знизивши ціни та переглянувши формулу, за якою формується ціна на газ.

Виглядає, що нині Європа опинилася у ситуації, яка дещо нагадує українську. Якщо раніше європейські представники говорили лише про політичні мотиви суду та ув'язнення Юлії Тимошенко, яку засуджено до 10 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час підписання газових угод 2009 року, то тепер у Європі почали оцінювати обставини, за яких з'явилися чинні україно-російські газові контракти.

Наприклад, під час візиту до Києва генеральний секретар Ради Європи Турбйон Ягланд, коментуючи ув'язнення Тимошенко, заявив, що під час підписання контрактів, за які її засудили, на неї чинився "колосальний тиск".

"На мій погляд, цього судового процесу взагалі не мало бути. Мова йде про суто політичну відповідальність за підписання газового контракту із Росією. Я чудово розумію, що існують різні погляди щодо наслідків цієї угоди. Але ті, хто вважають договір неприйнятним, мають запропонувати це питання для обговорення у парламенті, а не подавати на колишнього прем'єра до суду. Треба пригадати умови, в яких Тимошенко мала підписати цей міжнародний договір. На неї чинився колосальний тиск. Росіяни погрожували припинити постачання газу на Захід", - заявив генсек Ради Європи.

Про цей тиск, несправедливість контрактів та серйозність наслідків Київ попереджав Брюссель ще у 2008 році - каже тодішній керівник Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан. У відповідному листі українські дипломати тоді інформували Брюссель, проте були прикро вражені відповіддю:

"Я особисто писав цього листа, який підписувала тодішня прем'єр-міністр Тимошенко, на адресу Баррозу. Це було у дні першої енергетичної кризи. Ми тоді пропонували створити спільну систему попередження можливих збоїв у постачанні, надіслати європейських експертів на східні кордони України, щоб вони бачили, скільки російського газу входить до України, і на західний кордон, щоб бачити, скільки виходить. І третя наша пропозиція полягала у спільному веденні контрактних переговорів із Росією. Відповідь була дуже швидка, але, не побоюся цього сказати, настільки непрозорлива, що я просто такого не очікував. Її зміст полягав у тому, що все це дуже добре, але розбирайтеся із Росією самі. І тільки після другої "зимової війни" почався хоч якийсь діалог, почали надсилати експертів", - пригадує експерт. Пан Трюхан сподівається на те, що економічна криза змусить ЄС подивитися на питання отримання газу із Росії глибше, ніж тоді.

BBC Україна