1 червня ц.р. у м. Кишинів відбувся другий саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС). ЄПС знову об’єднала країни континенту для підтримки політичного діалогу та обговорення питань, що становлять спільний інтерес. З моменту її створення, серед держав нового формату, особливо в Україні, були побоювання, що Європейська політична спільнота створюється як замінник повноправному членству у ЄС. Однак, країни, що мають намір вступити до Європейського Союзу, зокрема, Україна, і, навіть, члени Євросоюзу чітко визначили, що ЄПС не може бути замінником ЄС і є паралельним форматом. Тому варіант підміни членства було остаточно відкинуто.

Для Молдови факт проведення заходу такого високого рівня є безпрецедентною подією. З минулого року були сумніви, що країна може забезпечити логістику заходу, однак, молдовські дипломати зрештою впоралися із поставленим завданням. Саміт відвідали 47 глав держав і урядів, президент Європейської комісії, президент Європейського парламенту, президент Європейської ради та Високий Представник ЄС. Символічно, що захід було проведено у 30 кілометрах від окупованого Придністров’я.

ЄПС став корисним форумом для обміну думками і обговорення спільних питань. На саміті у Молдові обговорювалися такі питання, як безпека, енергетична стійкість та мобільність. Та головною перевагою була можливість лідерів обговорити різні питання під час спільних зустрічей на полях. Зокрема Володимир Зеленський зустрівся з лідерами країн-учасниць авіаційної коаліції (Данія, Швеція, Нідерланди, Бельгія, Велика Британія, Польща), з президентом Молдови М.Санду і прем’єр-міністром РМ Д.Речаном; з прем’єр-міністром Північної Македонії Д.Ковачевським і прем’єр-міністром Албанії Є.Рамою, з президентом Європейської Комісії У. фон дер Ляєн, канцлером Німеччини О.Шольцем, президентами Франції, Румунії, Швейцарії, Сербії, а також прем’єр-міністрами Великої Британії, Чехії, Португалії та Іспанії.

На саміті ЄПС Президент України провів низку зустрічей на найвищому рівні. Основними темами під час перемовин стали авіаційна коаліція та коаліція ППО «Patriot». Поряд з цим, на саміті прозвучали чіткі заяви на підтримку України. Наприклад, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні заявила, що Італія підтримує європейський шлях, який обирають Україна, Молдова та Грузія – «це не розширення ЄС, а повернення цих держав до сім’ї, де саме їм місце» - сказала вона. Марк Рютте, своєю чергою підкреслив, що знаходиться близько до місця, де відбуваються всі звірства. Насправді, зазначив він, Молдова також частково окупована росіянами, а ЄС й надалі буде разом із Україною у боротьбі з російською агресією. Важливою для європейських лідерів заявою стали слова Президента Зеленського, що Україна не стане звільняти Придністров’я без офіційного запиту з боку Молдови. Ця тема була найбільш популярною серед молдовських журналістів під час спілкування з Президентом України.

Поки у Кишиневі відбувався саміт Європейської політичної спільноти, у Кейп Тауні міністри закордонних справ п'яти країн групи БРІКС закликали до "перебалансування" світового порядку. Європейська політична спільнота складається переважно з демократичних країн і більшість дискусій протягом зазначеної події точилися навколо питання протидії російській агресії та підтримки України. Таким чином, держави обговорювали шлях до збереження стану міжнародних відносин, у якому правила мають значення. Підтримуючи Україну, держави континенту виступають проти права сильного та за силу міжнародного права. Водночас у Кейп Тауні зібралися представники країн, що фактично легітимізують агресію проти України і розглядають її як частину трансформації світового порядку на те, що вони називають "більш справедливий світоустрій".

Через ресентімент у бік Сполучених Штатів Америки, держави БРІКС не засуджують і частково підтримують країну-агресора. Не може не викликати занепокоєння перспектива розширення БРІКС за рахунок держав Глобального Півдня. За словами міністра закордонних справ рф Сергія Лаврова, понад десяток країн висловили своє бажання стати членом Брікс.[1]

У першу чергу негативним аспектом у цій ситуації для України є не економічні наслідки збільшення ролі Клубу та Нового Банку Розвитку, а політичні. Практика показує, що держави, які зближуються з Китаєм в більшому ступені погоджуються з політикою і позицією Пекіну. В питанні російсько-української війни такі країни лобіюють капітуляцію України шляхом встановлення режиму припинення вогню та фіксації захоплених територій за росією. Фактично, країни Глобального Півдня відстоюють право сильного захопити сусідню державу, якщо це відповідає їхнім інтересам. Це повернення у джунглі. Тому, щоб попередити посилення підтримки рф з боку країн Африки, Азії та Латинської Америки, США та ЄС мають застосовувати до таких країн принцип батога і пряника: з одного боку, поглиблювати взаємодію з частиною держав, збільшувати економічну, гуманітарну та військову підтримку. З іншого - запроваджувати санкції на деякі держави та скасовувати програми підтримки за деструктивну зовнішню політику.

Російська агресія загострила конфлікт по цивілізаційній лінії. Наразі продовжується формування двох мегаблоків. З одного боку – демократичний, на чолі зі Сполученими Штатами Америки. З іншого боку – авторитарний, на чолі з КНР. Україна у контексті протистояння російської агресії опинилася у центрі цього протистояння, що ускладнює завдання з витіснення країни-окупанта з території України. У контексті міжцивілізаційного протистояння, ліберальні демократії мають переглянути свій підхід до взаємодії з країнами Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. В останні роки багато таких держав посилили зв’язки з КНР та посилили критику Європи та Північної Америки. Ліберальним демократіям слід пріоретизувати відносини з більш лояльними країнами, збільшувати з ними співпрацю, у т.ч. відповідно до їхніх підходів до розв’язання питань міжнародних відносин. Водночас країни, чиї лідери посилюють антиєвропейську та антиамериканську риторику, мають стикнутися із загрозою зменшення економічної та гуманітарної допомоги. Припинення підтримки однієї з таких держав може змінити риторику та позицію інших.

При цьому Україні слід також переглянути підхід до відносин з проросійськими державами. Низка закордонних дипломатичних установ можуть бути закриті, а ресурси, які у такому випадку звільнилися б, можуть бути спрямовані на більш перспективні країни Азії та Латинської Америки.
 

Посилання:
1. БРІКС планує розширення і створення спільної валюти, щоб протистояти США, 01/06/2023, URL: https://suspilne.media/493906-briks-planue-rozsirenna-i-stvorenna-spilnoi-valuti-sob-protistoati-ssa/