19-21 травня у Японії, місті Хірошима, вібувся саміт G7. На захід був запрошений і Президент України Володимир Зеленський. Також до Хірошіми було запрошено низку інших керівників держав з різних регіонів. Зокрема Індії, Південної Кореї, Індонезії, Бразилії, Австралії, В’єтнаму та Коморських островів, країни, яка наразі головує у Африканському Союзі і Островів Кука, які головують на Форумі Тихоокеанських островів. Тема російської агресії стала однією з головних на саміті, при цьому лідери інших країн були запрошені для розв’язання низки глобальних проблем. Володимир Зеленський використав саміт для посилення міжнародної підтримки України на тлі триваючої російської агресії.

Президент провів окремі зустрічі з представниками країн Групи семи та Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, а також з президентом Індонезії Джоко Відодо, Президентом Республіки Корея Юн Сок Йолем, та Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Це була перша зустріч Президента України з індійським лідером після початку повномасштабного вторгнення.  

Серед основних тем, які обговорювалися на саміті були: продовольча та економічна безпека, а також нерозповсюдження ядерної зброї і війна в Україні. Символічно, що питання ядерної безпеки обговорювалося у місті, яке постраждало від ядерного удару під час Другої світової війни. Тепер, майже 80 років з моменту її завершення, людству знову загрожує ядерна небезпека через безвідповідальні дії рф навколо українських АЕС.

Країни Групи семи зосередились також на обговоренні підтримки міжнародного порядку, заснованого на верховенстві права, та неприпустимості будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво за допомогою сили чи погрози застосування ядерної зброї, як це зробила Росія; продовженні санкційного тиску на РФ та підтримки України; посилення роботи G7 з країнами Глобального Півдня; забезпечення енергетичної безпеки в умовах агресії Росії проти України тощо.

Володимир Зеленський долучився до роботи сесії саміту «Назустріч мирному, стабільному та процвітаючому світу». Участь в розширеному засіданні такої кількості держав з різних регіонів свідчить про спробу країн Групи семи посилити зв’язок з незахідними державами в умовах глобальної конфронтації, що загострюється. Російська агресія загострила глобальне протистояння на цивілізаційному рівні. З початку 2023 року Китай активніше включився у боротьбу за міжнародну підтримку, запропонував низку глобальних ініціатив, активніше долучився до процесів на Близькому Сході та посилив позиції у Центральній Азії. Сполучені Штати Америки, своєю чергою, об’єднали країни Північноатлантичного простору для підтримки України. Однак, для ефективного протистояння російському агресору в Україні, а також Китаю – на глобальному рівні, США та країнам-партнерам потрібна підтримка держав з інших регіонів.

Також Сполученим Штатам Америки потрібна чітке бачення завершення російсько-української війни. Адміністрація Джо Байдена неодноразово висловлювала готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. При цьому в контексті взаємодії з Україною, Білим домом була обрана стратегія «контрольованої ескалації». Джо Байден понад рік намагався уникати ескалації, затримуючи надання необхідної зброї та тим самим гальмуючи можливе просування Збройних Сил України на полі бою. Американське військово-політичне командування не втрачало надії, що російська федерація зрештою зрозуміє свій стратегічний програш та відступить від ідеї захопити Україну. Тобто, Білий дім сподівався на раціональність Кремля. Однак, замість очікуваних результатів, росія тільки продовжує та збільшує масштаби агресії. Поступки та напівкроки США, Кремль сприймає за слабкість. Черговою дестабілізаційною дією Кремля стало рішення про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Ці дії тільки актуалізували тему ядерної безпеки на саміті G7.

Ймовірно, зрозумівши, що кремль не відступає від мети захопити Україну, Байден все ж таки наважився дати зелене світло на навчання українських пілотів на винищувачах F-16. Про цей намір оголосили безпосередньо на саміті Групи семи. Вже після саміту факт того, що росія готова продовжувати війну та не готова відмовитись від своєї мети щодо України підтвердилися зі словами заступника голови МЗС РФ Михаїла Галузіна, що "конфлікт" буде врегульовано, якщо Україна відмовиться від вступу до ЄС та визнає російську мову державною.[1] Російське керівництво періодично змінює свою риторику, висуваючи то нові, то – старі вимоги. Єдине, що залишається незмінним – це переконання у здатності перемогти Україну і наразі кремль робить ставку на затяжну війну, сподіваючись, що втома партнерів України дозволить рф зафіксувати територіальні здобутки та діяти щодо України з позиції сили.

Після подорожі спеціального представника уряду Китайської Народної Республіки Лі Хуея, факт підтримки Китаєм росії знову підтвердився. КНР вкотре закликав партнерів України припинити відправляти зброю на поле бою та провести мирні переговори. Фактично, Китай запропонував закріпити окупацію української території росією. Таким чином, в Україні зійшлись інтереси глобальних гравців. З одного боку росія, перемога якої в інтересах Китаю, всупереч деклараціям офіційного Пекіну щодо поваги принципам Статуту ООН. З іншого боку – Україна, яку підтримують США та країни-партнери.

Результати російсько-української війни не тільки визначатимуть долю України, але й позиції США та КНР відносно одне одного. Якщо Україна не виграє у цій війні, це стане черговою зовнішньополітичною поразкою Сполучених Штатів Америки. Безпека Європи не буде відновлена, а оскільки союзники по НАТО перебуватимуть під російською загрозою, протистояння в Індо-Тихоокеанському регіоні буде набагато складнішим. Держави Глобального півдня, включно з тими, які взяли участь у саміті Групи семи схилятимуться до співпраці з переможцем. І у випадку позитивного результату, США матимуть більше союзників. Тому питання України таке важливе для США. Україні присвятили значну увагу в фінальному коммюніке за результатами саміту в Хіросімі, а також окрему заяву. Однак, США досі не вистачає чіткого бачення перемоги України як єдиного сценарію завершення війни. Штучні обмеження грають проти України, США та країн-партнерів. Залишивши вразливість  Європи зараз, США та держави, що підтримують Україну, будуть вимушені заплатити у майбутньому. Це було очевидно восени 2021 року, очевидно і зараз. Тепер від рішень лідерів демократичного світу, до яких зараз входить і Президент України Володимир Зеленський, буде залежати майбутній мир у Європі. Україна має отримати все необхідне для перемоги над росією та відновити безпековий устрій на континенті.
 

Посилання:
1. Суперечить заявам Путіна: у Росії висунули нові "умови" закінчення війни, 27.05.2023,
URL: https:// 1 tsn.ua/ato/superechit-zayavam-putina-u-rosiyi-visunuli-novi-umovi-zakinchennya-viyni-2337628.html